4) гроші, цінності та інші речі, які були об'єктом злочинних діянь, повертаються законним володільцям, а в разі невстановлення їх - в установленому Кабінетом Міністрів України порядку передаються в доход держави;

5) гроші, цінності та інше майно, набуте злочинним шляхом, звертаються в доход держави;

6) предмети контрабанди та транспортні засоби, які використовувались для їх переміщення через кордон, конфіскуються;

7) транспортні засоби, які використовувались при вчиненні злочину, які належать обвинуваченому, конфіскуються.

2. Спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується у порядку цивільного судочинства.

Стаття 175. Документи

1. Документи, крім зазначених у частині другій статті 172 та статті 176 цього Кодексу, є доказами, якщо в них юридичними чи фізичними особами викладено або засвідчено фактичні дані, які мають значення для вирішення заяв і повідомлень про злочини, з'ясування обставин, що підлягають доказуванню.

2. Документами є предмети, на яких за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо зафіксована певна інформація.

3. До документів можуть відноситись матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації, які містять відомості про обставини, встановлені в ході оперативно-розшукових заходів, слідчих і судових дій у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.

4. Документи перевіряються і оцінюються в сукупності з іншими доказами.

5. Документи долучаються до справи. За клопотанням заінтересованих фізичних і юридичних осіб, які є власниками долучених до справи документів, особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор, суддя або суд можуть видати копії цих документів, а при необхідності - їх оригінали, долучивши замість них до кримінальної справи завірені копії.

Стаття 176. Протоколи слідчих і судових дій, інші носії інформації щодо цих дій

Протоколи слідчих і судових дій, складені і оформлені в порядку, передбаченому цим Кодексом, носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії, є джерелом доказів, якщо в них підтверджуються обставини і факти, що мають значення для вирішення справи. Вони досліджуються і оцінюються в сукупності з іншими доказами.

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

РОЗДІЛ ШОСТИЙ
ДОСУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Глава 24
КРИМІНАЛЬНЕ ПЕРЕСЛІДУВАННЯ І ЙОГО ВИДИ

Стаття 177. Види кримінального переслідування

1. У залежності від характеру та тяжкості вчиненого злочину кримінальне переслідування, у тому числі обвинувачення у суді, здійснюється в публічному та приватно-публічному порядку.

2. Справи про злочини, передбачені статтею 125 (умисне легке тілесне ушкодження), частиною 1 статті 126 (побої і мордування без обтяжуючих обставин), частиною 1 статті 129 (погроза вбивством без обтяжуючих обставин), статтями 130 (зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби), 131 (неналежне виконання професійних обов'язків, що спричинило зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби), 132 (розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби), 133 (зараження венеричною хворобою), 136 (ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані), 139 (ненадання допомоги хворому медичним працівником), 145 (незаконне розголошення лікарської таємниці), частиною 1 статті 152 (згвалтування без обтяжуючих обставин), частиною 1 статті 153 (насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом без обтяжуючих обставин), статтями 154 (примушування до вступу в статевий зв'язок), 157 (перешкоджання здійсненню виборчого права), 162 (порушення недоторканності житла), 163 (порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції або іншої особистої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер), 164 (ухилення від сплати аліментів на утримання дітей), 165 (ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків), 168 (розголошення таємниці усиновлення (удочеріння), 171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів), частиною 1 статті 172 (грубе порушення законодавства про працю без обтяжуючих обставин), 176 (порушення авторського права і суміжних прав), частиною 1 статті 189 (вимагання без обтяжуючих обставин), частиною 1 статті 190 (шахрайство без обтяжуючих обставин), статтями 192 (заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою), 197 (порушення обов'язків щодо охорони майна), 225 (обман покупців та замовників), частиною 2 статті 303 (примушування чи втягнення до заняття проституцією без обтяжуючих обставин), статтею 356 (самоправство - щодо дій, якими заподіяно шкоду правам та інтересам окремих громадян або інтересам власника) Кримінального кодексу, є справами приватно-публічного обвинувачення і порушуються не інакше як за заявою потерпілого, за винятком випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

3. У справах про злочини, зазначені у частині другій цієї статті, справа порушується і у ній здійснюється досудове слідство незалежно від надходження заяви потерпілого у випадках:

1) коли це визнає за необхідне прокурор чи суд;

2) коли злочин вчинено щодо неповнолітнього або особи, яка через свої фізичні або психічні вади не може сама захистити свої законні інтереси.

4. Кримінальні справи про інші злочини є кримінальними справами публічного обвинувачення.

Стаття 178. Суб'єкти кримінального переслідування

Суб'єктами кримінального переслідування є:

1) особа, яка звернулась із заявою про порушення кримінальної справи;

2) потерпілий;

3) орган дізнання і особа, яка здійснює дізнання;

4) слідчий і начальник слідчого підрозділу;

5) прокурор.

Стаття 179. Обов'язок здійснення кримінального переслідування

1. Кримінальне переслідування від імені держави у кримінальних справах публічного і приватно-публічного обвинувачення здійснюють прокурор, а також слідчий та особа, яка здійснює дізнання.

2. У кожному випадку виявлення ознак злочину, прокурор, слідчий, орган дізнання вживають передбачені цим Кодексом заходи щодо встановлення події злочину, викрити особу чи осіб, які винні у вчиненні злочину.

3. Прокурор у випадках, передбачених частиною третьою статті 177 цього Кодексу, уповноважений здійснювати кримінальне переслідування у кримінальних справах незалежно від волевиявлення потерпілого.

4. Вимоги, доручення і запити прокурора, слідчого, органу дізнання і особи, яка здійсню дізнання, здійснені у межах їхніх повноважень, встановлених