Кожна дидактична гра містить конкретне завдан-ня і, щоб виконати його, необхідно долати трудно-щі, самостійно діяти в певній ситуації або з певни-ми предметами, набуваючи власного діяльнісного та чуттєвого досвіду.

Зокрема, на 1 р. життя ігри - заняття проводять індивідуально з кожною дитиною (надалі поступово для занять об'єднують 2 - 3, а вкінці року - 5 дітей) у спеціально відведений для цього час, але не раніше 15-20 хвилин після годування і не пізніше, ніж 20 - 25 хвилин до сну. У цей період необхідно продовжувати розвивати зорове і слухове зосередження, використовуючи задля цього іграшки, що видають звуки. 3 7-8 місяців проводять ігри - заняття спрямовані на розуміння імен дорослих і дітей. Це ігри - «схованки» [53;39].

На 2 р. життя ігри - заняття проводяться з підгрупами дітей по 5 - 10 чоловік (за типом класифікації це індивідуально - групові заняття). Зокрема проводяться ігри – заняття із будівельним матеріалом і різними предметами, предметами - замінниками, які сприяють розвитку самостійності поведінки. Удосконалення знань, оволодіння ігровим досвідом здійснюється в іграх - заняттях з лялькою, в процесі яких проходить закріплення знань і творче їх відображення.

З дітьми 3 р. життя проводять ігри - заняття із будівельним матеріалом, іграшками і ігри - драматизації, які наближені до ігор - занять, чим до навчальних занять. Це обумовлено тим, що гра формує у дитини досвід ігрової діяльності, який потім вона може використати в грі з іншими дітьми.

Отож навчання в формі дидактичних ігор з часу впровадження навчання, їх виду діяльності дітей дошкільного віку спирається на одну із закономірностей ігрової діяльності дитини - на її прагнення входити в уявну ситуацію, діяти за мотивами, обумовленими змістом ігрової ситуації. Дидактична гра є багатоплановим, поліфункціональним, доволі складним педагогічним явищем. Дидактична гра використовується під час навчання дітей рідній мові, ознайомлення з природою і соціальним довкіллям, у формуванні сенсомоторної культури, тобто розвитку органів відчуттів [27;93].

Досліджуючи зміст та форми проведення ігор - занять Р.Жуковська зазначила, що - це форма спільної гри вихователя з дітьми за попередньо складеним планом, в якому враховується послідовність становлення самостійної гри. «Іграми - заняттями » вони називаються тому, що в них є компоненти, які присутні як грі, так і заняттям, в яких виділена навчальна мета [59;51].

В зміст ігор - занять входять програмові вимоги з ознайомлення дітей раннього віку з навколишнім і розвитку мовлення, ліпці, малюванню, конструюванню, аплікації, музиці. В іграх - заняттях можна об'єднувати два - три види діяльності. Крім цього їм притаманні елементи цікавості, емоційності, що допомагають виникненню у дітей радісних почуттів, бажання повторити те, що визвало захоплення. Важливо пам'ятати про вікові особливості дітей двох - трьох років, які потребують частого повторення одного і того ж заняття. До проведення ігор - занять ставляться такі дидактичні вимоги:

- планомірність їх проведення (від простого до складного);

- дитяча активність (вправляння у рухах, діях, мовних реакціях);

- позитивна емоційна настроєність дітей;

- використання наочності в взаємозв'язку із словом;

-правильна організація дітей з врахуванням їх вікових і індивідуальних особливостей[ 43;64].

Для навчання дітей раннього віку використовують такі види дидактичних ігор:

- ігри з предметами(іграшками, природними матеріалами);

- настільно - друковані.

В іграх з предметами використовуються іграшки та реальні предмети, «граючись з ними, діти вчаться порівнювати, встановлювати схожість і відмінність предметів. Їх цінність полягає в тому, що за їх допомогою діти - ознайомляться з якостями і властивостями предметів та їх ознаками: кольором, величиною, формою та ін. Настільно - друковані ігри - цікаве заняття для дітей. Вони різноманітні за видами: парні картинки, лото, пазли. Словесні ігри побудовані на словах і діях виконавців. У таких іграх діти вчаться спираючись на уявлення про предмети, поглиблюють знання про них.

Спостереження та цільові прогулянки. Підґрунтям для збагачення словника дітей та активізації їхнього мовлення є чуттєвий досвід, безпосереднє ознайомлення дітей з довкіллям. Так з дітьми третього року життя в теплу погоду проводять цікаві прогулянки до найближчого оточення дошкільного закладу: по вулиці, до крамниці, до парку, скверу, озера, річки, лісу тощо. Зокрема вихователю слід пам'ятати, що тривалість ходьби не повинна бути більшою, ніж 11-15 хвилин. Знайомство з навколишнім, як відомо, передбачає передачу дітям доступних знань, формування чітких уявлень, а отже відповідних слів - найменувань предметів, їх ознак, дій, розвиток мовлення.

Повсякденне спілкування дитини з навколишнім виявляється не достатнім для засвоєння знань: дитина не може самостійно здобувати знання. Завдання вихователя - зробити сприйняття дитини цілеспрямованим, допомогти помітити те головне, що вона сама не помічає [39;21].

Організація ігрової самостійної діяльності малят - одна із складних ділянок роботи, оскільки вихователь має, з одного боку, не пригнічуючи ініціативи дитини, вміло спрямувати її гру, а з іншого - навчитися самостійно, проявляти власну ініціативу.

Самостійна діяльність малят особливо важлива тим, що формує ініціативність, самостійність зосередженість, увагу. Задовольняється їхня потреба у пізнавальній діяльності, розвивається допитливість. Дії малят супроводжуються такими позитивними емоціями, як радість від одержаної інформації, досягнення бажаного результату.