Опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які:

- не досягли 18 років;

- визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;

- перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах;

- раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено;

- позбавлені батьківських прав;

- інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню;

- засуджені за скоєння тяжкого злочину.[23]

Закон акцентує увагу саме на здатності особи бути опікуном (піклувальником), а також на суб’єктивному її ставленні до виховання дитини. Але поза увагою законодавця залишились такі обставини, як можливість виконувати функції опікуна (піклувальника), а саме стан здоров’я особи і наявність у неї відповідних матеріально-побутових умов для життя дитини, спроможність забезпечити останню житлом, якщо вона не має свого помешкання. Тому доцільним було б у ч.3 ст.244 СК вказати на те, що не може бути опікуном (піклувальником) також і особа, яка не в змозі виконувати обов’язки останніх за станом здоров’я, а також за відсутністю у неї відповідних матеріально-побутових умов, якщо дитина не має свого помешкання.[34, с. 218]

Документи, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна:

-повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян);

-копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік;

-копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою;

-акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна;

-довідки про стан здоров'я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника);

-довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов'язків про опіку;

-акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов'язки;

-довідка лікувальної установи про відсутність в сім'ї

майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки;

-документ про закріплення за дитиною житлової площі.

Документи, за наявності яких органи опіки і піклування призначають піклувальника:

-повідомлення державних, громадських організацій або заява громадянина (громадян);

-копія свідоцтва про народження неповнолітньої особи, що потребує піклування;

-медичний висновок про стан здоров'я особи, що потребує піклування;

-довідка про місце проживання особи, що потребує піклування;

-заява майбутнього піклувальника про прийняття на себе обов'язків щодо піклування;

-довідки про стан здоров'я майбутнього піклувальника і про місце його проживання;

-акт обстеження житлових умов майбутнього піклувальника.

Опіка (піклування), встановлена над громадянами України, які проживають поза межами України, за законами відповідних держав визнається дійсною в Україні, якщо проти встановлення опіки (піклування) чи проти її визнання нема заперечень консульської установи України. Консульська посадова особа складає висновок про доцільність установлення опіки (піклування).

Контроль за умовами проживання і виховання дітей у сім'ях опікунів (піклувальників) за кордоном здійснюється працівниками консульських установ України відповідно до законодавства України, міжнародних угод України з країною проживання дитини у галузі захисту прав людини.[23]

2.2.2. Характерні процедури встановлення опіки (піклування) над дітьми - іноземними громадянами та особами без громадянства, які проживають на території України

Відповідно до Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2004 року іноземцем є особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав; особа без громадянства - особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином.[19]

Опіка (піклування) над неповнолітніми, недієздатними або обмеженими в дієздатності іноземними громадянами, які проживають в Україні, встановлюється згідно з чинним законодавством України. Так, у ст.52 Конституції України закріплено: діти рівні у свої правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу. [1] Сімейний Кодекс України закріплює права дитини, над якою встановлено опіку або піклування: право на проживання в сім’ї опікуна або піклувальника, на піклування з його боку; право на збереження дитині умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до її людської гідності; право на збереження права користування житлом, у якому дитина проживала до встановлення опіки або піклування; право на захист від зловживань з боку опікуна або піклувальника. Опіка (піклування), встановлена над іноземними громадянами поза межами України за законами відповідних держав, визнається дійсною в Україні. [4] Бездоглядні неповнолітні іноземні громадяни на час вирішення їх подальшого перебування влаштовуються у порядку, передбаченому Правилами опіки і піклування. При одержанні відомостей про неповнолітніх, які залишилися без піклування батьків, органи опіки та піклування зобов'язані негайно здійснити відповідне обстеження і при встановленні факту відсутності опіки батьків забезпечити тимчасове влаштування неповнолітніх до вирішення питання про призначення опікуна чи піклувальника.

Установами і місцями тимчасового влаштування неповнолітніх є:

- сім'ї громадян, які погодились утримувати дитину до визначення її подальшої долі;

- навчально-виховні заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- притулки для неповнолітніх.

На кожну особу, яка потребує опіки чи піклування, органи опіки та піклування складають реєстраційну картку, а також