Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Розділ І. Сторінки давньої історії села Чернелиця.

Живе моє село своїм життям

І кожен з нас окрему долю пише,

Стару вербу з не зрубаним гіллям

Як шість віків назад вітри колишуть.

1. Археологічні пам'ятки села.

Селище Чернелиця розташоване на крайньому сході Івано-Франківської області, на північний захід від повітового міста Городенки, на правобережжі річки Дністер. Місцевість території в основному рівнинна і входить до Правобережного Придністров я. Подекуди розкидані горби. Загальна висота горбів становить 5-8 метрів. В рельєфі місцевості переважають четвертинні відклади, загальною потужністю 10 - 15 м., які представлені алювіальними, делювіальними і воднольодовиковими формами. Прикладом існування четвертинних відкладів є утворення внаслідок підняття Поділля Дністровського каньйону, абсолютна висота якого над рівнем моря становить 140 м. [22, с. 35]. Територія села вкрита потужною товщиною осадових порід. З корисних копалин на цій території є багато прикладів будівельних матеріалів, представлених породами уламкового походження: пісок, глина, пісковик, гравій; та органічного походження: крейда, вапняк. Клімат місцевості - помірно-континентальний. Характерною основною річкою регіону є Дністер, друга за величиною річка України. Оскільки місцевість горбиста, то між горбами протікають струмки, які зливаються в один струмок

Ж „Полотяний" і є правою притокою річки Дністер [50, с. 168].

Чернелиця славиться з давніх-давен доброю водою, тут є 12 джерел. Ці джерела-криниці називаються: „Довга", „Камінярні", „За містом", „Випасняцька", „Жолобок", „Цьолкова", „Хмарина", „Дутчина". Під Круткою - „Хортава" і „Ростичка". Одне з джерел без назви. Довкола Чернелиці розмістилося 10 сіл. Люди собі жартували: „Чернелиця, Хмелева, Копаченці, Раковець, Копачинці, Олієво-Королівка, Далешева, Колінки, Репуженці, Дубки тримаються купки [20, с. 469]. Увесь хрещений народ довгий час з'їжджався на ярмарок кожного вівторка в тиждні, що відбувався на площі перед замком.

На крутому правому березі Дністра розташований густий ліс. На місці самого селища колись у давнину був дрімучий ліс. Поступово люди розширяли ділянки землі, корчуючи і спалюючи його, переселялися в долину, де виникали нові поселення землеробів.

Заселення побережжя Дністра і Пруту та нижньої течії їх приток у XIV-XVI століттях зумовлено тим, що в долинах цих річок простягалися незаймані родючі цілинні землі і запашні луки, де можна було випасати худобу. До того ж водні артерії були майже єдиним шляхом сполучення, адже гужові дороги починали розвиватися [63 с. 38].

З матеріалів галицького городського і земських судів XV сторіччя довідуємося про наявність на Прикарпатті ще 325 нових населених пунктів. Серед них на Городенківщині господарське життя пульсувало в 35 селах.

Серед них згадується і Чернелиця (1440; першоназва Черлениця) і Гнила

# Чернелиця (1461 - 1642) [13, с. 15].

Єдиний слід, який залишили по собі перші поселенці - це крем'яні знаряддя, знайдені на полях „Довжок", „Панасівка", „Середнє". Розкопки пізньопалеолітичного поселення проводили уБорисновський (1953 p.), / Черниш (1954 р.),УБерегова (1960 р.) [52, с. 65].

Найдавніші сліди людського перебування в околицях села Чернелиця датується приблизно 40 000 - 25 000 років до нашої ери. В цей час -палеологічні люди просувалися в гору Дністром, заклали свої мисливські поселення в Чернелиці і навколишніх селах [6, с.72].

Під кінець неолітичної доби (5 тис. - 2500 pp. до нашої ери) з Побужжя у Подністров'я прийшла нова хвиля поселенців, їх характерною рисою було поховання у скринькових гробах, складених із кам'яних плит. Два таких гроби було знайдено під час розкопок в 1870 році Д.Пшибиславським в околицях Чернелиці. Кістяки у них були обрядово

скорчені, первісне може й пов'язані мотузком. Біля голови покійних лежали уламки глиняного посуду та декілька крем'яних виробів[20, с. 38].

Чергові пам'ятки походять з бронзової доби. В Чернелиці було виявлено скриньовий гріб цього періоду. Але виявлений він був випадково і не досліджувався фахівцями. З нього збереглася лише одна глиняна посудина - ваза з характерним для закарпатської кераміки орнаментом, в долині якісно вирізані і водночас скісно-неприховані трикутники [11, с. 455].

Нові знахідки на території сучасної Чернелиці належать до залізної доби (1 тис. до нашої ери). Під час розкопок 1878 року було виявлено поховання комарівсько-пшинецької культури. Поховання було з кам'яних плит, довжиною від 1,19 метра і шириною 0,55 - 0,81 метрів. В ньому знаходився кістяк у скорченому стані, біля якого було виявлено бронзову сережку та посуд. Одна посудина зараз зберігається в Краківському археологічному музеї, решта інвентаря не збереглося [58, с. 66].

Відомостей про поселення ранньослов'янської доби в околицях сучасної Чернелиці дуже мало, оскільки дуже багато документів того часу зникло без сліду у вирі бурхливих віків минулого, а інші дослідники ще не виявили у відчужених архівах та відділах рукописів наукових бібліотек. Збереглися лише залишки укріпленого городища княжої доби, як і більш давні поселення, вони також тяжіли до Дністра, важливого торгівельного шляху. Земляні вали з оборонними дерев'яними стінами служили захистом для жителів городищ від степових кочівників. Ці залишки поселення збереглися на хуторі Залісся біля Чернелиці. Там і зараз існує площа 100x100 метрів, обведена валом, яка називається „Перекопи". Городище датується X - XII століттям [36, с. 36].

Досліджено християнські поховання, які свідчать про збереження „двовір'я", так як поряд з ознаками християнського обряду помістили елементи язичництва. Зокрема, посуд з їжею, предмети побуту, амулети. Численну групу складають поодинокі знахідки на всій території Городенківщини. У Чернелиці знайдено скарб срібних прикрас княжої доби [Додаток].

2. Перша письмова згадка. Топоніміка і топографія села.

До кінця XIV початку XV століття поселення на хуторі Залісся І занепадає. Населення поступово переселяється на


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20