Стаття 173. Зберігання речових доказів

1. Речові докази повинні зберігатися при кримінальній справі до набрання вироком суду законної сили або до закінчення строку оскарження постанови або ухвали про закриття кримінальної справи та передаватися разом із кримінальною справою, за виключенням випадків, передбачених цією статтею. У випадку, коли спір про право на майно, що є речовим доказом, підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, речовий доказ зберігається до набрання законної сили рішення суду.

2. Речові докази у вигляді:

1) предметів, які в силу громіздкості або інших причин не можуть зберігатися при кримінальній справі, у тому числі великі партії товарів, зберігання котрих утруднено або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання котрих прирівнюються до їх вартості:

а) фотографуються або знімаються на відео- або кіноплівку, по можливості опечатуються і зберігаються в місці, вказаному особою, яка здійснює дізнання, слідчим. До матеріалів кримінальної справи долучається документ про місце знаходження такого речового доказу, а також може бути долучений зразок речового доказу, достатній для порівняльного дослідження;

б) повертаються їх законному володільцеві, якщо це можливо без шкоди для доказування;

в) передаються після проведення необхідних досліджень для реалізації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Кошти, виручені від реалізації, зараховуються на депозитний рахунок органу, який прийняв рішення про вилучення вказаних речових доказів, на строк, передбачений частиною першою цієї статті. До матеріалів кримінальної справи може бути долучено зразок речового доказу, достатній для порівняльного дослідження;

2) товарів і продукції, а також майна, які можуть швидко зіпсуватися, втрачають свою вартість у зв'язку з моральним старінням, зберігання яких утруднено або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання котрих прирівнюються до їх вартості, можуть бути:

а) повернуті їх володільцеві;

б) у випадку неможливості повернення володільцеві - після проведення необхідних досліджень передані для реалізації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Кошти, що виручені від реалізації, зараховуються на депозитний рахунок органу, який прийняв рішення про вилучення вказаних речових доказів, або банку чи іншої кредитної організації, передбачених переліком, що встановлюється Кабінету Міністрів України. До матеріалів кримінальної справи може бути долучено зразок речового доказу, достатній для порівняльного дослідження;

в) знищені після проведення необхідних досліджень, якщо товари і продукція, що швидко псуються, стали непридатними для використання. У цьому випадку складається протокол у відповідності з вимогами цього Кодексу;

3) вилучених із незаконного обігу етилового спирту, алкогольної продукції та такої, що містить спирт, а також предметів, довге зберігання яких небезпечне для життя і здоров'я людей або навколишнього середовища, після проведення необхідних досліджень передаються для їх технологічної переробки або знищення, про що складається протокол у відповідності з вимогами цього Кодексу;

4) грошей та інших цінностей, вилучених під час проведення слідчих дій, після їх огляду і провадження інших необхідних слідчих дій:

а) повинні здаватись на зберігання в банк або іншу кредитну організацію у відповідності з підпунктом "б" пункту 2 частини другої цієї статті;

б) можуть зберігатися при кримінальній справі, якщо індивідуальні ознаки грошових купюр мають значення для доказування;

3. Інші умови обліку, зберігання та передачі окремих категорій речових доказів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

4. У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" пункту 1, підпунктом "а" пункту 2, пунктом 3 частини другої цієї статті, особа, що проводить дізнання, слідчий, прокурор або суддя після проведення відповідних досліджень, які підтверджують підстави для реалізації або знищення, виносять постанову.

5. У випадку передачі кримінальної справи органом дізнання слідчому або від одного органу дізнання іншому чи від одного слідчого до іншого, а так само при направленні кримінальної справи прокурору або до суду, або при передачі кримінальної справи з одного суду до іншого речові докази передаються разом із кримінальною справою, за виключенням випадків, передбачених цією статтею.

6. Вилучене майно, яке конфісковано за рішенням суду, органом дізнання або досудового слідства передаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

7. Про перерахування до державного бюджету коштів, одержаних від реалізації майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, державний виконавець повідомляє орган дізнання, досудового слідства та суд протягом трьох днів із дня їх перерахування. При цьому інформація надається окремо за кожним актом опису і арешту майна, а один раз на квартал проводиться звірка сум вартості майна, переданого за цими актами, та фактичних перерахувань до державного бюджету.

8. У разі скасування рішення суду про конфіскацію майна орган, у якого воно знаходиться на зберіганні чи у розпорядження якого надійшло, повертає майно або відшкодовує його вартість власникові в порядку, встановленому законодавством.

Стаття 174. Вирішення питання про речові докази

1. Питання про речові докази вирішується у вироку або ухвалі суду чи постанові судді, слідчого або особи, яка здійснює дізнання, про закриття справи. При цьому:

1) знаряддя вчинення злочину, які належать обвинуваченому, конфіскуються, а якщо вони не мають ніякої цінності і не можуть бути використані - знищуються, а у разі необхідності - поміщаються до криміналістичних колекцій експертних установ;

2) речі, які вилучені з обігу, передаються відповідним установам або знищуються;

3) речі, які не являють ніякої цінності і не можуть бути використані, знищуються, а у випадках, коли заінтересовані особи просять про це,