Наприклад число 47. Дитина сприймає його (як і будь-які інші числа) у сукупності ознак: сорок сім — чує звуки; бачить, скіль-ки предметів представлено (кружалець, квадратиків); як вони скомпоновані: чотири десятки, сім одиниць (сім складається з чотирьох і трьох у кружальцях або з п'яти і двох у квадратиках), до десяти не вистачає трьох; бачить, як це число виражається цифрами.(Додаток Є)

Для ознайомлення дітей з числовою стрічкою М. Зайцев пропонує низку вправ:

1.Порахуй, переводячи указку з клітинки в клітинку і голосно називаючи числа, від початку до кінця стрічки.

2.Порахуй по порядку: 0, 10, 20, 30, 40, 50, 60, 70, 80, 90 і 100, якщо розташувати картку з написаними на ній цифрами під зображенням нуля. Через деякий час діти можуть рахувати і в зворотному порядку: 100, 90, 80, 70 ... 10, 0, а пізніше — від ста до нуля: 100, 99, 98, 97, ... З, 2, 1, 0. Дітям подобається здійснювати «запуск ракети» із зворотним відліком, щоб, замість «нуль», ви-гукнути: «Пуск!»

3.Покажи, скільки тобі років. Дитина на числовій стрічці показує (як правило, з ентузіазмом), скільки їй років. Аналогічні дії діти виконують, відповідаючи на питання про вік братика, сестрички, тата, мами, роди-чів, номер свого будинку, квартири, телефону тощо. Назву вулиці вони показують по складовій таблиці (по-сібник «Кубики Зайцева»).

За допомогою карток і числових стрічок діти вчать-ся рахувати двійками, трійками, четвірками і т. д. (17, 34, 51, 68, 85), додавати, віднімати, розв'язувати зада-чі, освоювати десяткові дроби тощо.

До методичних переваг «Столика» належать логіч-ність побудови, що дає змогу навіть найменшим дітям оволодіти алгоритмами і здійснювати математичні дії з одно - і двозначними числами, та наочність. Гра-посібник допомагає дитині розвивати творчість, рухатися, взаємодіяти з однолітками. Однією із складових успіху технологій Зайцева є не-ухильне дотримання принципу «від конкретного до абс-трактного, від конкретно-образного до словесно-логіч-ного».

Технології М. Зайцева кардинально відрізняються від традиційних методик розвитку мовлення дітей і формування в них елементарних математичних уяв-лень. Однак вони засвідчили свою високу результатив-ність, а також можливість застосування не лише в освіт-ніх закладах, а й у домашніх умовах.

Наступною представимо технологію раннього навчання дітей 1-3 року життя Г.Домана. За переконанням Г. Домана, «основи інтелекту, осві-ченості людини, життєві перспективи загалом заклада-ються у перші дитячі роки. Цей період є вирішальним для подальшого життя дитини, і вона вже ніколи не зможе перевершити потенціал, закладений до 5 років»[61;63].

Тварини й люди в утробі матері перебувають у тако-му положенні, від якого відносно легко перейти до сто-яння і ходіння на чотирьох кінцівках. Тому дитинчата багатьох тварин, наприклад собаки, мавпи, корови, ко-ня, відразу після народження можуть повзати, навіть вставати на ноги й ходити. їхній мозок теж сформовується до моменту народження. Людська дитина долає у своєму розвитку після на-родження складний і тривалий шлях. Народжується вона безпорадною і вчиться користуватися своїм тілом і мозком після народження. її мозок на момент наро-дження подібний на чистий аркуш паперу. Від того, що буде зафіксовано на ньому на ранній стадії розвитку, за-лежатиме обдарованість дитини.

На думку Г. Домана, «ранній розвиток дитини» охоп-лює два аспекти:

1) загальний розвиток;

2) навчання читання, математики, основ природни-чих наук, літератури, мистецтва.

Технологія навчання дітей читання. Вона прин-ципово відрізняється від загальноприйнятої. Називаю-чи дитину «лінгвістичним генієм», Г.Доман перекона-ний, що її потрібно вчити читати не за буквами і склада-ми, а відразу словами, оскільки це значно простіше і доступніше для дітей будь-якого віку, починаючи з 6 - 8 місяців. Це означає, що дитина може навчитися чита-ти (про себе) раніше, ніж говорити.

Ця технологія придатна і для навчання читання ді-тей іноземними мовами. Як свідчать дослідження Г. Домана, дитина за-пам'ятовує певне слово, побачивши і почувши його 12—15 разів. Для цього рекомендується писати слова на смужках щільного паперу розміром 10—15 см чер-воними прописними буквами заввишки 7,5 см, ос-кільки великі букви максимально прості для зору, а червоний колір здатний привернути увагу дитини. Поступово можна переходити на чорні букви меншого розміру.

Протягом 5—6 днів дитині показують набори слів (по п'ять у кожному), починаючи з одного набору і по-ступово збільшуючи їх кількість до п'яти. Кожний із них показують дитині тричі на день протягом 5 днів, кожне слово — до 1 секунди. За день проводять 15 за-нять тривалістю 5—7 секунд, з інтервалом не менше півгодини. Далі у кожному наборі щодня замінюють од-не слово на нове.

Дитина будь-якого віку, навчаючись читати, долає 5 етапів, на яких об'єктами її уваги є:

1) окремі слова;

2) словосполучення;

3) прості речення;

4) поширені речення;

5) книги.

Перші 15 слів, які пропонують дитині для читання, мають бути найзнайомішими і найприємнішими для неї. Як правило, це її ім'я, імена родичів, назви улюбле-них продуктів і видів діяльності, предметів домашнього побуту та ін. Потім дають слова, які позначають части-ни тіла, елементи будинку і домашньої обстановки; предмети, що належать дитині, продукти харчування тощо. Наступна група слів містить дієслова. Кожне но-ве слово супроводжують демонстрацією дії, яку воно позначає. Пізніше пропонують прикметники.

На кожному новому етапі поступово зменшують ви-соту букв, дотримуючись правила, яке забороняє одно-часно зменшувати розмір шрифту і збільшувати кіль-кість слів.

Технологія навчання дітей математики за Г. Доманом. Її засто-совують у ранньому віці (2,5—3 років), оскільки вона дає змогу навчити мозок дитини розрізняти кількість і, як наслідок, усі обчислення здійснювати як операції з множинами, за