Стаття 380. Наслідки неявки свідків, спеціалістів і судових експертів

1. Якщо в судове засідання не з'являться свідок, спеціаліст або експерт, суд у залежності від того, чи можливо за їхньої відсутності всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, вирішує питання про розгляд справи або відкладення її. Одночасно суд вирішує питання про відповідальність цих осіб відповідно до вимог чинного законодавства.

2. До свідка, який не з'явився без поважних причин, суд вправі застосувати привід.

Стаття 381. Допит осіб, які з'явилися в судове засідання, при відкладенні розгляду справи

У разі винесення судом ухвали про відкладення розгляду справи суд може допитати свідків, експерта або спеціаліста, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача або їхніх представників, які з'явилися. Якщо після відкладення розгляду справи вона розглядається у тому ж складі суду, повторний виклик зазначених осіб у судове засідання провадиться лише в необхідних випадках.

Стаття 382. Видалення свідків із залу суду

Якщо визнано можливим почати розгляд справи, головуючий дає розпорядження про видалення свідків із залу судового засідання і вживає заходів до того, щоб допитані і недопитані свідки не спілкувались між собою.

Стаття 383. Роз'яснення прав і обов'язків учасникам судового розгляду

1. Після виконання дій, зазначених у попередніх статтях, головуючий роз'яснює підсудному його права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5, 8, 9, 10, 14, 16, 17, 18, 19, 20 частини першої статті 48 та частини першої статті 107 цього Кодексу, і обов'язки, передбачені частиною другою статті 48 цього Кодексу, а також за наявності підстав право на скорочене судове провадження та його наслідки, передбачені у главі 44 цього Кодексу.

2. Потерпілому, цивільному позивачу, цивільному відповідачу та їхнім представникам, експерту та спеціалісту роз'яснюються їхні права і обов'язки, передбачені відповідно статтями 62, 69, 71, 74, 77 і 78 цього Кодексу. Потерпілому, цивільному позивачу, цивільному відповідачу та їхнім представникам також роз'яснюється право, передбачене частиною першою статті 107 цього Кодексу. Експерт попереджається про кримінальну відповідальність за статтею 384 Кримінального Кодексу.

Стаття 384. Заявлення і вирішення клопотань

1. Після роз'яснення прав і обов'язків учасникам судового розгляду головуючий запитує, чи мають вони клопотання.

2. Особа, яка заявила клопотання, повинна вказати, для встановлення яких саме обставин вона просить викликати свідків, судових експертів, витребувати і дослідити інші докази. З'ясування обставин, для підтвердження яких викликаються свідки, проводиться у відсутності цих свідків.

3. Суд вислуховує думку учасників судового розгляду щодо заявленого клопотання і постановою чи ухвалою задовольняє його або відхиляє. Відхилення клопотань не позбавляє права заявляти ті ж клопотання протягом усього судового слідства.

4. Суд не вправі відмовити учасникам судового розгляду у дослідженні в стадії головного судового розгляду доказів, якщо вони відповідно до статей 163 і 164 цього Кодексу є належними і допустимими.

5. Протягом судового розгляду виклик нових свідків і судових експертів, витребування документів чи інших доказів здійснює суд чи за можливості особа, яка заявила відповідне клопотання.

Глава 40
СУДОВЕ СЛІДСТВО

Стаття 385. Початок судового слідства

1. Після закінчення підготовчих дій головуючий оголошує про початок судового слідства.

2. Судове слідство починається з оголошення прокурором резолютивної частини обвинувального висновку, а в справах після спрощеного досудового провадження - ним чи потерпілим у справах про злочини, передбачені частиною першою статті 228 цього Кодексу, постанови про порушення справи, пред'явлення обвинувачення і направлення справи до суду.

3. Якщо у справі заявлено цивільний позов, цивільний позивач або його представник, а в разі їхньої відсутності головуючий оголошує позовну заяву.

Стаття 386. З'ясування думки підсудного щодо обвинувачення

1. Після оголошення документів, зазначених у статті 385 цього Кодексу, головуючий запитує, чи зрозуміло підсудному обвинувачення, чи визнає він себе винним, чи оспорює він фактичні обставини справи і чи бажає давати показання.

2. Якщо в справі заявлено позов, головуючий запитує підсудного і відповідача, чи визнають вони позов.

Стаття 387. Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження

1. Після виконання зазначених у попередній статті дій головуючий з'ясовує думку учасників судового розгляду про те, які докази треба дослідити, та про порядок їх дослідження.

2. Обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначається постановою судді чи ухвалою суду.

3. Суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру позову, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їхньої позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір позову в апеляційному порядку.

4. Якщо для вирішення питання щодо обсягу доказів, які будуть досліджуватися, необхідно допитати підсудного, суд вирішує його після допиту підсудного.

5. Допит підсудного, якщо тільки він не відмовляється від дачі показань, провадиться обов'язково.

6. Дослідження доказів у справах, що розглядаються судом присяжних, здійснюється у повному обсязі.

Стаття 388. Допит підсудного

1. Перед допитом підсудного головуючий роз'яснює йому, що він вправі давати показання по пред'явленому йому обвинуваченню, відмовитись від дачі показань і що його показання можуть бути використані проти нього.

2. Допит підсудного починається з пропозиції головуючого дати показання по пред'явленому обвинуваченню. Підсудний дає показання, після чого його допитують прокурор, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їхні представники, захисник, інші підсудні. Протягом всього допиту підсудного головуючий та судді мають право ставити йому запитання для уточнення і доповнення відповідей.

3. Допит підсудного