Рис. 3.3. Моделі фірми в умовах стабільних зв'язків.

Зі збільшенням кількості нововведень і зменшення "життє-вого циклу виробів" збільшується кількість взаємозв'язків між кількома ринками, які сильно відрізняються ринками, на приклад, у різних країнах (багатонаціональна модель). Дина-мічному оточенню більше відповідає організація типу " проект — функція". У цій моделі поряд з тимчасовими проектними групами існують функціональні служби, які здійснюють методичну координацію і де зосереджуються фахівці, вільні від проектів. Наявність постійних функціональних служб додає стабільності усій структурі (рис 3.4).

Рис. 3.4 Модель фірми в умовах динамічного оточення (проектна матрична модель.)

Ансофф вважає, що ідея матриці — одна з основних у сучасній науці про формування організаційних структур. Поводження сучасних фірм можна структуризувати за трьома напрямками, тобто можна виділити три основні стратегії: досягнення економічності використання ресурсів, забезпечення конкурентоздатності й активну політику у сфері нововведень (рис. 3.5).

Залежно від того, яка стратегія переважає, обирається той чи інший вид структури. Використання кількох стратегій вимагає утворення матриць різних типів або розумного поєднання різних видів структур у межах однієї компанії.

Одна з останніх форм багатонаціональної структури — матриця типу "продукт - ринок", у якій робиться спроба поєднати ринкову політику з розробкою стратегічного по-тенціалу.

Розглянувши коротко еволюцію організаційних структур, Ансофф виділяє основні тенденції в їхньому розвитку, (рис. 3.6).

Рис. 3.6. Основні тенденції в зміні організаційних структур

Основною тенденцією можна вважати усвідомлення ке-руючими того факту, що будь-яка організація не обмежується лише структурами, а є складною сукупністю великої кількості взаємо-залежних елементів, таких як керівники, структура, інформація, системи і процедури, технологічні процеси, системи ціннісної орієнтації, організаційний потенціал. Великий набір зазначених елементів являє собою організаційний потенціал. Зміна одного з перерахованих елементів не означає ще зміни організації.

Зміну організаційного потенціалу доцільніше починати з людей, з керуючих. Потім випливають зміна системи цінностей, що діє на фірмі, перебудова інформаційних потоків, інших елементів.

Основу організаційного потенціалу складає так звана культура організації (сукупність управлінського персоналу, системи цінностей, систем і процедур). Ця частина орга-нізаційного потенціалу піддається найбільш сильному впливу з боку обраної стратегії фірми (рис. 3.7). Бувають випадки, коли невелика зміна стратегії може зажадати радикальної перебудови "культури організації" і коли зміна стратегії практично не вимагає зміни "культури і організації", а отже, організаційного потенціалу. Однак найчастіше зміни стратегії пов'язані з певними змінами організаційного потенціалу. Сам же характер переходу сильно залежить від конкретних умов.

У рамках розглянутої теорії виявляється вплив життєвого циклу виробу на стратегію зміни організаційного потенціалу. Так, якщо продукт є нововведенням, то зміна організаційного потенціалу повинна описуватися кривою , а якщо продукт близький до моменту свого морального старіння - кривою .

Викладена вище теорія застосовується лише до організацій, що гостро реагують на всі зміни навколишнього середовища. Для кожного конкретного випадку повинна встановлюватися опти-мальна частота організаційних перебудов. Сам же процес зміни визначається зовнішніми умовами. Уже проведені експерименти, коли в організації заздалегідь відпрацьовується кілька можливих структур управління і залежно від умов обирається один з варіантів. Причому вибір того чи іншого варіанту може здійснюватися на ЕОМ за допомогою формальних методів.

Вид

діяльності | Стійкі зовнішні умови (оперативні проблеми) | Мінливі зовнішні умови (стратегічні проблеми)

Характер

проблеми | Одержання прибутку (реалізація потенціалу) | Створення стратегічного потенціалу

Зовнішній | Реалізація ринкової стратегії | Розробка стратегічного потенціалу (1)

Внутрішній | Економічність використання ресурсів | Розробка організаційного потенціалу (2)

Примітка: Сукупність (1) і (2) - це повний потенціал

Рис. 3.8. Модель вищого керівництва фірмою

Модель управління фірмою (рис. 3.8) показує, що залежно від зовнішніх умов і характеру розв'язуваних проблем вище керівництво повинне концентрувати свою увагу на цілком певних моментах, зазначених у матриці.

Теорія інститутів і інституціональних змін

Наприкінці 80-х — на початку 90-х рр. американський учений Дуглас Норт, котрий згодом став лауреатом Нобелівської премії з економіки, опублікував цілу серію робіт, що мають безпосереднє відношення до обґрунтування ролі і принципів функціонування організацій.

На думку Дугласа Норта, ринок — це складне і неоднозначне явище. Він являє собою структуру, що охоплює різні інститути: закони, правила гри і, що найважливіше, певні кодекси поведінки, типи відносин і зв'язків. Інститути є набором правил, процедур, відповідностей, морального й етичного поводження індивідуумів в інтересах максимізації багатства. Інститути - це розроблені людьми формальні (закони, конституції) і не-формальні (договори і добровільно прийняті кодекси поведінки) обмеження, а також фактори примусу, що структурують їх взаємодію. Усі разом вони створюють спонукальну структуру суспільств і економік. Інституціональний же розвиток економіки відбувається під впливом взаємодії між інститутами й орга-нізаціями, коли перші визначають '"правила гри", а другі є "гравцями". Нові інститути, за Дугласом Нортом, з'являються тоді, коли суспільство бачить можливість одержання прибутку, що не може бути отримана в умовах вже існуючої інституціональної системи. Іншими словами, якщо виробничі фактори сприяють можливості збільшення доходів, а інституціональні цьому перешкоджають, тоді великі шанси ви-никнення нових інститутів.

У своїх роботах Дуглас Норт показав, що організаційні фактори грають більш важливу роль, ніж технічні, оскільки ведуть до зміни інститутів, що, у свою чергу, впливають на розвиток економіки. Технічні зміни й інші важливі фактори економічного розвитку є недостатніми: будучи складовими процесу росту, самі по собі вони не можуть його пояснювати. Ключем до еко-номічного зростання є ефективна організація економіки. У своїх роботах Норт порушує фундаментальне питання: чому деякі країни багаті, а інші бідні.