У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





виробництва і відповідно подолання технологічної відсталості від світових досягнень. вплив на зовнішню торгівлю.

Державна валютно-фінансова політика є засобом забезпечення макроекономічної стабільності (ліквідації дефіциту платіжного балансу), з іншого боку – інструментом впливу на валютний ринок. Держава має 5 основних варіантів дії у своїй валютно-фінансовій політиці:

Фінансування загального дефіциту платіжного балансу без коригування валютного курсу чи покращення стану економіки. Введення жорсткого валютного контролю, суть якого полягає у державному регулюванні всіх валютних операцій за участю резидентів. Введення плаваючого валютного курсу, якщо держава для розв’язання своїх валютно-фінансових проблем вирішує використати можливості валютного ринку. Політика валютного компромісу (регульований фіксований курс або кероване плавання валютного курсу).

2.3. Аналіз регулювання МЕД на прикладі Росії.

Ефективність та роль будь-якої країни в світовому господарстві та інтернаціоналізації господарського життя залежать від багатьох факторів. Але основними з них є наступні: рівень і динаміка розвитку національної економіки, ступінь її відкритості та участі в міжнародному поділі праці, прогресивність і розвиток зовнішньоекономічних зв’язків, вміння національної економіки адаптуватися до умов міжнародного господарського життя і одночасно впливати на них в бажаному напрямку.

Регулювання зовнішньоекономічних зв’язків в Російській Федерації – це система державних органів в нормативних документах, що регламентують участь підприємств і організацій, фірм в зовнішньоекономічній діяльності.

До важливіших державних органів, які визначають порядок участі російських підприємств, організацій у зовнішньоекономічній діяльності, належать:

Уряд російської Федерації (РФ), Рада Федерації РФ, Державна Дума РФ, Міністерство зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі РФ, Державний Митний Комітет (ГТК) РФ.

Задача державних органів управління зовнішньоекономічною сферою – створити систему заходів захисту російських експортерів, активно сприяти просуванню конкурентоспроможної продукції на іноземних ринках. Розробка й прийняття щорічної федеральної програми зовнішньоторгівельної діяльності, яка охоплює основні орієнтири, дозволяє сприяти співпраці російських експортерів і державних органів управління.

Вся система Державного регулювання побудована таким чином, щоб експортна діяльність сприяла підвищенню національного накопичення, ефективності національного виробництва.

З метою інтеграції економіки РФ в світову економіку РФ у відповідності з загальноприйнятими нормами і нормами міжнародного права приймає участь у міжнародних договорах про митні союзи і зони вільної торгівлі, заснованих на встановленні єдиної митної території без застосування засобів митно-тарифного регулювання торгівлі між країнами-учасницями діяльності, що здійснюється в зонах вільної торгівлі.

Для стимулювання розвитку економіки і забезпечення економічної безпеки РФ при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності прийнятий Закон РФ “Про державне регулювання зовнішньоторгівельної діяльності”.

РФ у 1996 р. ратифікувала Угоду про партнерство і співробітництво з ЄС, підписану в 1994 р. Ця угода розширює правову базу співробітництва РФ з ЄС. Однією з офіційних цілей є підтримка зусиль РФ з розвитку ринкової економіки, її постійна інтеграція у європейський економічний простір і створення необхідних умов для установлення в майбутньому зони вільної торгівлі між РФ і ЄС.

Положення угоди, що стосується торгівлі товарами, введені в дію з 1996 р. на основі Тимчасової угоди, не потребують ратифікації. Першочергове значення мають положення, згідно яких режим взаємної торгівлі РФ і ЄС в цілому ряді питань визначається нормами і правилами ГАТТ, що є складовою частиною правової бази ВТО. Застосування режима ГАТТ означає розповсюдження на РФ ще до її вступу до ВТО загальновизнаних міжнародних норм і веде до усунення дискримінації.

Відносини РФ з міжнародними організаціями: ООН, ЮНКТАД, МТЦ ЮНКТАД/ВТО, ЄЕК(Єврокомісія ООН), ЕСКАТО, МБРР, МАР, МФК, МАІГ, МВФ, ЮНІДО, ВОІС, МАГАТЕ, ВОТ, ЧЕС, ОБСЄ, ЕВРІКА, Рада країн Балтійського моря, СНД, ЄБРР, ПРООН, МБЄС, ЮНІСЕФ, ЮНФПА.

Асоційований член – ЕКМТ, співпраця з ЄС, ОЄСР, з Паризьким клубом, “Групою семи” (ОЄСР).

Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності пов’язане з застосування імпортних і експортних тарифів, які входять в загальну вартість митних платежів. В РФ порядок офіційного застосування митних тарифів регулюється Законом РФ “Про митний тариф”, використовуються також спеціальні, антидемпінгові, компенсаційні податі. На РФ розповсюджується найчастіше середні ставки податей, так як ЄС надає преференцію.

Сучасний порядок нетарифного регулювання встановлений Законами РФ “Про державне регулювання зовнішньоторгівельної діяльності”, “Про валютне регулювання і валютний контроль”, “Ввіз і вивіз культурних цінностей”, “Про зброю” та Положенням Уряду РФ про порядок ліцензування експорту/імпорту товарів і послуг.

У ряді країн ратифіковані міжнародні договори автоматично стають частиною національного законодавства. У законах багатьох країн встановлено, що у випадку розбіжностей між положеннями закону і міжнародними обставинами пріоритетну силу мають міжнародні зобов’язання. Згідно Конституції Російської Федерації, міжнародне право є частиною національної правової системи Росії (п. 4 ст. 15 Конституції РФ), а його положення мають пріоритетну силу у випадку розбіжностей з національними законами.

Розділ ІІІ. Регулювання МЕД в Україні.

3.2. Сучасний стан регулювання МЕД в Україні.

Унікальність переважної більшості країн колишнього СРСР полягає в тому, що вони виникли на руїнах відносно цілісної економічної і політичної системи. В зв’язку з цим їм потрібен час і відповідні зусилля для національно-державної ідентифікації, створення ряду передумов ефективного включення їх у глобальні економічні структури і процеси. Крім того, після проголошення незалежності певний період ці країни були ізольовані від світових глобальних процесів.

Україна, як молода суверенна держава, тільки набуває досвіду налагодження економічних зв'язків з інши-ми країнами. Проблема входження України у світовий економічний простір досить складна, головними пере-думовами її вирішення можуть стати:

прискорене проходження Україною основних етапів розвитку ринкової економіки, які свого часу пройшли економічно більш і розвинені країни; подолання глибокої економічної кризи, стабілізація та розвиток продуктивних сил, піднесення життєвого рівня; налагодження економічних зв'язків з країнами як близького, так і далекого зарубіжжя; проведення активної зовнішньоторгівельної політи-ки, яка раціонально поєднує експортооієнтованість ви-робництва з імпортозаміщенням; налагодження надійного митного контролю; стимулюванні економічного розвитку шляхом нау-ково-технічного прогресу.

Більш інтенсивному входженню


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11