Третя серія завдань констатувального експерименту була спрямована на те, щоб виявити в поведінці дітей навички додержання складових елементів здорового способу життя. З цією метою тривалий час ми спостерігали за дітьми, проводили індивідуальні бесіди з вихователями й батьками. Аналіз одержаних результатів показав, що більшість вихованців обох вікових груп додержуються правил гігієни. Слід зазначити, що найчастіше вони дбають про чистоту своїх рук, обличчя та носа. Значно рідше й при нагадуванні чи наполяганні дорослих чистять зуби, полощуть горло, миють тіло (табл. 12).

Таблиця 12

Додержання складових елементів здорового способу життя (ЗСЖ) , %

Зміст відповідей | 5 років | 6 років

ЕГ | КГ | ЕГ | КГ

Дбають про своє здоров’я, дотримуючись майже всіх складових ЗСЖ | - | - | - | -

Дбають про своє здоров’я при нагадуванні | 5 | 8 | 9 | 12

Дбають про своє здоров’я при наполяганні дорослих | 37 | 36 | 33 | 28

Додержуються лише правил гігієни | 58 | 56 | 58 | 60

Порівнюючи результати констатувального експерименту першої та другої серії завдань з третьою, ми дійшли до висновку, що знання дітьми особливостей здорового способу життя не завжди збігаються з їхніми відповідними навичками. Ми пояснюємо таку невідповідність неусвідомленістю дошкільниками знань, а також тим, що вони легко наслідують як позитивний, так і негативний спосіб життя членів своєї сім’ї.

Таким чином, обов’язковою складовою частиною формувального експерименту має бути насамперед робота з вихователями й батьками.

На основі одержаних даних в експериментальній та контрольній групах було визначено підгрупи дітей за рівнями сформованості навичок здорового способу життя. Для цього ми розробили показники, що дали змогу визначити ці рівні.

До першої підгрупи увійшли діти порівняно високого рівня, які володіють певною системою знань про здоровий спосіб життя та можуть пояснити чому це корисно для організму. Ці діти виявили бажання набувати різноманітних знань про те, що слід робити, аби бути здоровим. Вони свідомо додержувались правил збереження власного здоров’я в своїй поведінці.

Друга підгрупа - це діти середнього рівня, які мають елементарні уявлення про здоровий спосіб життя, правила дбайливого ставлення до власного здоров’я і виявили інтерес до набуття нових знань. У своїй поведінці діти додержувались деяких правил збереження свого здоров’я та правил гігієни, здебільшого при нагадуванні дорослих.

До третьої підгрупи увійшли діти низького рівня, які мають поверхневі уявлення про складові здорового способу життя. Ці діти не обізнані з правилами дбайливого ставлення до свого здоров’я. Бажання набувати знань про те, що слід робити, аби бути здоровим у більшості дітей є, але конкретизувати його вони не можуть. У своїй поведінці додержували деяких правил гігієни при наполяганні дорослих.

У таблиці 13 подано показники рівнів сформованості навичок здорового способу життя в дітей експериментальної і контрольної груп.

Таблиця 13

Показники рівнів сформованості навичок здорового способу життя за результатами констатувального експерименту, % |

Контрольні групи | Експериментальні групи

5 років | 6 років | 5 років | 6 років

Високий | - | - | - | -

Середній | 19 | 28 | 18 | 30

Низький | 81 | 72 | 82 | 70

Як засвідчують дані таблиці, до високого рівня не віднесено жодної дитини. Більшість дітей увійшли в підгрупу з низьким рівнем за наведеними вище критеріями. Це пояснюється тим, що в умовах розвитку педагогічного досвіду та ініціативи організація навчально-виховного процесу з формування навичок здорового способу життя, як частини валеологічного виховання обмежувалась окремими заходами, використовувалася епізодично й безсистемно.

Кількісний та якісний аналіз одержаних даних констатуючого експерименту дав змогу зробити такі висновки.

Більшість дітей старшого дошкільного віку хочуть набувати знань щодо збереження й зміцнення здоров’я, про це свідчать висловлювання дошкільників та інтерес, який вони виявили під час індивідуальних бесід. Однак цей природний інтерес дітей дорослі повною мірою не використовують в процесі навчально-виховної роботи.

Знання дітей старшого дошкільного віку про збереження й зміцнення здоров’я обмежувалися, здебільшого, додержанням правил гігієни та прагненням уникнути фізичних ушкоджень. Спостереження за поведінкою дошкільників засвідчили, що до п’яти-шестирічного віку в більшості дітей ще не сформовано вміння чистити зуби, зберігати правильну поставу, ретельно мити шкіру, додержувати правил приймання їжі тощо. Причинами цього є недостатня увага дорослих до формування у дітей життєвоважливих умінь, а також неусвідомленість значення цих умінь для збереження здоров’я.

Наявність у дітей поверхневої розрізненої інформації про здоровий спосіб життя, наукова недостовірність, яку ми інколи помічали, несформованість поведінкових навичок потребують цілеспрямованої роботи з валеологічного виховання дітей дошкільного віку.

Отже, дбайливе ставлення до власного здоров’я має ґрунтуватися на валеологічних знаннях, доступних для сприймання дітьми дошкільного віку. Процес переходу дітей від низького й середнього рівнів до високого визначається системою цілеспрямованого педагогічного керівництва, в якому слід враховувати інтерес дітей до виконання певних дій, значний вплив відповідної поведінки дорослих з найближчого оточення, становлення ціннісних орієнтацій. На цій основі слід будувати роботу щодо формування доступних для дітей даного вікового періоду практичних та поведінкових навичок здорового способу життя.

ІІ.3. Зміст і методика експериментальної роботи з дітьми старшого дошкільного віку

Суттєвий вплив на стан здоров’я вихованців дошкільних навчальних закладів мають чинники навчально-ігрового середовища, в якому здійснюється навчання