статусом прирівнюється до опікуна (піклувальника) дитини, права та обов’язки якого встановлено не умовами договору, а нормами сімейного чи адміністративного законодавства. Свою специфіку має і стадія підготовки такого договору. Перед укладанням договору про патронат над дітьми орган опіки та піклування повинен переконатися, що передачею дитини у сім’ю патронатного вихователя буде досягнуто основної мети договору – одержання дитиною належного виховання, утримання, захисту належних їй особистих і майнових прав, охорони інших її інтересів. Тому перед тим, як підписати договір, потрібно ретельно обстежити побутові умови і стан здоров’я членів сім’ї патронатного вихователя, вивчити моральний клімат, що склався в сім’ї. [37, с.274] Така перевірка повинна бути підтверджена актом перевірки умов життя майбутнього патронатного вихователя захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, яка потребує патронатного виховання. Відповідно до ст.253 Сімейного Кодексу на передачу дитини у сім’ю патронатного вихователя потрібна згода дитини, якщо вона досягла такого віку, що може її висловити. Це положення відповідає ч.1 ст.171 Сімейного Кодексу, відповідно до якої дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім’ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім’ї. [4]
Обов’язком органу опіки та піклування є своєчасна плата за виховання дитини. Розмір такої плати встановлюється за домовленістю сторін при укладанні договору про патронат. Спеціального законодавчого акта, який би регулював порядок встановлення розміру такої плати поки що немає, хоча було б доцільним встановити певні параметри, в межах яких орган опіки та піклування міг би домовитись з майбутнім патронатним вихователем щодо плати за виховання дитини.
Укладення договору про патронат не звільняє посадових осіб від обов’язку надавати інформацію про наявність дитини, яка може бути усиновлена. Договір про патронат не є перешкодою для усиновлення дитини. У свою чергу, усиновлення дитини є підставою для припинення цього договору. Ст.252 Сімейного Кодексу не встановлює особливих вимог щодо форми договору. Проте законодавством розроблено типова форма договору про патронат.
Договір про патронат – це відплатний цивільно-правовий договір. Плата за виконання патронатним вихователем своїх обов’язків за договором має бути, як правило, щомісячною. Розмір плати має визначатися у договорі з урахуванням віку, стану здоров’я дитини та інших обставин, які мають істотне значення. Однак плата за виховання, обслуговування дитини, тобто за виконану роботу та надані послуги, і кошти на утримання дитини – це різні речі.
У разі досягнення дитиною повноліття договір про патронат припиняється у зв’язку із досягненням своєї мети, тобто в зв’язку з його виконанням. Договір про патронат припиняється у разі появи матері, батька і повернення їм дитини. Договір буде припинений у разі смерті патронатного вихователя. Оскільки цей договір нерозривно пов'язаний з конкретною особою, він має особистий характер, тому тут правонаступництво неможливе. Якщо патронатним вихователем була записана у договорі лише дружина, а фактично обов’язки здійснювалися не лише нею, а й її чоловіком, смерть дружини не є підставою для припинення договору. Однак чоловікові доведеться зініціювати внесення до тексту договору відповідних змін, інакше він може зіткнутися з цілою низкою проблем.
У ч.1 ст. 256 Сімейного Кодексу передбачена можливість відмови від договору вихователя або дитини, якій виповнилося 14 років, без зазначення наявних для цього причин. Незалежно від кого надійшла відмова, умови договору мають виконуватися до влаштування дитини. Серед тих, кому надано право односторонньо відмовитися від договору, немає органу опіки та піклування. І це не випадково: дитина, взята у сім’ю, не може знову отримати статус позбавленої батьківського піклування.
У ч.2 ст.256 Сімейного Кодексу сторонам надано право розірвати договір за взаємною згодою. Договір про патронат може бути розірваний за позовом органу опіки та піклування на підставі рішення суду у разі невиконання вихователем своїх обов’язків.
Орган опіки та піклування має право вимагати розірвання договору, якщо вихователь несумлінно ставиться до виконання своїх обов’язків або якщо у його сім’ї хтось захворів на тяжку інфекційну хворобу і це становить небезпеку для здоров’я дитини. За позовом органу опіки та піклування договір може бути розірвано і тоді, коли між дитиною та вихователем склалися такі стосунки, які виключають можливість спільного проживання та належного виховання дитини. [4]
Правовий статус патронатного вихователя за нормами Сімейного Кодексу і положеннями договору про патронат
Правовий статус патронатного вихователя – це сукупність прав та обов’язків останнього по вихованню дитини. Сімейний Кодекс України у главі 20 визначає тільки обов’язки патронатного вихователя. Проте, застосувавши аналогію закону, на підставі ст.249 СК можна виділити такі права патронатного вихователя щодо дитини:
1. Патронатний вихователь має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування;
2. Патронатний вихователь має право вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.
Відповідно до ст.255 СК патронатний вихователь зобов’язаний:
1. забезпечити дитину житлом, одягом, харчуванням тощо;
2. створити дитині умови для навчання, фізичного та духовного розвитку;
3. захищати дитину, її права та інтереси як опікун або піклувальник, без спеціальних на те повноважень.[4]
Патронатний вихователь на відміну від опікуна та піклувальника, які виконують своє обов’язки безоплатно, робить це за плату, розмір якої відповідно до ст.254 СК визначається за домовленістю патронатного вихователя з органом опіки та піклування. Він має створювати дитині умови для навчання, фізичного та духовного розвитку, захищати її права та інтереси як опікун або піклувальник без
