3. Показання підозрюваного, обвинуваченого та відповіді на поставлені йому запитання викладаються від першої особі і по можливості дослівно.

4. По закінченні допиту слідчий пред'являє протокол для прочитання підозрюваному, обвинуваченому і особам, що брали участь у допиті або були присутні при ньому. За клопотанням підозрюваного, обвинуваченого протокол може бути прочитаний йому слідчим, про що зазначається в протоколі. Підозрюваний, обвинувачений мають право вимагати доповнення протоколу і внесення до нього поправок. Ці доповнення і поправки підлягають обов'язковому занесенню до протоколу.

5. Протокол підписують підозрюваний, обвинувачений та слідчий. Якщо протокол написаний на кількох сторінках, підозрюваний, обвинувачений підписує кожну сторінку окремо. Якщо в допиті брали участь прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, захисник або інші особи, вони також підписують протокол, причому перекладач або особа, що володіє технікою спілкування з глухим чи німим, - кожну його сторінку.

6. При відмові підозрюваного, обвинуваченого від дачі показань слідчий зазначає про це в протоколі, про що повідомляє прокурора. У разі відмови підозрюваного, обвинуваченого чи інших осіб підписати протокол слідчий зазначає про це в протоколі і повідомляє прокуророві.

Стаття 252. Допит свідка

1. Свідок допитується окремо у відсутності інших свідків. При цьому слідчий вживає заходів до того, щоб свідки, викликані в одній справі, не могли спілкуватись між собою до закінчення допиту.

2. Перед допитом слідчий встановлює особу свідка, повідомляє, в якій справі його викликано, роз'яснює обов'язок розповісти все відоме йому в справі та попереджає про кримінальну відповідальність за відмову дати показання і за дачу завідомо неправдивих показань за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу. Після цього слідчий з'ясовує стосунки між свідком і підозрюваним, обвинуваченим, потерпілим, пропонує йому дати показання. Після дачі свідком показань слідчий ставить йому запитання.

3. Якщо свідок з'явився на допит з адвокатом, запрошеним ним для надання правової допомоги, то адвокат може бути присутнім при допиті, але при цьому він не вправі задавати свідку запитання і коментувати його відповіді. Після закінчення допиту свідка адвокат вправі зробити заяви з приводу порушень прав та законних інтересів свідка. Зазначені заяви підлягають внесенню до протоколу допиту свідка.

4. Особи, зазначені у частині другій статті 76 цього Кодексу, про кримінальну відповідальність за статтею 385 Кримінального кодексу не попереджаються, їм роз'яснюється право відмовитися давати показання і те, що у разі згоди давати показання вони несуть кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання за статтею 384 Кримінального кодексу.

5. Допит свідка, що є підозрюваним, обвинуваченим, засудженим по іншій справі або у виділеній в окреме провадження справі про цей же злочин здійснюється за правилами, передбаченими частинами першою-четвертою цієї статті, але про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу не попереджується.

Стаття 253. Допит неповнолітнього свідка

1. Допит неповнолітнього свідка віком до чотирнадцяти років, а за розсудом слідчого - і віком до шістнадцяти років провадиться за правилами статті 252 цього Кодексу в присутності педагога, а при необхідності - психолога, лікаря чи законного представника неповнолітнього, які допомагають з'ясувати ступінь розвитку неповнолітнього та його можливості у сприйнятті і відтворенні фактів.

2. До початку допиту зазначеним у частині першій цієї статті особам роз'яснюється їхній обов'язок бути присутніми при допиті, а також право за дозволом слідчого ставити свідкові запитання і викладати свої зауваження. Запитання і зауваження заносяться до протоколу. Слідчий вправі відвести поставлене запитання, але воно повинно бути занесене до протоколу.

3. Свідкові, який не досяг шістнадцятирічного віку, роз'яснюється обов'язок дати правдиві показання, але про кримінальну відповідальність за відмову давати показання та за дачу завідомо неправдивих показань за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу він не попереджається.

Стаття 254. Протокол допиту свідка

1. Про допит свідка складається протокол із додержанням правил, зазначених у статтях 104 і 105 цього Кодексу. Крім того, в протоколі допиту вказуються прізвище, ім'я та по батькові свідка, його вік, а також відомості про його стосунки з підозрюваним, обвинуваченим і потерпілим. Інші дані про особу свідка, якщо вони не мають доказового значення - громадянство, національність, освіта, місце роботи, рід занять або посада, місце реєстрації та фактичного проживання, домашній телефон тощо - в протокол не заносяться і зберігаються окремо. До цих даних мають доступ лише слідчий, прокурор та суд.

2. У протоколі зазначається, що свідкові роз'яснено його права та обов'язки і що його попереджено про відповідальність за відмову давати показання і за дачу завідомо неправдивих показань.

3. Показання свідка та відповіді на поставлені йому запитання викладаються від першої особи і по можливості дослівно, а за його клопотанням - ним власноручно.

4. По закінченні допиту слідчий пред'являє протокол для ознайомлення свідкові і особам, які брали участь у допиті або були присутні при ньому. На прохання свідка протокол може бути йому прочитаний слідчим. Свідок і особи, які були присутні при допиті, мають право клопотати про внесення доповнень і поправок до протоколу. Ці доповнення і поправки заносяться слідчим до протоколу.

5. Протокол підписують свідок, слідчий і особи, що брали участь у допиті чи були присутні при допиті. Якщо протокол написаний на декількох сторінках, свідок, перекладач (особа, що володіє технікою спілкування з глухими та німими свідками) підписують кожну сторінку окремо. Якщо з якихось причин свідок підписати протокол не може чи не хоче, слідчий зазначає про