¦ Зменшення невизначеності і ризику. Нові молоді галузі звичайно характеризуються великою невизначеністю щодо потенційних можливостей ринку (наприклад, обсязі), техно-логічних нюансах, структурі витрат про те, як розвивати виробництво і як удосконалити продукт, як його поширювати і як розширювати коло потенційних покупців і, нарешті; яку конкурентну стратегію прийняти. Ризик невдачі може бути досить високий, незважаючи нате що швидке розширення ринку може дозволити фірмам на якийсь час застосовувати кращі широковідомі стратегії і ринкові прийоми (причому кожна має свій шанс вивести в майбутньому в лідери). Через деякий час, однак, невизначеності проясняються, і фірми відмовляються від простих стратегій, особливо коли успішні стратегії вже роз-роблені або поліпшені.
Представлені вище сили можуть вступати в протиборство одна з одною, можуть бути різною мірою сильні та слабкі, і треба зазначити, що те й інше часто буває важко передбачити. Принаймні є багато переконливих фактів, коли галузь зненацька перебудовує свій механізм і починає розвиватися в іншому напрямку. Труднощі аналізу рушійних сил полягають у тому, що вони самі по собі різні і, крім того, їхні дії розрізняються залежно від галузі, а в межах даної галузі вони змінюються в часі.
3.5. Конкурентний статус підприємства
Для оцінки перспективних можливостей підприємства щодо зростання ефективності функціонування та зміцнення конку-рентоспроможності на ринку в сучасній економічній літературі використовується поняття "стратегічний потенціал" та "конкурентний статус" підприємства.
Визначення стратегічного потенціалу підприємства ґрунтується на використанні системного підходу до розгляду умов та результатів функціонування підприємства, його ціле визначення. Згідно з цим підходом підприємство розглядається як система ресурсів, які вступають у взаємодію і зумовлюють досягнуті результати.
Основними видами ресурсів, що використовуються, є: