1) упізнавання кількості;

2) упізнавання рівності;

3) розв'язання прикладів;

4) упізнавання цифр;

5) упізнавання рівності з цифрами.

Суть технології Г. Домана найчіткіше окреслює пер-ший етап. Для впізнавання кількості виготовляють комплект карток з червоними кружальцями, від 1 до 100. Навчання починають з карток, на яких нанесені кружальця від 1 до 5. Дитині тричі на день послідовно показують картки з кількістю кружалець від 1 до 5 і на-зивають відповідне число. Наступного дня проводять три заняття з першим комплектом, додаючи ще один комплект — з картками від 6 до 10. Його також показу-ють тричі на день. Перед кожним наступним показом картки обов'язково перетасовують, щоб їх послідов-ність була непередбачуваною.

З першими двома комплектами заняття проводять п'ять днів. З шостого в кожному комплекті щоденно од-ну картку змінюють на нову. Приблизно за 50 днів ди-тина запам'ятовує всі картки і відрізняє одну від одної.

Відтоді вона зможе сприймати те, що дорослий може лише бачити. З першого погляду вона впізнає 47 кружа-лець, 47 монеток або 47 мотрійок, виявляючи феноме-нальну здатність до розрізнення: вона завжди відрізняє 99 кружалець від 98 і 100.

Після ознайомлення з числами та їх записом у мозку дитини виникає бачення відповідної кількості кружа-лець, тобто вона здатна «бачити» відповідну множину, що дає змогу швидко здійснювати будь-які математичні обчислення. Ця здатність є основою особливих матема-тичних здібностей.

Після подолання п'яти етапів навчання математики розпочинається глибоке вивчення математики за підруч-никами з математики, алгебри, геометрії, тригонометрії, вищої математики самостійно або з допомогою старших.

Суть технології формування в дітей енциклопедичних знань полягає у збагаченні розуму дитини різно-манітними фактами, які є основою знань. За тверджен-ням Г. Домана, існує певна аналогія між людським моз-ком і комп'ютером: «Мозок, як і комп'ютер, повністю залежить від набору фактів, закладених у його пам'ять” [8;65]. У комп'ютері цей запас іменується базою да-них, а мозок, як висловився Г. Доман, використовує «базу знань». Факти, які засвоюють діти, він вважає своєрідними «бітами знань». Малюки вивчають і за-пам'ятовують їх значно швидше й легше, ніж дорослі. Чим менша дитина, тим легше й успішніше це їй даєть-ся. Але факти становлять лише основу знань, а не самі знання. Середній набір фактів свідчить про середнє за рівнем знання; великий набір фактів означає, що база для знань перевищує середню.

Технологія Домана сприяє засвоєнню дитиною де-сятків тисяч точних, надзвичайно цікавих фактів («бі-тів знань»). їх подають на картках розміром 30 х 30 см чітким малюнком, схемою, якісною ілюстрацією, фо-тографією. На зворотному боці кожної картки розміщу-ють пояснювальний текст, який зачитує дорослий.

Щоб зробити інформацію доступнішою для вивчення дитиною, всі галузі знань Г. Доман поділив на 10 розділів: біологія, історія, географія, математика, фізіологія людини, загальні закони природознавства, музика, мистецтво, мови, література[8;16]. Кожний розділ знання поділено на підрозділи (Додаток Ж).

Для зручності розподілу і вивчення матеріалу кож-ну категорію розбито на комплекти з 10 карток-бітів із найменуванням кожного біта на звороті. «Пояснюваль-ний текст, що характеризує конкретний біт, має відпо-відати таким вимогам:

- інформація в ньому повинна бути точною, тобто містити факти, а не припущення;

- інформація має бути зрозумілою, термінологічно точною, без двозначності;

- текст повинен бути цікавим і, по можливості, з гу-мором [8;15].

Г. Доман рекомендує розпочинати ознайомлення з бітами знань представленням 5 різних категорій, кожна з яких містить 5 бітів знань. У перші дні слід повторю-вати: «Це комаха (назва)». Згодом можна вимовляти лише найменування бітів, оскільки діти дуже швидко засвоюють правила. Кожну категорію потрібно повто-рювати не менше 3 разів на день. Поступово їх кількість збільшують до 10 на день, прискорюють темп їх показу (на кожну категорію - не більше 10 секунд). Після цьо-го в кожній категорії один біт замінюють на новий. Ви-далені картки кладуть у картотеку. «Життєвий цикл» одного біта - 30 демонстрацій, тобто його показують тричі на день протягом 10 днів.

Відстоюючи право дитини на освіту, яке, за словами Г. Домана, закладено в генах, він стверджує: «Кожна дитина після народження володіє більшим потенцій-ним інтелектом, ніж той, який використовував при житті»[61;26 ].

Слід зауважити, що при системі роботи,щодо удосконалення раннього навчання дітей за новітніми технологіями, широко використовуються конспекти занять з досвіду Глена Домана, чинними програмами (Додаток З,З1).

Отже, практичний досвід показує, як важливо підібрати найефективніші форми, методи та прийоми роботи з дітьми раннього віку, для того, щоб відкрити маленькій дитині шлях до захоплюючої країни знань. Адже, ранній вік – це інтенсивний розвиток особистості дитини.

2.4.Спільна робота сім’ї та ДНЗ щодо сучасних технологій навчання дітей раннього віку

Сім'я — один з найбільших соціальних винаходів людства, цінність якого з давніх часів і до наших днів залишається незмінною. Вона концентрує в собі й відображає важливі досягнення тисячолітньої цивілізації людських об'єднань, оберігає пам'ять народу від небуття, є творцем і захисником розумного, доброго, вічного.

Головною умовою успішного виховання дитини є сама сім'я. І не просто сім'я, а щаслива сім'я. ЇЇ не можна створити ані указом, ані примусом, жодними іншими засобами, крім духовних.

Батьки, так само як і актори, можуть бути талановиті й бездарні, яскраві й сірі. Проте, коли на виставу бездарних акторів ми можемо й не піти, то в сім'ї батькам і дітям треба жити весь час поряд, одним життям. Тому ми маємо постійно думати і дбати про своїх синів і доньок, намагатися знайти з