3. Предмети або інші матеріальні носії інформації, що містять державну таємницю, визнані речовими доказами у кримінальних справах, передаються в установленому порядку на зберігання до режимно-секретного підрозділу органу, який провадить дізнання чи досудове слідство, суду. Речові докази у вигляді предметів, які в силу громіздкості або інших причин не можуть зберігатись у режимно-секретному підрозділі, повертаються їх законному володільцю для забезпечення спеціальних умов зберігання. Документи, що містять такі відомості, долучаються до матеріалів кримінальної справи.

Стаття 525. Особливості проведення судової експертизи у справах, які містять охоронювану державою таємницю

1. Проведення експертизи щодо віднесення розголошених відомостей, втрачених документів або інших матеріальних носіїв секретної інформації до державної таємниці доручається державному експерту з питань таємниць, до компетенції якого за посадою належить віднесення інформації до державної таємниці у сферах оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречення. У цьому випадку на державного експерта з питань таємниць поширюються обов'язки і права, які цим Кодексом встановлено для судових експертів.

2. Якщо при проведенні судової експертизи використовуються методики, технології чи інформація, яка містить охоронювану державою таємницю, в описовій частині висновку судової експертизи ці відомості не вказуються.

Стаття 526. Порядок одержання відомостей, що містять банківську і комерційну таємницю та конфіденційну інформацію, яка є власністю держави

1. Суд, суддя, прокурор, слідчий, особа, яка здійснює дізнання, вправі одержати інформацію:

1) з банківських установ - стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу, яка становить банківську таємницю;

2) з підприємств - стосовно відомостей, пов'язаних із виробництвом, технологічною інформацією, управлінням, фінансами та іншою діяльністю підприємства, які становлять його комерційну таємницю;

3) з державних підприємств, установ та організацій - конфіденційну інформацію, яка є власністю держави.

2. Запит на отримання інформації, яка містить банківську та комерційну таємницю та конфіденційну інформацію, яка є власністю держави, повинен:

1) бути викладений на бланку органу дізнання, досудового слідства, прокуратури чи суду встановленої форми з відповідною реєстрацією;

2) бути підписаний керівником органу дізнання, досудового слідства, прокурором чи його заступником, суддею зі скріпленням підпису гербовою печаткою;

3) містити підстави для одержання такої інформації;

4) містити посилання на конкретну кримінальну справу або матеріали попередньої перевірки заяв, повідомлень чи іншої інформації про злочини, які перебувають у провадженні органу дізнання, досудового слідства, прокурора або суду, із зазначенням їх реєстраційного номеру.

РОЗДІЛ ДЕСЯТИЙ
ПРОВАДЖЕННЯ ПО ПЕРЕВІРЦІ ВИРОКІВ, ПОСТАНОВ І УХВАЛ СУДУ

Глава 50
АПЕЛЯЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Стаття 527. Судові рішення, на які може бути подана апеляція

1. Апеляція може бути подана:

1) на вироки, постановлені судами першої інстанції;

2) на постанови (ухвали), винесені судами першої інстанції, про застосування чи незастосування примусових заходів виховного чи медичного характеру;

3) на інші постанови (ухвали), винесені судами першої інстанції, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

2. Постанови (ухвали), винесені під час судового розгляду справи в суді першої інстанції до постановлення вироку чи іншого судового рішення, яким закінчується провадження в суді першої інстанції, окремому оскарженню не підлягають, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти них можуть бути включені до апеляції на вирок чи інше судове рішення, яким закінчено провадження в суді першої інстанції.

Стаття 528. Особи, які мають право подати апеляцію

Апеляцію мають право подати:

1) засуджений, його законний представник і захисник;

2) виправданий, його законний представник і захисник;

3) обвинувачений, його законний представник і захисник - у частині мотивів і підстав закриття справи чи повернення її на додаткове розслідування;

4) законний представник, захисник неповнолітнього та сам неповнолітній, щодо якого застосовано примусовий захід виховного характеру;

5) законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусового заходу медичного характеру;

6) цивільний відповідач або його представник;

7) прокурор;

8) потерпілий або його представник - у межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;

9) цивільний позивач або його представник;

10) інші особи, коли вирок, постанова, ухвала стосується їхніх інтересів.

Стаття 529. Порядок і строки подачі апеляцій

1. Апеляція, за винятком випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті, подається через суд, який постановив вирок, ухвалу чи постанову. До апеляції прокурора і захисника додається стільки її копій, щоб їх можна було вручити всім учасникам судового розгляду, інтересів яких стосується апеляція.

2. Якщо апеляція подана у встановлені частиною третьою цієї статті строки безпосередньо до суду апеляційної інстанції, він надсилає її до суду першої інстанції для виконання вимог, передбачених статтями 530 і 532 цього Кодексу.

3. Апеляція подається:

1) на вирок, постановлений місцевим судом - протягом п'ятнадцяти діб, а апеляційним судом у першій інстанції - протягом одного місяця з моменту його проголошення;

2) на постанову (ухвалу) про застосування