Стаття 407. Закінчення судового слідства

1. Після дослідження судом усіх доказів головуючий опитує учасників судового розгляду, чи бажають вони доповнити судове слідство і чим саме. У разі заявлення клопотань суд обговорює їх і вирішує у відповідності з вимогами статті 384 цього Кодексу.

2. Після виконання дій, пов'язаних із доповненням судового слідства, головуючий оголошує про закінчення судового слідства і перехід до судових дебатів.

Глава 41
СУДОВІ ДЕБАТИ. ОСТАННЄ СЛОВО ПІДСУДНОГО

Стаття 408. Судові дебати

1. Судові дебати полягають у промовах прокурора, потерпілого, його представника, цивільного позивача, цивільного відповідача або їхніх представників, захисника, законного представника підсудного, підсудного.

2. Коли у судовому розгляді брали участь декілька прокурорів, у судових дебатах на їхній розсуд може виступити один прокурор або кожен із них обгрунтовує в промові свою позицію у певній частині обвинувачення.

3. Якщо в судовому розгляді брали участь захисники декількох підсудних, порядок виступів у судових дебатах визначають вони. У разі відсутності згоди порядок їхніх виступів встановлює суд. Порядок виступів декількох захисників одного підсудного визначають вони.

4. Коли в судовому розгляді брали участь декілька потерпілих, цивільних позивачів, цивільних відповідачів, підсудних, а також їхніх представників, порядок їхніх виступів у судових дебатах встановлює суд.

5. Учасники судових дебатів у своїх промовах повинні посилатися тільки на ті докази, які було досліджено в судовому засіданні, та не оспорювати ті фактичні обставини справи, докази щодо яких відповідно до вимог частини другої статті 335 і статті 387 цього Кодексу не досліджувалися у судовому засіданні. Суд не вправі обмежувати тривалість судових дебатів певним часом. Головуючий зупиняє учасників судових дебатів у випадках, коли вони у промовах виходять за межі справи, що розглядається, чи якщо у промовах порушуються норми етики.

6. Після закінчення промов учасники судових дебатів мають право обмінятись репліками. Право останньої репліки належить підсудному.

Стаття 409. Останнє слово підсудного

1. Після закінчення судових дебатів головуючий надає останнє слово підсудному. Коли у справі притягнуто до відповідальності декілька підсудних, порядок їхніх виступів з останнім словом встановлює суд.

2. Суд не вправі обмежити тривалість останнього слова певним часом. Головуючий вправі зупинити підсудного у випадках, коли він виходить за межі справи, що розглядається, чи порушує норми етики.

Стаття 410. Відновлення судового слідства

1. Якщо під час судових дебатів хто-небудь з учасників судового розгляду або підсудний в останньому слові повідомлять про нові обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, суд із власної ініціативи чи за клопотанням учасників судового розгляду відновлює судове слідство. Відновити судове слідство суд може і у випадку, коли під час наради при постановленні вироку визнає необхідним додатково з'ясувати будь-яку обставину, яка має значення для справи.

2. Відновлене судове слідство в таких випадках проводиться в межах з'ясування обставин, які викликали його відновлення.

3. Після закінчення відновленого судового слідства, залежно від його результатів, суд відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин, надає підсудному останнє слово і виходить до нарадчої кімнати для постановлення вироку або, якщо дослідження зазначених обставин у суді виявилося неможливим, повертає справу на додаткове розслідування.

Стаття 411. Видалення суду для постановлення рішення

Після останнього слова підсудного суд видаляється до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі (постановлення вироку), про що головуючий оголошує присутнім у залі судового засідання.

Глава 42
ПОСТАНОВЛЕННЯ І ПРОГОЛОШЕННЯ ВИРОКУ

Стаття 412. Постановлення вироку ім'ям держави

Суди постановляють вироки ім'ям України.

Стаття 413. Основні вимоги до вироку

1. Вирок суду повинен бути законним і обгрунтованим.

2. Суд обгрунтовує вирок лише на тих доказах, які було розглянуто в судовому засіданні. Це не стосується випадку, передбаченого статтею 387 цього Кодексу.

3. Суд оцінює докази, керуючись законом і за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

4. Усі висновки і рішення, які викладаються у вироку, повинні бути мотивовані.

Стаття 414. Таємниця наради суддів

1. Нарада суддів провадиться в окремому приміщенні - нарадчій кімнаті.

2. Під час наради в нарадчій кімнаті можуть перебувати лише судді, які розглядають справу.

3. Суд вправі перервати нараду лише для нічного відпочинку. Під час перерви судді не можуть спілкуватися з особами, які брали участь у справі.

4. Судді не мають права розголошувати міркування, що висловлювались у нарадчій кімнаті.

Стаття 415. Питання, що вирішуються судом при постановленні вироку

1. Постановляючи вирок, суд повинен вирішити такі питання:

1) чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний;

2) чи має діяння склад злочину і якою саме статтею, пунктом чи частиною статті Кримінального кодексу воно передбачене;

3) чи вчинив це діяння підсудний;

4) чи винен підсудний у вчиненні цього злочину;

5) чи підлягає підсудний покаранню за вчинений ним злочин;

6) чи є обставини, що обтяжують або пом'якшують покарання підсудного, і які саме;

7) яка саме міра покарання повинна бути призначена підсудному і чи повинен він її відбувати;

8) чи доцільно у випадках, передбачених Кримінальним кодексом, звернутися до відповідних державних органів із поданням про позбавлення засудженого військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу;

9) який запобіжний захід щодо підсудного є необхідним;

10) чи підлягає задоволенню цивільний позов, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку;

11) чи підлягають відшкодуванню кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого, якщо позов не був заявлений;

12) чи підлягає стягненню в доход держави безпідставно придбане майно;

13) що зробити з майном, описаним для забезпечення позову, можливої конфіскації майна, штрафу чи інших грошових стягнень;

14) що зробити