Стаття 255. Допит потерпілого

1. Допит потерпілого здійснюється з додержанням вимог, зазначених у статтях 248, 252 - 254 цього Кодексу. Перед допитом слідчий повідомляє потерпілого, що він має право відмовитись давати показання, та попереджає його про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань за статтею 384 Кримінального кодексу. Після цього слідчий з'ясовує стосунки між потерпілим, підозрюваним чи обвинуваченим та пропонує потерпілому розповісти про відомі йому обставини справи.

2. Про допит потерпілого складається протокол із додержанням вимог статті 254 цього Кодексу.

Стаття 256. Допит судового експерта

1. Ознайомившись із висновком судового експерта, особа, яка здійснює дізнання, слідчий можуть допитати судового експерта з метою одержання роз'яснень або доповнень до його висновку.

2. Про допит судового експерта складається протокол із додержанням вимог статей 104 і 105 цього Кодексу.

3. Судовий експерт попереджується про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу.

Стаття 257. Очна ставка

1. Слідчий може провести очну ставку між двома раніше допитаними особами, в показаннях яких є суперечності.

2. На початку очної ставки з'ясовується, чи знають особи, що викликані на очну ставку, один одного та їхні стосунки між собою. Свідки попереджаються про кримінальну відповідальність за відмову дати показання і за дачу завідомо неправдивих показань, а потерпілі - за дачу завідомо неправдивих показань. Особам, які мають право відмовитись від дачі показань, роз'яснюється це право.

3. Викликаним на очну ставку особам по черзі пропонується дати показання про ті обставини справи, для з'ясування яких здійснюється очна ставка. Після цього слідчий ставить запитання. Особи, викликані на очну ставку, за дозволом слідчого можуть ставити запитання одна одній. Слідчий вправі відвести поставлене запитання, але відведене запитання повинно бути занесене до протоколу.

4. Оголошення показань, даних учасниками очної ставки на попередніх допитах, відтворення звуко-, кіно- і відеозапису дозволяється лише після дачі ними показань на очній ставці та внесення їх до протоколу.

5. Слідчий пред'являє протокол очної ставки особам, яких допитано, для прочитання або за їхнім проханням зачитує їм протокол. Допитані особи мають право вимагати доповнення протоколу і внесення до нього поправок. Ці доповнення або поправки підлягають обов'язковому занесенню до протоколу. Протокол очної ставки підписують кожна з допитаних осіб та слідчий. Кожна з допитаних осіб підписує також свої показання і кожну сторінку протоколу.

Стаття 258. Пред'явлення особи для впізнання

1. При необхідності пред'явлення особи для впізнання свідкові, потерпілому, підозрюваному або обвинуваченому слідчий попередньо з'ясовує, чи може він впізнати цю особу, допитує його про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких впізнаючий бачив цю особу, про що складає протокол допиту. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати прикмет, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, слідчий зазначає про це у протоколі. Забороняється попередньо показувати впізнаючому особу, яка має бути пред'явлена для впізнання, та надавати іншу інформацію про прикмети цієї особи.

2. Коли впізнаючий є свідком чи потерпілим, він попереджається про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а свідок, крім того і за відмову дати показання.

3. Особа, що підлягає впізнанню, пред'являється впізнаючому разом з іншими особами тієї ж статі у кількості не менше трьох, які не мають різких відмінностей у віці, зовнішності та одягу. Перед тим, як пред'явити особу для впізнання, їй пропонується у відсутності того, хто впізнає, зайняти будь-яке місце серед інших осіб, що пред'являються. Впізнаючому пропонується вказати на особу, яку він має впізнати, і пояснити, за якими ознаками він її впізнав.

4. З метою забезпечення безпеки впізнаючого впізнання особи може проводитись в умовах, коли особа, яку пред'являють для впізнання, не бачить і не чує впізнаючого. Про умови такого впізнання зазначається у протоколі. Про результати впізнання повідомляється особа, яка пред'являлась для впізнання.

5. При пред'явленні особи для впізнання особі, щодо якої відповідно до цього Кодексу вжито заходів безпеки, відомості про понятих до протоколу не вносяться і зберігаються окремо разом із відомостями про особу, взяту під захист. Слідчим вживаються заходи до збереження конфіденційності відомостей про понятих і виключення їхньої зустрічі з учасниками процесу.

6. При необхідності впізнання може провадитися за фотознімками, матеріалами кінозйомки чи відеозапису з додержанням вимог, зазначених у частинах першій і другій цієї статті. Пред'явлення впізнання за фотознімками, матеріалами кінозйомки чи відеозапису не виключає можливості у подальшому пред'явлення особи для впізнання.

7. Пред'явлення особи для впізнання провадиться в присутності двох понятих. У випадках, зазначених у частині четвертій цієї статті, до проведення впізнання поняті повинні пересвідчитись у можливості впізнання за умов, в яких воно проводилось, про що зазначається в протоколі.

8. Якщо забезпечено повну безперервну фіксацію пред'явлення особи для впізнання шляхом кінозйомки чи відеозапису, присутність понятих не обов'язкова.

9. При пред'явленні особи для впізнання можуть бути залучені спеціалісти, у тому числі для фіксації впізнання технічними засобами, психологи, педагоги та інші. Підставою для участі психологів і педагогів у впізнанні може бути необхідність врахування факторів сприйняття, особливостей віку впізнаючого чи його психічного стану та умов проведення впізнання.

Стаття 259. Пред'явлення предметів для впізнання

1. При необхідності пред'явити для впізнання предмет слідчий спочатку запитує у свідка, підозрюваного, обвинуваченого, чи може він впізнати цей предмет, допитує про ознаки цього предмету і обставини, за яких він цей предмет бачив, про що складається протокол допиту. Якщо особа заявляє, що