«Серце батьківства - це батьківство від серця» - ці слова належать Віллі Гленнону, автору книги про батьківство. Він цілком справедливо зауважив, що справжній батько - той, хто може завжди підтримати свою дитину й витримати іспит часом, зберігши емоційний зв'язок з нею. "Батько виконує роль людини, що забезпечує комфорт для своєї сім'ї та є її годувальником. Він часто відсутній удома, а, отже, менше спілкується зі своїми дітьми, але це - фізична відсутність. Криза наступає тоді, коли мова йде про емоційну відсутність", - сказав Гленнон. Він вважає, що "батьківство" повинно почати асоціюватися з тим самим комфортом, що і "материнство", оскільки "батьківство" може пробудити силу, безпеку й непохитне почуття любові[54;94].

Підхід до навчання формується й розвивається завдяки науковим дослідженням і практичному досвіду. Основна робота сфокусована на якості послуг, наданих дітям, і розробці педагогічної бази для маленьких дітей, тому що всі діти потребують рівних умов розвитку й допомоги в ранньому дитячому віці. Зроблено також акцент на партнерських відносинах між дітьми й дорослими, тому що саме батьки і найсильніше впливають на свою дитину. Навчальні плани й програми складаються з урахуванням конкретних потреб і віку дітей і базуються на принципах природного розвитку дитини.

Запорука розвитку розумових здібностей та задатків - це передусім постійне спілкування з дитиною, з самісінького її народження! Ще в давні часи, не усвідомлюючи великого значення мовного спілкування з немовлям, матері співали їм колискові, розповідали потішки, віршики. А усна народна творчість дуже на них багата. Ніжний дотик матері і лагідна її мова - ось що найприємніше для маленької крихітки[36;156].

А ще дитині цікаво все бачити, чути навкруги себе. Коли вона лежить, їй цікаво дивитися на підвішані різнокольорові стрічки, іграшки, тому їх варто періодично міняти на нові. З кожним новим днем цікавість дитини зростає, цього вона ще не може сказати, а тому плачем вимагає взяти на руки, щоб усе бачити. І ці бажання треба задовольняти. А взявши на руки, слід показувати і називати словами ті предмети, які вас оточують. Для гармонійного розвитку дітей надзвичайно велику роль мають прогулянки з дитиною на руках по вулиці. Там ще більший простір і можливість для спостережень.

У розвитку здібностей дітей надзвичайно велику роль відіграє музика, щоденна творча атмосфера в родині. Якщо ж у сім'ї ніхто не володіє вмінням грати на музичних інструментах та співати, вчені рекомендують використовувати гарну класичну музику у записах[36;154].

На жаль, не всі мами усвідомлюють, що окрім чистого повітря, їжі, збалансованої білками, вуглеводами та вітамінами, дитині потрібно забезпечити пізнання навколишнього світу та повного потоку відчуттів, котрі живлять мозок. Цей вроджений інстинкт до знань спрацьовує протягом усього життя людини. Він, власне, й робить людину людиною. Але основне в заняттях з дитиною - мати почуття міри, займатися стільки, скільки цього бажає дитина.

Систематичні заняття з рідної мови, сенсорного виховання, фізичної культури, музики дають змогу дитині ознайомитись з навколишнім світом і поступово увійти до активного життя в ньому [31;18].

Аналіз ситуації в Україні щодо інтегрованого підходу до розвитку навчання та виховання дітей раннього віку, проведений Державним інститутом проблем сім’ї та молоді у 2003 р., результати опитування батьків та фахівців із догляду за дітьми виявили недостатній рівень знань та практичних дій батьків щодо догляду та розвитку навчання та виховання дітей раннього віку, потребу сімей в отриманні кваліфікованої допомоги, створенні сучасних центрів та закладів, які б здійснювали догляд навчання та виховання за сучасними технологіями дітей[41;94].

В Україні існують різні типи закладів для виховання і розвитку дітей раннього віку(ясла, ясла-садок, ясла-садок компенсуючого типу, ясла-садок комбінованого типу, центри розвитку дитини тощо). 14% опитаних батьків, які виховують дітей раннього віку, користуються послугами дошкільних навчальних закладів. Однак більшість батьків потребує додаткових послуг щодо догляду та розвитку дітей раннього віку: центри матері й дитини при дошкільних закладах із систематичною консультацією батьків фахівцями, ясла-садки комбінованого типу, до складу яких можуть входити групи загального розвитку, санаторні, сімейні, прогулянкові, короткотривалого перебування тощо. Ефективним заходом має стати налагодження діяльності інституту домашніх вихователів, консультантів з питань розвитку та виховання дітей раннього віку, розширення мережі та підвищення дієвості кабінетів здорової дитини при дитячих поліклініках, створення на їх базі відділень профілактики захворювань, розповсюдження інформації серед населення щодо їх роботи[31;46].

Гострою проблемою навчання і виховання дітей раннього віку на сучасному етапі є наповнюваність груп та збереження психічного і фізичного здоров’я дітей другого та третього року життя. На сьогодні наповнюваність груп дітей раннього віку має становити 15 осіб, проте ще у вересні – жовтні у групи приймають до 20 дітей. Оскільки ж малюки – новачки приходять у садок упродовж року, то на лютий – березень у групі може бути до 25 дітей, а то й більше. Отже, така група мала б жити за трьома режимами, які відповідають фізіологічним особливостям трьох вікових груп: від одного року до півтора; від півтора до двох і від двох до трьох років. Так