Отож для сучасного етапу розвитку дошкільної освіти в Україні характерна наявність у ньому інноваційних технологій та процесів.

В галузі інноваційних технологій дошкільного виховання, зокрема раннього навчання, працює російський педагог-філолог М. Зайцев. Вони засновані на принципово нових підходах до навчання грамоти й математики і забезпечують високу його результативність. Особливості, які зумовили популярність та широке застосування цих технологій, є доступність їх у використанні і максимальна наочність матеріалів.

Розроблена Зайцевим технологія навчання читання використовує типово дитячий засіб пізнання світу - кубики, яким великого значення надавали Я.-А. Коменський, Ф. Фребель. Не менш важливі вони і в наш час. Не випадково технологію М. Зайцева високо оцінив автор оригінальної сис-теми розвивальних ігор Б. Нікітін. Технології М. Зайцева кардинально відрізняються від традиційних методик розвитку мовлення дітей і формування в них елементарних математичних уяв-лень. Однак вони засвідчили свою високу результатив-ність, а також можливість застосування не лише в освіт-ніх закладах, а й у домашніх умовах.

За переконанням Г. Домана, «основи інтелекту, осві-ченості людини, життєві перспективи загалом заклада-ються у перші дитячі роки. Цей період є вирішальним для подальшого життя дитини, і вона вже ніколи не зможе перевершити потенціал, закладений до 5 років» [12;63].

Тварини й люди в утробі матері перебувають у тако-му положенні, від якого відносно легко перейти до сто-яння і ходіння на чотирьох кінцівках. Тому дитинчата багатьох тварин, наприклад собаки, мавпи, корови, ко-ня, відразу після народження можуть повзати, навіть вставати на ноги й ходити, їхній мозок теж сформовується до моменту народження. Людська дитина долає у своєму розвитку після на-родження складний і тривалий шлях. Народжується вона безпорадною і вчиться користуватися своїм тілом і мозком після народження. її мозок на момент наро-дження подібний на чистий аркуш паперу. Від того, що буде зафіксовано на ньому на ранній стадії розвитку, за-лежатиме обдарованість дитини.

На думку Г. Домана, «ранній розвиток дитини» охоп-лює два аспекти:

1) загальний розвиток;

2) навчання читання, математики, основ природни-чих наук, літератури, мистецтва [12;63].

Людський мозок містить приблизно 1,4 млрд. клітин. У новонародженої дитини більшість із них ще не задіяна. У процесі розвитку мозку між його клітинами формуються особливі містки - відростки, які можуть ефективно працювати, лише будучи об'єднаними в систему.

Найактивніше утворюються ці зв'язки в період від народження дитини до трьох років. Тоді з'являється приблизно 70 - 80 % таких утворень. З їх розвитком розширюються можливості мозку. За перші шість міся-ців після народження мозок досягає 50 % свого доросло-го потенціалу, а до трьох років - 80 %. До цього віку розвивається фундаментальна здатність мозку прийма-ти сигнали ззовні, створювати образи зовнішніх явищ і предметів і запам'ятовувати їх, тобто формується осно-ва подальшого інтелектуального розвитку дитини. Це підтверджують випадки з життя дітей, котрі в перші ро-ки після народження перебували серед тварин. Знайдені у печері неподалік від Калькутти (Індія) «виховані» вовками дівчатка Амала й Камала, а також хлопчик — «дикун з Авейрону» (маленький Мауглі), який жив у лісах південної Франції, так і не навчилися поводитись як люди. І ніякі старання спеціалістів їм у цьому не могли зарадити.

Про благодатну роль раннього навчання дітей свід-чить дитинство багатьох геніальних людей, з якими батьки працювали досить цілеспрямовано. Г. Доман висловлює припущення, що «видатні люди не були на-роджені геніями; їх талант максимально розвинувся завдяки створеним у ранньому дитинстві сприятливим умовам і чудовій освіті, передусім тому, що вони дуже рано навчилися читати» [12;75]. Чисельні дослідження засвід-чують, що більшість обдарованих людей почали читати набагато раніше, ніж пішли до школи. Це пояснюють, як правило, тим, що вони були обдарованими від приро-ди. Однак можна поставити питання й інакше: А чи не тому ці діти виявили видатні здібності, що почали чита-ти з раннього дитинства? Це припущення не менш пра-вомірне, ніж перше. На його користь можна навести ба-гато доказів, що робить його достовірним науковим фактом. За його переконаннями, у житті дитини найважли-вішими є два періоди:

1) Від народження до 1 року. У цей період дорослі не-виправдано виявляють щодо дитини надмірну опіку, намагаючись утримувати її в теплі, стежачи, щоб вона була чистою і нагодованою, обмежуючи при цьому мож-ливості формування її нервової системи. Натомість дитині необхідно надати майже необмежені можливості для руху і безпосереднього дослідження об'єктів.

2) Від 1 до 5 років. У цей період формується інтелект людини. Тому дорослі повинні намагатися якомога пов-ніше задовольняти потребу дитини у все новому матері-алі для вивчення, який вона прагне засвоїти у всіх до-ступних їй формах і особливо у мовній — усній або пись-мовій. Якщо в цей час дитина навчиться читати, то, - на думку Домана, - «перед нею розкриються двері у скарб-ницю історії, людської писемності, де зберігаються на-копичені віками знання» [12;86].

У структурі інтелекту дослідники виокремлюють та-кі складові:

- функціональний інтелект (здібності, які дитина залежно від ситуації використовує або не використовує);

- потенційний інтелект (здібності, які дитина може задіяти, якщо матиме можливість).

Головними характеристиками, які свідчать про вдосконалення інтелекту:

- здатність до пересування на двох ногах;

- здатність користуватися мовами;

- здатність писати за допомогою пальців;

- візуальна здатність (сприймати зором);

- аудіальна здатність (сприймати на слух);

- тактильна здатність (відчувати на дотик).

Від