5. Судові дебати в суді апеляційної інстанції проводяться у відповідності з вимогами статті 408 цього Кодексу і полягають у промовах учасників судового розгляду стосовно тієї частини вироку, яка оскаржена. Першими виступають особи, які подали апеляції. Прокурор, якщо він підтримує апеляцію, подану ним чи іншим прокурором, виступає першим, а в інших випадках - останнім.

6. Перед видаленням суду до нарадчої кімнати для постановлення рішення щодо законності і обгрунтованості вироку суду першої інстанції підсудному, якщо він брав участь в апеляційному розгляді справи, надається останнє слово.

7. Нарада суддів суду апеляційної інстанції провадиться з додержанням вимог, передбачених статтями 414 і 416 цього Кодексу.

8. Протокол судового засідання та фіксація технічними засобами перебігу судового процесу в суді апеляційної інстанції ведуться у випадку проведення ним судового слідства.

Стаття 544. Відновлення судового слідства

Якщо під час судових дебатів, виголошення останнього слова підсудним чи при постановленні рішення судом апеляційної інстанції виникне необхідність дослідження нових обставин справи або доказів, що їх підтверджують чи спростовують, і якщо ці обставини і докази стосуються оскарженої частини вироку суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ухвалою відновлює судове слідство з додержанням вимог, передбачених статтею 410 цього Кодексу.

Стаття 545. Закриття апеляційного провадження

У разі відмови особи, яка подала апеляцію, від своїх вимог і при відсутності апеляцій інших учасників судового розгляду суд апеляційної інстанції виносить ухвалу про закриття апеляційного провадження.

Стаття 546. Обсяг перевірки справи судом апеляційної інстанції

1. Вирок, ухвала чи постанова суду першої інстанції перевіряється судом апеляційної інстанції у межах апеляції. Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися і стосовно яких відповідно до вимог частини другої статті 344 і статті 387 цього Кодексу докази не досліджувалися, не перевіряються.

2. Якщо розгляд апеляції дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, щодо яких апеляції не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов'язаний прийняти таке рішення.

Стаття 547. Результати розгляду справи в суді апеляційної інстанції

У результаті розгляду апеляцій на рішення, зазначені у пунктах 1 і 2 частини першої статті 527 цього Кодексу, суд апеляційної інстанції:

1) виносить ухвалу про залишення вироку, постанови (ухвали) без зміни, а апеляції - без задоволення; про скасування вироку, постанови (ухвали) і повернення справи на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд до суду першої інстанції; про скасування вироку, постанови (ухвали) і закриття справи; про зміну вироку, постанови (ухвали);

2) постановляє свій вирок, скасовуючи повністю чи частково вирок суду першої інстанції;

3) виносить свою постанову (ухвалу), скасовуючи повністю чи частково постанову (ухвалу) суду першої інстанції.

Стаття 548. Підстави для скасування або зміни вироку, постанови (ухвали)

1. Підставами для скасування або зміни судових рішень, зазначених у частині першій статті 527 цього Кодексу, при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є:

1) однобічність або неповнота дізнання, досудового чи судового слідства;

2) невідповідність висновків суду, викладених у вироку (постанові), фактичним обставинам справи;

3) істотне порушення кримінально-процесуального закону;

4) неправильне застосування кримінального закону;

2. Підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції може бути також невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та даним про особу засудженого.

2. Суд апеляційної інстанції не вправі скасувати виправдувальний вирок лише з мотивів істотного порушення прав підсудного. Суд апеляційної інстанції не вправі скасувати постанову (ухвалу) про незастосування примусових заходів виховного або медичного характеру лише з мотивів істотного порушення прав особи, стосовно якої ставилося питання про застосування цих засобів.

Стаття 549. Однобічність або неповнота досудового чи судового слідства

1. Однобічним або неповним визнається досудове чи судове слідство в суді першої інстанції, коли залишилися недослідженими такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи.

2. Досудове чи судове слідство в усякому разі визнається однобічним і неповним:

1) коли не були допитані певні особи, не були витребувані і досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи;

2) коли не були досліджені обставини, зазначені в постанові (ухвалі) суду, який повернув справу на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд, за винятком випадків, коли дослідити їх було неможливо;

3) коли необхідність дослідження тієї чи іншої обставини випливає з нових даних, встановлених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції;

4) коли не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу засудженого чи виправданого.

Стаття 550. Невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи

1. Вирок, постанова (ухвала) вважаються такими, що не відповідають фактичним обставинам справи:

1) коли висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні;

2) коли суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки;

3) коли при наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у вироку, постанові (ухвалі) не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші;

4) коли висновки суду, викладені у вироку, постанові (ухвалі), містять істотні суперечності.

2. Вирок, постанова (ухвала) із зазначених підстав підлягають скасуванню чи зміні лише тоді, коли невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи могла вплинути на вирішення питання про винуватість засудженого або невинуватість виправданого, на правильність застосування кримінального закону, на визначення міри покарання або застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру.

Стаття 551. Істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону

1. Істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є