У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Вступ

Вступ

Актуальність вивчення даної теми зумовлена суперечністю і недосконалістю вивчення імперської ідеї в досліджуваний нами період Росії. По даній проблемі нема фактично спеціально написаної праці. Окрім того в житті Росії на сучасному етапі є значні прояви імперіалізму. Виходячи з цього актуальним стає вивчення проблеми впливу імперської ідеї на життя російського народу в попередні часи.

Об’єктом дослідження виступає імперська ідея в Росії в першій половині ХІХст.

Предметом даної роботи є вплив імперської ідеї на внутрішньополітичне життя Росії, імперська ідея в зовнішній політиці імператорів Олександра І і Миколи І.

Хронологічні межі даної курсової роботи охоплюють період першої половини ХІХст. Нижньою межею є 1801р., коли на російський престол вступив Олександр І. верхньою межею виступає 1849р., коли Микола І ввів свої війська на придушення повстання в Угорщині.

Досліджуваний нами період можна умовно поділити на 2 етапи. На першому етапі (1801 – 1825рр) вся повнота влади в Росії належала імператору Олександру І. Його правління носимо дещо ліберальний характер і імперська ідея не мала таких крайніх форм. На другому етапі (1825 – 1849рр) відбувається згортання будь – якого лібералізму в країні. При Миколі І формується тріада: “православ’я, самодержав’я, народність”. Росія перетворилася в цей час на жандарма Європи.

Джерельна база нашого дослідження незначна. В основному це документи і матеріали, які містяться в “Хрестоматії з історії СРСР (1682 - 1856)” [25]c. “Хрестоматии по истории СССР: с древнейших времен до 1861 года”[26]. В них містився надзвичайно цінні відомості про події в Росії в першій половині ХІХст.

Досліджуваній нами темі фактично не має присвячених монографій і статей. Всі праці, написані по даній проблематиці, мають ширше або вужче коло наукового дослідження. В багатьох наукових роботах ці питання висвітлено доволі непогано, але вони не стоять в центрі наукового дослідницького пошуку.

Найбільш яскраво дану проблематику висвітлила Василенко – Полонська Н. в праці “Теорія ІІІ Риму в Росії протягом ХVIII та ХІХстол.”[3]. Вона прослідкувала трансформацію імперської ідеї в Росії від її зародження, аж до кінця ХІХст. На думку авторки, без знання імперської ідеї в Росії, не можливо вивчити історію російського народу, Н.Василенко – Поло нська вказує на негативні сторони концепції “Москва – ІІІ Рим”. В іншій своїй праці “Історія України” [14] вона показана на прикладі України прояви імперської ідеї на практиці.

А. Пресняков в праці “Росийские самодержцы” [15], охарактеризував персоналії імператорів Олександра І і Миколи І. Він звернув увагу на якісну різницю в їх внутрішній і зовнішній політиці. Пресняков вважає, що не зважати на різницю в підходах обох імператорів, вони мали єдину мету – зміщення міжнародного престижу Росії. Діяльності і життю обох імператорів присвятили свої статті Капустіна Т. (“Николай І”[9]), і Федоров В. (“Олександр І”[24]).

В радянській літературі не було спеціальних праць присвячених цій темі. Але в працях авторських колективів “История СРСР: с древнейших времен до наших дней”[7], “История СРСР: с древнейших времен до 1861 года”[8] вміщено багато цінного фактичного матеріалу. Багато цікавих даних міститься в праці Орлова А., Гедгієва В., Георгієвої Н., Сивохіна Т. “История Росии” [13].

Надзвичайно важливу роль відіграють дослідження радянської дослідниці Кіняніної Н. “Внешняя политика России первой половины ХІХ века”[10] і “Внутренняя политика царизма первой половины ХІХ века”[11]. Авторка детально дослідила внутрішню і зовнішню політику Росії, хоча й жодного разу не згадала про імперську ідею, як таку що мала визначальну роль в історії Росії. Кіняніна всі агресивні плани Росії пояснювала історичною необхідністю.

Проблемам створення Священного Союзу присвячені праці Дєгоєва В. “Александр І и проблема европейского согласия после Венского конгреса”[4], Оринка О. “Европейская идея Олександра І”[12]. Ці автори зазначають, що Олександр І справді хотів створити наднаціональний верховний орган в Європі. Він мав би займатися вирішенням найбільш актуальних європейських проблем. Проте Священний Союз став лише “жандармом Європи”.

Історики доволі детально дослідили проблему відношення Росії до Східного питання. Це вміщено в працях – Бодюла І. (“Присоединение Бесарабии і Росии и исторические судьбы молдавского народа”[1]), Достяна І. (“Россия и балканский вопрос”[5]), Ібрагімбейма Х. (“Кавказ в крымской войне 1853 -56г. и международныеотношения”[6]), Рахматулина М. (“Воины России в Крымской кампании”[15]), Станіславської А. (“Россия и Восточный кризис 20 – х годов ХІХ века”[23]) та інших.

Проаналізувавши далеко не всі джерела і літературу ми поставили перед собою мету і завдання. Мета нашої курсової роботи полягає в об’єктивному і всебічному вивченні імперської ідеї в Росії першої половини ХІХст.

Не претендуючи на вичерпне висвітлення мети, автор поставив перед собою такі завдання:–

з’ясувати витоки і причини імперської ідеї в Росії; –

визначити основні ідеологічні парадигми, якими користувалася Росія, для

обґрунтування свої експаністських планів;–

простежити хід реалізації імперської ідеї в житті;–

з’ясувати наслідки і вплив, які мала імперська ідея Росії на російський і

інші народи.

Під час роботи над обраною нами темою автор підходив до розв’язання дослідницьких завдань керуючись принципами історизму і об’єктивізму. В процесі дослідження автор використовував методи порівняльного аналізу, аналізу і синтезу однотипних фактичних даних та проблемно – хронологічний підхід у викладі матеріалу.

Наукова новизна курсової роботи полягає в тому, що в ній зроблено спробу грунтовніше і глибше дослідити проблематику імперської ідеї в Росії першої половини ХІХст. Автор при написанні праці врахував здобутки вітчизняної і іноземної історіографії,


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9