Проведене опитування в контрольній групі «Ромашка» показало, що 15,4% мають високий рівень знань;46,1% достатній рівень знань; 38,5% – низький. Результати за чинною програмою дали можливість охарактеризувати вихідні рівні розумового розвитку дітей раннього віку. За допомогою наших запитань – малюнків, ми змогли побачити рівень сформованості знань, вмінь дітей І молодшої групи.

Так до групи з високим рівнем сформованості знань ми віднесли дітей, у яких достатньо сформовані знання , вміння з різних розділів програми. Діти з інтересом і неприховано завзятістю залучалися до пропонованих їм завдань, виражали свої емоції за допомогою слів, жестів, мімік.

До групи з достатнім рівнем сформованості знань ми віднесли дітей, які із задоволенням залучалися до нашого діагностування, але вони не завжди виявляли ініціативу, не хотіли давати відповіді на запитання. Хоч було видно, що діти мають певний «багаж» знань, але, не можуть висловити це, тому почувають себе невпевнено.

До групи з низьким рівнем сформованості знань ввійшли діти, які не виявляли зацікавленості до запропонованих завдань. Зазвичай це діти, які тільки почали відвідувати дитячий садок, а бо рідко його відвідують.

Отже, ми можемо зробити висновок, більша частина дітей, яка відвідувала першу групу раннього віку дитячого закладу має такий рівень сформованості знань, який відповідає вимогам програми «Зернятко». Діти, які не відвідують дошкільний навчальний заклад майже не мають тих знань і вмінь, які б відповідали критеріям і показникам засвоєння змісту навчання на означеному віковому етапі.

Як в експериментальній так і в контрольній групі були поставлені однакові завдання перед вихователями щодо навчання і виховання дітей, різниця була лише в застосуванні методів і прийомів організації навчально – виховного процесу. В експериментальній групі у навчально – виховний процес введено елементи сучасної технології навчання дітей раннього віку за Гленом Доманом, М.Зайцевим.

Експериментальна робота з впровадженням сучасних технологій в навчально – виховному процесі в групах раннього віку проводилася впродовж 2007 - 2008 року в ній брало участь 48 дітей раннього віку(контрольна та експериментальна групи).

Для поставленої мети, в ході експерименту ми вирішили проводити роботу в різних напрямах, а саме:

1.Ознайомлювати вихователів з новими педагогічними інноваціями:

- організація педагогічних читань ;

- проведення семінарів – практикумів;

2.Організація спільної роботи ДНЗ і сім’ї, щодо виховання і навчання дітей раннього віку у дошкільному навчальному закладі:

- проведення анкетування батьків;

- проведення круглих столів;

- надання індивідуальних консультацій батькам щодо особливостей виховної та навчальної роботи поза дошкільним закладом.

3.Реалізація як на заняттях так і в повсякденному житті завдань, поставлених щодо удосконалення ефективності навчально – виховного процесу в групах раннього віку:

- впровадження елементів сучасних технологій в навчально – виховний процес раннього віку;

- використання найрізноманітніших методів і прийомів навчання і виховання дітей раннього віку.

Таким чином, вищеописані напрямки роботи доли можливість проводити наше експериментальне дослідження в певній послідовності, що на нашу думку має забезпечити очікуваний результат.

2.3.Удосконалення змісту раннього навчання дітей за технологіями (М.Зайцева, Г. Домана)

На сучасному етапі державні інституції приділяють дедалі більше уваги рівному доступу дітей до дошкільної освіти з перших років життя, забезпеченню оптимального розвитку кожної дитини у ранньому віці.

Навчати і виховувати малюків потрібно починати чим раніше. Щоб дитина раннього віку формувалась як особистість, важливо підтримувати в неї оптимістичне, радісне самопочуття, гарний настрій, надавати їй можливість діяти самостійно, обирати щось на власний розсуд. Не варто поспішати на кожному кроці оцінювати її дії, привчаючи очікувати схвалення й заохочування. Маємо поважати її не лише за успіхи, а й за невдачі, розвивати пізнавальний інтерес.

Одним із важливих завдань дошкільної освіти є взаємодія дитячого садка й родини. Саме від батьків залежить, наскільки емоційно та інтелектуально насичений буде дошкільний період розвитку дитини. З аналізу проведеного анкетування серед батьків ми зробили висновок, що батькам не вистачає методичної інформації з боку педагогів та психологів, а також, лише невелика кількість батьків ознайомлена з новітніми технологіями. На основі цього, ми розробили низку заходів, які і забезпечили просвітницьку роботу з молодими батьками.

В ході дослідження ми проводили консультації на тему: «Технологія раннього навчання за Гленом Доманом», «Вчимо малюків читати за кубиками М.Зайцева», «Вікові особливості, щодо розвитку мовлення дитини» (Додаток Д, Д1, Д2).

Наступним етапом дослідження було показати рівень сформованості знань дітей за чинними програмами «Малятко», «Зернятко» та новітніми технологіями М.Зайцева і Г. Доманом. Використовували всі знайомі методи і прийоми. Це було й непоганою практикою для батьків. Після закінчення експерименту – означена форма роботи з дітьми залишилася у практиці нашої групи. Батьки і педагоги зійшлися на тому, що взаємодія сім’ї і ДНЗ приносить позитивний результат, а особливо в застосуванні новітніх технологій.

Оскільки нами вирішено удосконалити зміст раннього навчання та виховання за технологіями М. Зайцева і Г. Домана, ото ж представимо технологію раннього навчання за М.Зайцева.

Основи методики - навчання спирається на сприйняття (зір, слух, тактильні відчуття, інтуїцію), мислення активну практичну діяльність дитини, розвиває її пізнавальні здібності.

Мета: - «Кубики Зайцева» дозволяють навчити дитину плавному складовому читанню, минаючи етап складового уривчастого читання, значно скорочують час оволодіння читанням цілими словами, закладають основи грамотного письма.

Матеріали - навчальний пакет містить у собі: кубики, таблиці, аудіокасету і керівництво для батьків. Посібники Зайцева призначені для організації розвиваючого простору для дітей дошкільного і шкільного віку, що дозволяє бажаючим педагогам творчо підходити до готових програм, змісту освіти, способам подачі інформації (методам і прийомам); вносити в роботу елементи дослідницької