Стаття 266. Освідування особи

1. Особа, яка здійснює дізнання, слідчий здійснює освідування підозрюваного, обвинуваченого, свідка чи потерпілого для виявлення на їхньому тілі слідів злочину або особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу.

2. Освідування здійснюється за постановою, яка є обов'язковою для особи, щодо якої винесена, та за участю судово-медичного експерта або лікаря. Освідування, яке супроводжується оголенням освідуваної особи, здійснюється особами тієї ж статі, виключення може бути зроблено лише для лікаря і за згодою особи, яка освідується.

3. Особа, яка здійснює дізнання, слідчий не вправі бути присутнім при освідуванні особи іншої статі, коли це пов'язано з необхідністю оголювати її. У цьому разі за дорученням слідчого освідування здійснюється судово-медичним експертом або лікарем.

4. При освідуванні не допускаються дії, які принижують честь і гідність особи або небезпечні для її здоров'я. При необхідності здійснюється фотографування або фіксація на тілі особи, що освідується, слідів злочину або особливих прикмет шляхом фотографування, відеозапису або інших технічних засобів. Зображення, демонстрація яких може розглядатись як образлива для освідуваної особи, зберігаються в опечатаному вигляді і надаються суду.

5. Освідування у невідкладних випадках може бути проведено у стадії попередньої перевірки заяв, повідомлень чи іншої інформації про злочини.

Стаття 267. Огляд і впізнання трупа

1. Зовнішній огляд трупа слідчий здійснює за участю судово-медичного експерта. Коли неможливо викликати судово-медичного експерта, огляд здійснюється в присутності лікаря.

2. Труп може бути пред'явлений для впізнання. Впізнання здійснюється з додержанням вимог, передбачених частинами першою і другою статті 258 цього Кодексу.

3. Огляд і впізнання трупа у невідкладних випадках можуть бути проведені у стадії попередньої перевірки заяв, повідомлень чи іншої інформації про злочини.

4. По закінченні огляду труп підлягає обов'язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причин смерті.

5. Труп підлягає видачі родичам або близьким загиблого лише з письмового дозволу прокурора чи слідчого і тільки після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причини смерті.

Стаття 268. Ексгумація трупа

1. Ексгумація трупа здійснюється за постановою слідчого, яка затверджується прокурором або його заступником. Про час ексгумації повідомляються близькі родичі померлого. Виконання постанови покладається на органи місцевого самоврядування.

2. Труп виймається з місця поховання в присутності судово-медичного експерта та оглядається з додержанням правил частини першої статті 264 і статті 267 цього Кодексу. Після проведення ексгумації і необхідних досліджень труп захоронюється у тому ж місці з приведенням могили у попередній стан.

3. Під час ексгумації судово-медичним експертом можуть бути вилучені зразки тканини і органів або частини трупа, необхідні для проведення експертних досліджень.

4. У необхідних випадках труп може бути доставлений до відповідного експертного закладу для проведення досліджень.

5. При ексгумації трупа з поховання можуть бути вилучені предмети і документи, які мають доказове значення.

6. Ексгумація трупа може бути проведена у стадії попередньої перевірки заяв, повідомлень чи іншої інформації про злочини у випадках, коли це необхідно для встановлення наявності чи відсутності ознак злочину.

Стаття 269. Протокол огляду, освідування, огляду, впізнання та ексгумації трупа

1. Про проведення впізнання, освідування, огляду та ексгумації трупа слідчий складає протокол із додержанням правил, зазначених у статтях 104 і 105 цього Кодексу. Крім того, в протоколі зазначається усе, що було виявлено, в тій послідовності, в якій це відбувалося, і в тому вигляді, в якому спостерігалось під час проведення процесуальної дії. Якщо при огляді вилучались предмети, документи та об'єкти для досліджень, про це зазначається в протоколі.

2. До протоколу додаються графічні зображення, відбитки, зліпки, фотознімки, матеріали кінозйомки чи відеозапису.

Стаття 270. Обшук

1. Обшук здійснюється, якщо є достатні підстави вважати, що в будь-якому приміщенні чи в іншому місці або у будь-якої особи знаходяться предмети чи документи, які можуть бути доказами, а також для виявлення майна і накладення на нього арешту з метою забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна. Обшук може проводитись і для виявлення розшукуваних осіб, а також трупів, тварин.

2. Обшук у невідкладних випадках може бути проведено у стадії попередньої перевірки заяв, повідомлень чи іншої інформації про злочини.

Обшук проводиться за вмотивованою постановою органу дізнання, слідчого за згодою прокурора чи його заступника.

Обшук житла чи іншого володіння особи при відсутності її згоди, за винятком невідкладних випадків, проводиться за вмотивованою постановою судді. При необхідності провести обшук житла чи іншого володіння особи слідчий за згодою прокурора звертається з поданням до судді за місцем провадження слідства, а у необхідних випадках - за місцем розташування житла, приміщення чи місця, у якому необхідно провести обшук або примусову виїмку. Суддя негайно розглядає подання і матеріали справи, у необхідних випадках вислуховує прокурора, після чого в залежності від підстав для прийняття такого рішення виносить постанову про проведення обшуку чи про відмову в цьому. Постанова судді про проведення обшуку оскарженню не підлягає.

5. У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, обшук може бути проведено без згоди прокурора, а житла