7. При попередньому розгляді справи ведеться протокол.

Стаття 444. Підготовка до розгляду справи судом присяжних

1. Після винесення постанови про призначення справи до розгляду судом присяжних суддя дає розпорядження відповідним працівникам суду про забезпечення явки в судове засідання визначеної у постанові кількості присяжних.

2. Про день, коли він повинен з'явитися в суд для виконання обов'язків присяжного, громадянин повідомляється не менш як за сім діб до початку розгляду справи.

3. Громадянин, який викликається для виконання обов'язків присяжного, зобов'язаний з'явитися до суду у призначений день, а за наявності поважних причин, які не дають можливості взяти участь у розгляді справи, - заздалегідь повідомити про це суд.

4. За ухилення без поважної причини від виконання обов'язків присяжного на громадянина постановою головуючого може бути накладене грошове стягнення в розмірі до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Постанова про накладення грошового стягнення виноситься до початку розгляду справи або в судовому засіданні під час її розгляду. Постанова оскарженню не підлягає.

Стаття 445. Головуючий у суді присяжних

1. Професійний суддя, що головує в суді присяжних (головуючий), крім повноважень, наданих йому статтею 348 цього Кодексу, при розгляді справи в суді присяжних здійснює всі повноваження, віднесені главами 38 - 41 цього Кодексу до компетенції суду, а також повноваження, передбачені цією главою.

2. Головуючий за результатами розгляду справи одноособово вирішує всі питання, визначені у статті 415 цього Кодексу, крім питань, віднесених до компетенції присяжних статтею 457 цього Кодексу.

Стаття 446. Права і обов'язки присяжних при розгляді справи в суді

1. Присяжний при розгляді справи в суді зобов'язаний:

1) правдиво відповісти на питання головуючого, що ставляться при відборі для участі в розгляді справи, а також представити на його вимогу іншу необхідну інформацію про себе і про стосунки з іншими особами, що беруть участь у справі;

2) зберігати порядок у судовому засіданні і підкорятися законним розпорядженням головуючого.

3) з'явитися у визначений головуючим час для продовження судового розгляду справи.

2. Присяжний має право:

1) брати участь у дослідженні всіх доказів, які мають значення для вирішення питань, віднесених до компетенції колегії присяжних;

2) ставити через головуючого питання підсудному, потерпілому, свідкам, експертам;

3) брати участь в огляді речових доказів, документів, і при провадженні судом інших процесуальних дій;

4) просити головуючого роз'яснити норми закону, що відносяться до справи, не зрозумілі для нього поняття, зміст оголошених у суді документів;

5) робити письмові замітки під час судового засідання.

3. Присяжний не вправі:

1) відлучатися із залу судового засідання під час розгляду справи;

2) без дозволу головуючого спілкуватися у справі з особами, що не входять до складу суду;

3) збирати відомості у справі поза судовим засіданням.

4. При порушенні обов'язків, зазначених у цій статті, присяжний може бути відсторонений постановою головуючого від подальшої участі в розгляді справи.

5. За порушення обов'язків, зазначених у частинах першої і третьої цієї статті, на присяжного постановою головуючого може бути накладене грошове стягнення в розмірі до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Постанова про накладення грошового стягнення виноситься в судовому засіданні. Постанова оскарженню не підлягає.

6. Запасні присяжні постійно знаходяться при судовому розгляді в залі судового засідання. Запасні присяжні до винесення вердикту можуть бути включені до складу колегії присяжних замість присяжних, які не можуть брати участь у подальшому розгляді справи. У випадку, коли можливості щодо заміни вибулих присяжних засідателів вичерпані, головуючий оголошує судовий розгляд, що відбувся, недійсним і приступає до повторного відбору присяжних.

Стаття 447. Змагальність у суді присяжних

1. Попередній розгляд справи і провадження в суді присяжних грунтуються на принципі змагальності. Головуючий зобов'язаний забезпечити рівність прав сторін та створити необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи.

2. Сторони не вправі без дозволу головуючого згадувати в суді присяжних про існування виключених із розгляду доказів, посилатися на них для обгрунтування своєї позиції.

3. Суддя не повинний знайомити присяжних із недопустимими доказами.

Стаття 448. Відводи у суді присяжних

1. Громадянин не може брати участі в розгляді справи в якості присяжного за наявності підстав, передбачених статтями 91 і 92 цього Кодексу. За наявності підстав, передбачених цими статтями, він зобов'язаний заявити самовідвід. З цих же підстав йому вправі заявити відвід прокурор, а також потерпілий, цивільний позивач і їхні представники, підсудний, його законний представник і захисник, цивільний відповідач і його представник.

2. Прокурор і підсудний мають право на немотивований відвід громадян, що з'явилися для участі в справі в якості присяжних. Кожен із них вправі відвести двох громадян. Підсудний вправі доручити здійснення права на немотивований відвід законному представнику чи захиснику. Немотивований відвід є обов'язковим для головуючого.

3. Якщо у справі до відповідальності притягується декілька осіб, всі підсудні вправі без наведення мотивів відвести чотирьох громадян. Питання про те, кого із громадян треба відвести, вирішується за їхньою взаємною згодою, а за відсутності такої згоди - шляхом поділу між ними числа громадян, які відводяться, чи, якщо це неможливо, - шляхом жеребкування.

Стаття 449. Відбір присяжних

1. Відбір присяжних здійснюється після закінчення підготовчої частини судового засідання шляхом звільнення суддею громадян, які з'явилися до суду, від участі в розгляді справи, вирішення питань про їх відводи і самовідводи, а також шляхом жеребкування.

2. На пропозицію головуючого секретар судового засідання доповідає про явку в судове засідання присяжних засідателів.

3. Головуючий послідовно вчиняє такі дії:

1) повідомляє громадянам, які з'явилися до суду для участі у справі в якості присяжних,