2. Коли місце перебування свідка, потерпілого не встановлено, слідчий оголошує його розшук і одночасно виносить постанову про привід свідка чи потерпілого у порядку, передбаченому статтею 152 цього Кодексу.

3. Після оголошення розшуку орган дізнання, слідчий продовжує вживати всіх необхідних заходів для встановлення місця перебування свідка чи потерпілого.

4. Після встановлення місця перебування свідка чи потерпілого, орган розшуку негайно доповідає про це слідчому. Якщо місце перебування свідка чи потерпілого, стосовно яких було оголошено розшук, знаходиться у тому ж населеному пункті, де провадиться досудове слідство, орган розшуку доставляє його для допиту слідчому. У разі, коли свідок чи потерпілий розшукані за межами населеного пункту, де провадиться досудове слідство, і їх привід до слідчого у той же день здійснити немає можливості, орган розшуку зобов'язаний повідомити про це начальника слідчого підрозділу за місцем знаходження розшуканого для вирішення питання про їх негайний допит у порядку, передбаченому статтями 252, 255 цього Кодексу.

Стаття 248. Загальні правила проведення допиту

1. Допит проводиться в місці провадження досудового слідства, а у разі необхідності - за місцем перебування допитуваної особи.

2. Перед допитом слідчий повинен переконатись в особі викликаної (доставленої) для допиту особи, роз'яснює її права, відповідальність, а також порядок виконання допиту. Якщо у слідчого виник сумнів щодо володіння допитуваною особою мови, якою здійснюється провадження у справі, він з'ясовує, якою мовою допитувана особа бажає давати показання, а за необхідності залучає до участі у допиті перекладача.

3. Під час допиту забороняється ставити запитання, у формулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді або підказка до неї (навідні запитання).

4. За ініціативою слідчого або за клопотанням допитуваної особи може застосовуватись фотозйомка, звуко- чи (та) відеозапис, кінозйомка, матеріали яких зберігаються у кримінальній справі і після закінчення досудового слідства опечатуються.

5. Допитувана особа вправі використовувати під час допиту документи і записи.

6. За клопотанням допитуваної особи слідчий може надати їм можливість викласти свої показання власноручно, про що робиться відмітка в протоколі допиту. Слідчий, ознайомившись із письмовими показаннями, може поставити додаткові запитання. Ці запитання і відповіді на них заносяться до протоколу. Правильність запису показань, запитань і відповідей на них засвідчується підписами допитуваної особи і слідчого, а також інших осіб, якщо вони брали участь у допиті.

7. Допит особи, яка є німою або глухою, провадиться за участю перекладача - особи, яка володіє технікою спілкування з німим або глухим. У протоколі зазначається про участь перекладача у допиті, він підписує протокол і за необхідності оголошує його допитаному.

8. Про участь у допиті інших осіб обов'язково зазначається у протоколі допиту.

9. Особа, яка здійснює дізнання, проводить допити за тими ж правилами, що й слідчий.

Стаття 249. Допит підозрюваного

1. Підозрюваний допитується з приводу обставин, що стали підставою для визнання його підозрюваним, і всіх інших відомих йому обставин, які підлягають доказуванню у справі.

2. Перший допит підозрюваного слідчий зобов'язаний провести не пізніше 24 годин після визнання його підозрюваним, а в разі ухилення підозрюваного від явки - негайно після приводу або доставки до слідчого.

3. На початку допиту слідчий роз'яснює підозрюваному його права і обов'язки, передбачені статтею 46 цього Кодексу. У випадках, коли участь у справі захисника відповідно до статті 57 цього Кодексу не є обов'язковою, слідчий з'ясовує у підозрюваного, чи бажає він мати захисника та при необхідності вживає заходів до забезпечення участі захисника в справі.

4. Слідчий запитує підозрюваного, чи бажає він дати показання. Після цього слідчий пропонує йому дати показання по суті підозри, вислуховує їх і в разі необхідності ставить йому запитання.

Стаття 250. Допит обвинуваченого

1. Обвинувачений допитується по пред'явленому йому обвинуваченню, а також із приводу всіх інших обставин, які підлягають доказуванню. Він допитується у місці провадження досудового слідства, а в разі необхідності - у місці його перебування чи тримання під вартою.

2. Перший допит обвинуваченого слідчий зобов'язаний провести не пізніше доби після пред'явлення обвинувачення, а в разі ухилення обвинуваченого від явки чи оголошення його розшуку - негайно після приводу або доставки після розшуку.

3. У випадках, коли участь у справі захисника відповідно до статті 57 цього Кодексу не є обов'язковою і обвинувачений не запросив захисника, слідчий запитує обвинуваченого чи бажає він мати захисника та при необхідності вживає заходів до забезпечення участі захисника в справі.

4. На початку допиту слідчий повинен запитати обвинуваченого, чи визнає він себе винним у пред'явленому обвинуваченні, після чого пропонує йому дати показання по суті обвинувачення. Слідчий вислухує показання обвинуваченого і, в разі необхідності, ставить йому запитання.

5. Обвинувачені допитуються окремо. Слідчий вживає заходів, щоб обвинувачені в одній і тій же справі не могли спілкуватись між собою.

6. У разі необхідності обвинувачений може бути додатково допитаний по пред'явленому йому обвинуваченню, а також із приводу всіх інших обставин, які підлягають доказуванню.

Стаття 251. Протокол допиту підозрюваного, обвинуваченого

1. Про кожний допит підозрюваного, обвинуваченого слідчий складає протокол із додержанням правил, зазначених у статтях 104 і 105 цього Кодексу. Крім того, в протоколі допиту вказуються:

прізвище, ім'я та по батькові підозрюваного чи обвинуваченого;

рік, місяць, день і місце його народження;

громадянство;

національність;

освіта;

сімейний стан, склад сім'ї;

місце роботи, рід занять або посада;

місце реєстрації та фактичного проживання;

наявність судимості;

інші необхідні за обставинами справи відомості про нього, а також відомості про його стосунки з потерпілим, іншими підозрюваними чи обвинуваченими.

2. У протоколах подальших