Стаття 492. Порядок виклику неповнолітнього підозрюваного та обвинуваченого

1. Неповнолітній підозрюваний та обвинувачений викликається до особи, яка здійснює дізнання, слідчого чи до суду через його батьків або інших законних представників. Інший порядок допускається лише у разі, коли це зумовлюється обставинами справи.

2. Неповнолітній, який перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця попереднього ув'язнення.

Стаття 493. Пред'явлення обвинувачення неповнолітньому

Пред'явлення обвинувачення неповнолітньому провадиться за правилами, передбаченими статтями 50 - 53 цього Кодексу, у присутності захисника і законного представника.

Стаття 494. Допит неповнолітнього підозрюваного і обвинуваченого

1. Допит неповнолітнього підозрюваного і обвинуваченого провадиться за правилами, передбаченими статтями 248 - 251 цього Кодексу, у присутності захисника. На допиті може бути присутнім законний представник, якщо він або неповнолітній заявили про це клопотання.

2. Допит неповнолітнього підозрюваного або обвинуваченого не може продовжуватися без перерви понад дві години, а в цілому - понад чотири години на добу.

Стаття 495. Участь педагога, психолога в допиті неповнолітнього підозрюваного та обвинуваченого

1. При допиті неповнолітнього підозрюваного та обвинуваченого, який не досяг шістнадцяти років, або якщо неповнолітнього визнано розумово відсталим, за розсудом особи, яка здійснює дізнання, слідчого або за клопотанням законного представника неповнолітнього чи захисника можуть бути присутніми педагог і психолог.

2. До початку допиту слідчий роз'яснює педагогу, психологу їхнє право за дозволом особи, яка здійснює дізнання, слідчого ставити запитання підозрюваному чи обвинуваченому, а по закінченні допиту - ознайомлюватися з протоколом допиту і подавати письмові зауваження щодо правильності і повноти записів у ньому, про що робиться відмітка в протоколі.

Стаття 496. Застосування до неповнолітнього запобіжного заходу

1. За наявності підстав, передбачених статтею 127 цього Кодексу, до неповнолітнього з урахуванням його віку і роду занять може бути застосовано один із запобіжних заходів, зазначених у статті 128 цього Кодексу.

2. Затримання та взяття під варту як запобіжні заходи можуть застосовуватись до неповнолітнього лише у випадках, коли він підозрюється або йому пред'явлено обвинувачення у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину.

Стаття 497. Передача неповнолітнього під нагляд

1. Передача неповнолітнього під нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи полягає у прийнятті на себе будь-ким із зазначених осіб або представником адміністрації письмового зобов'язання забезпечити явку неповнолітнього до особи, яка здійснює дізнання, слідчого, суду, а також його належну поведінку.

2. Передача під нагляд батьків та інших осіб можлива лише за їхньої на це згоди та згоди неповнолітнього. Особа, яка прийняла зобов'язання про нагляд, має право відмовитись від подальшого виконання цього зобов'язання, заздалегідь повідомивши про це письмово службову особу, яка обрала запобіжний захід.

3. До передачі неповнолітнього під нагляд особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов'язані зібрати відомості про особу батьків, опікунів або піклувальників, їхні стосунки з неповнолітнім і впевнитися в тому, що вони можуть належно здійснювати нагляд за неповнолітнім.

4. При відібранні зобов'язання про прийняття під нагляд батьки, опікуни, піклувальники, адміністрація дитячої установи попереджаються про характер обвинувачення, пред'явленого неповнолітньому, і про їхню відповідальність у разі порушення взятого на себе зобов'язання.

Стаття 498. Пред'явлення матеріалів справи неповнолітньому

1. При оголошенні неповнолітньому обвинуваченому про закінчення досудового слідства і пред'явленні йому матеріалів справи має право бути присутнім законний представник неповнолітнього.

2. Особа, яка здійснює дізнання, слідчий має право винести постанову про непред'явлення неповнолітньому обвинуваченому для ознайомлення тих матеріалів справи, які можуть негативно вплинути на формування його особи. З такими матеріалами знайомляться захисник та законний представник неповнолітнього.

Стаття 499. Закритий судовий розгляд справ про злочини неповнолітніх

У випадках, передбачених пунктом 4 частини третьої статті 22 цього Кодексу, справи про злочини неповнолітніх розглядаються в закритому судовому засіданні.

Стаття 500. Тимчасове видалення неповнолітнього підсудного із залу судового засідання

1. Суд, вислухавши думку прокурора, захисника і законного представника неповнолітнього підсудного, вправі видалити його із залу судового засідання на час дослідження обставин, що можуть негативно вплинути на нього. З цього питання суддя виносить постанову, а суд - ухвалу.

2. Після повернення неповнолітнього головуючий повідомляє йому про результати дослідження обставин, проведеного у його відсутності, і надає йому можливість поставити запитання особам, які були допитані у його відсутності.

Стаття 501. Участь у судовому розгляді служб у справах неповнолітніх

1. Про час і місце розгляду справи про злочин неповнолітнього суд повідомляє районну, міську службу у справах неповнолітніх. Суд вправі також викликати в судове засідання представника цієї служби.

2. Представник служби у справах неповнолітніх має право заявляти клопотання, ставити запитання підсудному, його законному представнику, потерпілому, свідкам, судовому експерту і спеціалісту, висловлювати думку з приводу найбільш доцільних заходів щодо підсудного з метою його перевиховання.

Стаття 502. Порядок застосування до неповнолітнього, який вчинив злочин, примусових заходів виховного характеру

1. Якщо під час досудового розслідування особа, яка здійснює дізнання, слідчий дійде висновку про можливість виправлення неповнолітнього, який вперше вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, без застосування кримінального покарання, він виносить постанову, яка затверджується прокурором, про закриття кримінальної справи з передачею її до суду для вирішення питання про застосування до неповнолітнього примусових заходу виховного характеру. У такому ж порядку особа, яка здійснює дізнання, слідчий закриває справу також у випадку, коли неповнолітній не повністю усвідомлював фактичні ознаки або суспільну небезпечність свого діяння внаслідок відставання в розумовому розвитку.

2. За наявності підстав, зазначених у частині першій цієї статті, прокурор вправі своєю постановою закрити справу, яка