Стаття 185. Можливість припинення кримінального переслідування за нереабілітуючими підставами

1. Провадження в кримінальній справі може бути закрито судом у зв'язку:

з дійовим каяттям;

з примиренням обвинуваченого, підсудного з потерпілим;

із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру в порядку, передбаченому статтею 502 цього Кодексу;

з передачею особи на поруки колективу підприємства, установи чи організації;

із закінченням строків давності;

із наявністю спеціальних підстав, передбачених в Особливій частині Кримінального кодексу України.

2. Порушена справа про злочин, за який Кримінальним кодексом передбачено основне покарання у вигляді штрафу, з урахуванням даних про особу, яка обвинувачується у його вчиненні, може бути закрита за недоцільністю подальшого провадження за умови, що особа сплатила штраф у максимальному розмірі, встановленому санкцією відповідного кримінального закону, і відшкодувала потерпілому матеріальну і моральну шкоду, заподіяну злочином.

3. При закритті справи повинні бути виконані вимоги, зазначені у частинах п'ятій, шостій і сьомій статті 184 цього Кодексу.

Стаття 186. Порядок закриття справи і звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності

1. Прокурор, а також слідчий за згодою прокурора на підставі, передбаченій частиною першою статті 49 Кримінального кодексу України, виносять мотивовану постанову про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про закриття справи та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

2. Суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 49 Кримінального кодексу України, закриває кримінальну справу і звільняє підсудного від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.

3. Питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі згідно з частиною 4 статті 49 Кримінального кодексу України не може бути призначено і заміняється позбавленням волі на певний строк.

4. Якщо в ході дізнання та досудового слідства протягом строків, зазначених у частині першій статті 49 Кримінального кодексу України, не встановлено особу, яка вчинила злочин, прокурор або слідчий за згодою прокурора закриває кримінальну справу у зв'язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності. У цьому випадку строк давності визначається за злочином, за яким порушено кримінальну справу, а якщо справа порушена про декілька злочинів - за тим злочином, за вчинення якого Особливою частиною Кримінального кодексу України передбачено більш суворе покарання.

Стаття 187. Порядок закриття справи і звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок акту амністії

1. Суд вправі закрити справу і звільнити обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності внаслідок амністії, яка оголошується законом про амністію, що приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та Закону України "Про застосування амністії в Україні".

2. Прокурор, а також слідчий за згодою прокурора на підставах, передбачених у законі про амністію, виносять мотивовану постанову про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про закриття справи та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

3. Закриття справи із застосуванням амністії не допускається, якщо обвинувачений, підсудний проти цього заперечує. Особа, щодо якої вирішується питання про застосування амністії, свою згоду подає суду в усній чи письмовій формі з обов'язковим зазначенням цього у протоколі судового засідання.

4. Під час розгляду судами справ про застосування амністії участь прокурора в судовому засіданні є обов'язковою.

5. Рішення про застосування або незастосування амністії приймається судом щодо кожної особи індивідуально на підставі ретельної перевірки матеріалів кримінальної справи.

Стаття 188. Порядок закриття справи і звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з декриміналізацією

1. Суд вправі закрити справу і звільнити обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності у зв'язку з прийняттям закону, який скасовує злочинність діяння.

2. Прокурор, а також слідчий за згодою прокурора на підставах, передбачених у частині першій цієї статті, виносять мотивовану постанову про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про закриття справи та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

3. Особа, щодо якої вирішується питання про закриття справи, подає суду свою згоду в усній чи письмовій формі з обов'язковим зазначенням цього у протоколі судового засідання.

4. Якщо обвинувачений, підсудний заперечує проти закриття справи у зв'язку з декриміналізацією, справа розслідується у повному обсязі, але без пред'явлення обвинувачення, після чого направляється до суду з постановою про закриття, у якій наводяться докази вчинення особою діяння, яке було декриміналізовано, та списком осіб, які підлягають виклику у судове засідання.

5. У судовому засіданні суд за правилами судового слідства перевіряє докази вчинення особою діяння, яке було декриміналізовано, і при їх підтвердженні виносить мотивовану постанову про закриття справи у зв'язку з декриміналізацією. Якщо суд дійде до висновку, що вчинення особою такого діяння не підтвердилося, він закриває кримінальну справу у зв'язку з відсутністю події чи складу злочину.

6. Під час розгляду судом питання про закриття справи у зв'язку з декриміналізацією участь прокурора в судовому засіданні є обов'язковою.

Стаття 189. Порядок закриття справи та звільнення особи від кримінальної відповідальності та від покарання внаслідок зміни обстановки

1. Суд вправі закрити справу і звільнити підсудного від кримінальної відповідальності, коли буде визнано, що на час розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене особою діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

2. Прокурор, а також слідчий за згодою прокурора за наявності підстав, зазначених у статті 48 Кримінального кодексу України, складає мотивовану