Слід зазначити, що цей аспект роботи з батьками викликав найбільші труднощі в співпраці з сім’єю. Ми провели опитування батьків за такими запитаннями:

Чи вважаєте Ви свою дитину фізично здоровою?

Чи залежить здоров’я дитини від способу життя батьків?

Чи є Ваш спосіб життя прикладом наслідування для Вашої дитини?

Чи зможете Ви відмовитися від шкідливих звичок заради
здоров’я своєї дитини?

Щоб одержати об’єктивніші дані, анкети не підписували. На кожне запитання ми пропонували варіанти відповідей, які треба було лише підкреслити.

Аналіз відповідей показав, що більшість батьків (83,7%) не вважають своїх дітей абсолютно здоровими. На друге запитання ствердно відповіли 89,2% опитаних, що свідчить про розуміння до-рослими впливу їхнього способу життя на здоров’я дітей.

35,3% матерів і 25,1% батьків указали, що їхній спосіб життя може бути прикладом для дітей. Більшість опитаних не бажали, щоб діти брали з них в усьому приклад. Батьки готові відмовитися від шкідливих звичок заради здоров’я своїх дітей, проте змінити усталений спосіб життя дуже важко. Такі відповіді дали 64,2% батьків.

У ході експериментальної роботи об’єктом вивчення була кож-на сім’я: її склад, заняття батьків, сімейно-побутові умови й особли-вості виховання дітей. Маючи такі дані, ми обирали різні шляхи впливу на кожну сім’ю. З педагогічно слабкими (неповними, ма-теріально незабезпеченими) сім’ями переважала індивідуальна робо-та. В ході бесід обговорювали відхилення в стані здоров’я дитини, з’ясовували їх причини, давали поради, як зміцнити організм дитини. Членів цих родин частіше запрошували до спостережень за роботою вихователів та діяльністю дітей.

Під час експериментальної роботи ми вивчили динаміку зру-шень у налагодженні спільної роботи дошкільного закладу і сім’ї з формування навичок здорового способу життя в дітей (табл. 2).

Таблиця 2

Наявність перешкод у спільній роботі вихователів та батьків, %

Причини | Вихователі | Батьки

До експерименту | Після експерименту | До експерименту | Після експерименту

Немає вільного часу | 18– | 51,7 | 29,2

Не вважають за потрібне | 2,1– | 14,6 | 2,0

Не знають, як це робити | 57,3– | 21,5–

Немає причин | 22,6 | 100 | 12,2 | 68,8

Аналіз відповідей вихователів та батьків засвідчив, що головною перешкодою спільної роботи вихователів з батьками до початку експерименту бу-ла недостатність знань з означеної проблеми (57,3%), недостатнє ро-зуміння значення спільної роботи (14,6%) та необізнаність з пробле-мою (21,5%).

У ході експериментальної роботи відбулися значні зміни в ставленні вихователів і батьків до досліджуваної проблеми. 100% ви-хователів вказали на відсутність перешкод у взаємодії з батьками. Це свідчить, що вони розуміють значення сім’ї у формуванні навичок здорового способу життя в дітей. У ставленні батьків до спільної роботи з вихователями також відбулися помітні зміни. Кількість позитивних відповідей на користь взаємодії з дитячим садком у валеологічному вихованні дітей зросла з 12,2% до 68,8%.

Результати дослідно-експериментальної роботи підтвердили, що налагодження взаємодії з родиною є однією з важливих умов ефективності формування навичок здорового способу життя в дошкільників. Підтримка батьками вимог вихователів сприяла формуванню в дітей умінь та навичок дбати про своє здоров’я. Вважаємо, що роботу з сім’єю в означеному напрямі слід розпочинати ще до народ-ження дитини.

Отже, формуванню навичок здорового способу життя в дітей дошкільного віку сприяють:

фахова підготовка вихователів з даної проблеми, за-своєння ними знань про будову органів і систем людського організму та правил догляду за ними;

створення належних гігієнічних та матеріальних умов для формування навичок здорового способу життя в дітей у дошкільному навчальному закладі;

педагогічна освіта батьків з означеної проблеми, що полягає у вивченні матеріального становища та виховних можливостей кожної сім’ї, проведенні консультацій, індивідуальних бесід, залученні до навчально-виховного процесу дошкільного за-кладу;

створення відповідних умов у сім’ях вихованців;

участь дітей в оздоровчих заходах (заняттях з фізичної культури, змаганнях, естафетах, святах тощо) (Додаток Є).

ІІ.2. Експериментальне дослідження особливостей формування навичок здорового способу життя в дітей 5–6 років

З метою вивчення стану роботи щодо формування в дітей дошкільного віку навичок здорового способу життя та дбайливого ставлення до свого здоров’я ми розробили методику констатувального експерименту.

Психологи та педагоги у своїх дослідженнях довели, що основою свідомого ставлення до навколишньої дійсності є знання. Такі знання діти дошкільного віку мають розуміти й активно використовувати в пізнавальній та практичній діяльності.

Важливими показниками в аспекті нашого дослідження були такі: наявність у дітей знань про здоровий спосіб життя та його компоненти; наявність в судженнях дітей знань, що стосуються дбайливого ставлення до свого здоров’я; наявність навичок здорового способу життя в повсякденній поведінці дітей.

Виходячи з цього, ми розробили серію завдань, щоб з’ясувати, чи знають старші дошкільники, які дії допомагають людині бути здоровою, звідки вони отримують інформацію та чи бажають набути більше знань про те, що слід робити щоб бути здоровим (зміст завдань констатувального експерименту подано в додатку В).

Для бесід з дітьми ми обрали основні компоненти здорового способу життя (режим дня, правильне харчування, заняття фізичною культурою та спортом, навички особистої гігієни, загартовувальні процедури), що мають важливе значення для покращення і підтримання високого рівня здоров’я і не є складними для безпосереднього сприймання та дотримання дітьми зазначеного віку. Адже, недаремно, говорить народна мудрість, здоров’я - найдорожчий скарб.

Експериментальним обстеженням було охоплено 60 дітей 5–6 р. ж., які відвідують дошкільний навчальний заклад № 3 «Бджілка» міста Івано-Франківська.

Відповіді дітей на перше запитання засвідчили, що більшість