Дошкільний вік у певному ро-зумінні є переломним: майже всі органи тіла (за винятком статевої системи) до 7 років набувають властивої їм структури і в подальшому їх розвиток виражається лише в рості та удосконаленні взаємин один з одним. У нервовій тканині закінчується утворення дендритів нерво-вих клітин, завдяки чому поліпшуються процеси взаємозв’язків між різними відділами мозку. Знижується властива попередньому вікові легка збудливість нервових центрів і посилюються гальмівні процеси. Краще починає діяти рухова ділянка кори - рухи дитини дошкільного віку більш координовані і більш складні та різноманітні у порівнянні з рухами дитини раннього віку. Дошкільник здатний оволодіти таки-ми складними засобами пересування, як ходіння на лижах, катання на ковзанах, фігурне катання тощо. Він може виконувати дії, які вимагають точної координації рухів: тримати олівець і ручку при письмі та малюванні, зав’язувати вузлик тощо. Рухливість дошкільника не супроводжується ознаками втоми. Проте батькам і вихова-телям треба стежити за тим, щоб він не перевтомлювався. В дітей 6-7 років спостерігається деяка невідповідність у розвитку серця й кровоносних судин: судини розвиваються швидше від серця, тому воно несе більше навантаження, ніж у попередніх і в наступних вікових періодах.

У дошкільному віці удосконалюється друга сигнальна система. Завдяки першим, поки що елементарним заняттям, спрямованим на оволодіння грамотою, в корі головного мозку починають формуватись фізіологічні механізми читання і письма. У 5-річної дитини починає складатися певний тип вищої нервової діяльності.

Відбувається подальший розвиток дитячого організму, всіх його органів і систем. Удосконалюються фізіологічні функції, обмінні та терморегуляційні процеси, діяльність серцево-судинної та дихальної систем, що відбивається на зниженні частоти серцевих скорочень і частоти дихання за хвилину. Видозмінюється форма грудної кліти-ни, інтенсивно формується череп, кістки рук, тазу, вигинів стопи та хребта. Знижується темп розвитку легенів. Поступово формується тип грудного та грудно-черевного дихання. Структурні зміни відбувають-ся в м’язових тканинах, інтенсивно розвиваються моторні функції, зростає потреба в руховій активності та самостійних діях. Дитина четвертого–п’ятого років життя охоче виконує гігієнічні процедури, оволодіває навичками самообслуговування, починає розуміти прави-ла безпечної поведінки. Зростає її інтерес до будови людського тіла, функціональних можливостей його певних частин, ознак статі, вона чекає від дорослого достовірної та доступної інформації, яка сприяє становленню її елементарної компетентності.

Збільшується маса мускулатури (особливо нижніх кінцівок), зростає сила та працездатність м’язів. Динамічна робота сприяє ак-тивному розвитку м’язової та кісткової системи, що зумовлює їх ін-тенсивне зростання, внаслідок чого довготривале статичне положен-ня та надмірне м’язове напруження призводять до негативних змін: травм, плоскостопості та дефектів постави.

Суттєво зростає потреба дитини молодшого дошкільного віку в ру-ховій активності, її самостійному виконанні. Обсяг рухової активності дітей складає 12–14 тис. умовних кроків, тривалість - 4 год 20 хв, інтенсивність – 48–54 рухів за хвилину.

У молодшому дошкільному віці підвищуються функціональні можливості дітей, зростає працездатність, удосконалюються коорди-нація рухів, орієнтування у просторі (під час бігу, ходьби, поворотів, лазіння, стрибків). Збереженню стійкого положення тулуба сприяють вправи з рівноваги. Рухи дитини чотирьох-п’яти років носять цілес-прямований характер, рухові дії стають усвідомленішими. Мо-лодший дошкільник прагне зіставити свої рухи із зразком, за показом дорослого та словесною інструкцією чітко виконати їх, охоче виконує їх разом з однолітками. Проте йому ще важко розраховувати м’язові зусилля, оцінити власні можливості, він розраховує на допомогу і підтримку дорослого. З’являється інтерес до тілобудови та рухів.

Рухова активність у молодших дошкільників-хлопчиків, як прави-ло, вища, ніж у дівчаток, вони надають перевагу швидкісно-силовим вправам. Проте значних відмінностей у силових показниках хлопчиків і дівчаток в цьому віці не спостерігається.

Впродовж четвертого й п’ятого років життя відбуваються зміни фізичних можливостей дитини: з віком вона стає самостійнішою в самообслуговуванні, виконанні гігієнічних процедур; зростає її свідоме ставлення до гігієнічних та загартувальних процедур, пра-вильного харчування, їхнього значення для власного здоров’я, розвитку організму. В чотири роки у дітей завершується формування загальної структури бігу, проте біговий крок залишається недостатньо рівномірним і швидким, зі слабким відштовхуванням та пасивними рухами рук. Наприкінці п’ятого року життя спостерігається потяг дитини до вдосконалення техніки рухів: виявляється циклічність рухів ніг і рук, поступово розвивається ритмічність.

Молодший дошкільник оволодіває різними видами стрибків, їхня техніка стає досконалішою: він відштовхується двома ногами від опори та енергійно змахує руками, м’яко приземлюється, утримує рівновагу. Спостерігається стабільність фази польоту в різних видах стрибків, проте через слабкість м’язів під час їх виконання дитина швидко втомлюється. Поступово вона засвоює осінньо-зимові, весняні та літні спортивні вправи: катання на ковзанах, роликах, гойдання, їзду на дво- та триколісних велосипедах, рухи для плавання, катання на санчатах по льодових доріжках, ходьбу на лижах [33].

У старшому дошкільному віці дитину цікавлять питання функціо-нування основних органів та систем організму, здоров’я та нездоров’я, чинники здоров’я, можливості вдосконалення свого організму. Вона свідомо ставиться до власного здоров’я, починає обирати еталони для наслідування. Внаслідок цього формування основ здорового способу життя набуває для шести-семирічної дитини особливої актуальності.

Удосконалюються основні нервові процеси (рухливість, врівнова-женість, стійкість), проте зберігається невисока здатність до інтенсив-ної та довготривалої діяльності - дитина швидко втомлюється (фізич-но та психічно), що передбачає необхідність чергування різних видів діяльності та інтенсивності її рухів.

Впродовж шостого–сьомого років