Стаття 214. Відібрання пояснень

1. З метою встановлення очевидців злочину або осіб, які можуть володіти інформацією, що має значення для попередньої перевірки, особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор, вправі відібрати від осіб пояснення.

2. Перед відібранням пояснення цим особам роз'яснюються їхні права і обов'язки.

3. Результати відібрання пояснення відображаються в протоколі, в якому вказуються: місце і дата його складення, посада і прізвище особи, яка відібрала пояснення, час початку і закінчення відібрання пояснення, прізвище, ім'я та по батькові особи, від якої відбирається пояснення, їхній вік, місце роботи, рід занять або посада, місце проживання.

4. Особа, яка дала пояснення, пояснення вправі викласти його власноручно.

Стаття 215. Запрошення і доставлення особи для відібрання пояснення

1. Особа, яка може володіти інформацією, що має значення для попередньої перевірки, може бути запрошена або доставлена до органу, де ведеться попередня перевірка, для відібрання пояснень чи виконання з нею інших дій щодо попередньої перевірки.

2. Про кожний випадок доставлення особи до органу дізнання, досудового слідства чи прокурору службова особа, яка здійснила доставлення, негайно складає про це рапорт із зазначенням підстав і мотивів доставлення, року, місяця, дня і години доставлення, та осіб, які доставили особу.

3. По закінченні відібрання пояснення чи виконання інших дій щодо попередньої перевірки, але не пізніше ніж через шість годин із моменту доставлення до органу, де ведеться попередня перевірка, доставлена особа повинна бути звільнена, якщо щодо неї не прийнято рішення про затримання чи взяття під варту.

Стаття 216. Витребування матеріалів

1. Витребування матеріалів, які мають значення для попередньої перевірки заяв, повідомлень чи іншої інформації про злочини, провадиться особою, яка здійснює дізнання, слідчим, прокурором у разі, коли вони мають достатні дані про те, що ці матеріали знаходяться у певної особи або підприємстві, установі, організації.

2 Про витребування матеріалів особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор виносять постанову.

3. Службові та фізичні особи не вправі відмовлятися пред'являти чи видавати документи, предмети, інші матеріали, що витребуються особою, яка здійснює дізнання, слідчим, прокурором.

4. Видача документів, які містять дані, що складають державну або службову таємницю, провадиться з додержанням існуючих правил, які забезпечують нерозголошення цих даних.

5. Про факт передачі витребуваних матеріалів складається протокол. У протоколі вказуються відомості щодо службової особи, якій передано матеріали; часу і місця передачі витребуваних матеріалів; особи, у якої вони витребувані; індивідуальних ознак, місця знаходження, стану, об'єму, розміру, ваги матеріалів; використаних при передачі об'єктів технічних засобів; упаковки матеріалів. Протокол підписується службовою особою, що одержала матеріали, і особою, у якої вони були витребувані. Копія протоколу вручається під розписку особі, у якої витребувані матеріали.

Стаття 217. Контрольована закупка або контрольоване одержання платної послуги

1. Орган дізнання в процесі здійснення оперативно-розшукових заходів при попередній перевірці заяви про вчинення злочину вправі здійснювати контрольовані закупки товарів та продуктів або контрольоване одержання платної послуги.

2. Про результати контрольованої закупки або контрольованого одержання платної послуги у відповідності зі статтями 104 і 105 цього Кодексу складається протокол.

Стаття 218. Прийняття предметів і документів

1. У разі подання громадянами або службовими особами предметів і документів, які мають доказове значення для попередньої перевірки заяв, повідомлень чи іншої інформації про злочини, особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор приймають їх, про що складають протокол. У протоколі зазначаються: час і місце прийняття предметів чи документів; дані про особу, яка їх подала; індивідуальні ознаки предметів; їх стан, обсяг, розмір, вагу, упаковку тощо. Протокол підписують службова особа, яка. прийняла предмети або документи, і особа, що їх подала.

2. Витребувані матеріали зберігаються за правилами, встановленими для зберігання речових доказів у кримінальних справах.

Стаття 219. Рішення, які приймаються за результатами розгляду і перевірки заяв, повідомлень чи іншої інформації про злочини

1. За результатами розгляду і перевірки заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор у межах своїх повноважень приймають одне з таких рішень:

1) про порушення кримінальної справи;

2) про відмову в порушенні кримінальної справи;

3) про направлення заяви, повідомлення чи іншої інформації за належністю.

2. Про прийняте рішення повідомляється заявнику та заінтересованим особам, яким роз'яснюється порядок і строк його оскарження.

Стаття 220. Підстави до порушення кримінальної справи

Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Стаття 221. Порядок і наслідки порушення кримінальної справи

1. При наявності приводів і підстав, зазначених у статтях 201 і 220 цього Кодексу, за згодою прокурора особа, яка здійснює дізнання, слідчий, чи сам прокурор виносять постанову про порушення кримінальної справи.

2. У постанові про порушення кримінальної справи зазначаються:

1) час і місце її винесення;

2) ким вона винесена;

3) привід і підстави порушення кримінальної справи;

4) факт, із приводу якого порушується справа, або особа, щодо якої порушується справа;

5) стаття Кримінального кодексу, її частина чи пункт, за ознаками якої порушується справа;

6) рішення про подальше її спрямування.

3. Одночасно з вирішенням питання про порушення кримінальної справи вживаються заходи до припинення злочину та запобігання повторному злочину, а також до закріплення і охорони слідів злочину, вилучення предметів і документів, які мають доказове значення.

4. Копія постанови про порушення кримінальної справи, винесеної органом дізнання, слідчим, не пізніше доби направляється прокурору.

5. Порушення справи за фактом вчинення злочину дає право особі, яка здійснює дізнання, слідчому