Рівні сформованості |

Контрольна група | Експериментальна

група

5 років | 6 років | 5 років | 6 років

Високий | - | 7 | 15 | 21

Середній | 41 | 40 | 68 | 62

Низький | 59 | 53 | 17 | 7

У період констатувального зрізу до першої підгрупи (високий рівень) ми не віднесли жодної дитини. Результати контрольного зрізу показали, що в експериментальній групі на кінець року до першої підгрупи ми змогли віднести вже 15% п’ятирічок і 21% шестирічних дошкільників, а в третій підгрупі (низький рівень) їх кількість зменшилась з 82% до 17% та 70% до 7%. Основну підгрупу становили діти середнього рівня. В контрольній групі до першої підгрупи увійшло 7% дітей шостого року життя, а на низькому рівні сформованості знань щодо збереження власного здоров’я залишилося 53% шестирічних і 59% п’ятирічних дошкільників. Отож, у контрольній групі перерозподіл дітей за вказаними рівнями сформованості був менш помітним, ніж в експериментальній.

Результати педагогічного експерименту підтверджують ефективність розробленої нами системи експериментальної навчально-виховної роботи з старшими дошкільниками та значущість доступних сприйманню дітьми означеного віку знань про будову власного тіла та засоби збереження й зміцнення здоров’я для формування в них у процесі валеологічного й фізичного виховання навичок здорового способу життя.

ВИСНОВКИ

Проблема здоров’я в широкому його розумінні як в особистому, так і в суспільному вимірі набула в наш час загальнопланетарного значення і розглядається як така, що становить небезпеку подальшому розвитку людства.

Відвернути ймовірну небезпеку можливо шляхом формування здорового способу життя людини починаючи з раннього дитинства.

Отож вважаємо, що важливим етапом залучення до здорового способу життя є дошкільні роки, а взірцями поведінки для дошкільників – дорослих з найближчого оточення, які своєю поведінкою й способом життя створюють умови для формування навичок здорового способу життя зростаючого покоління. Адже діти середнього дошкільного віку наслідують поведінку дорослих, а старші дошкільники прагнуть до усвідомлення правил поведінки та розуміння її значення.

Формування здорового способу життя - це складний, цілісний і багатогранний процес, що потребує спільних зусиль значної кількості людей (членів сім’ї, педагогічних колективів) і передовсім відповідної державної допомоги.

У результаті вивчення стану проблеми формування здорового способу життя дошкільників у педагогічній науці з’ясовано, що до цього часу досліджувалися головним чином, окремі аспекти формування здорового способу життя дітей. Автори не достатньо спирались на принципи цілісності, комплексності та безперервності в навчально-виховній роботі.

Результати констатувального етапу експерименту з виявлення у дітей дошкільного віку рівня сформованості навичок здорового способу життя засвідчили, що робота у дошкільних закладів орієнтована здебільшого на формування культурно-гігієнічних навичок, не забезпечує повною мірою необхідний рівень знань, умінь та навичок дітей із збереження свого здоров’я. Причиною цього є безсистемність в організації навчально-виховного процесу з формування навичок здорового способу життя, недостатній рівень компетентності педагогічних працівників, відсутність цілеспрямованого формування ціннісного ставлення дитини до власного здоров’я, слабкий зв’язок ДНЗ з сім’єю і, як результат, низький рівень сформованості навичок здорового способу життя в старших дошкільників, що надалі продукує нерозуміння молодшими школярами сутності поняття “здоровий спосіб життя” та необізнаність щодо його складових.

Виходячи з філософського, психологічного та медико-біологічного розуміння сутності поняття „здоровий спосіб життя”, розглядаємо його як особистісне утворення дітей дошкільного віку, форму життєдіяльності, що ґрунтується на вимогах добового біологічного ритму й включає такі основні складові як додержання режиму дня, належне оволодіння культурно-гігієнічними навичками, раціональне харчування та культуру споживання їжі, руховий та повітряний режим, режим активної діяльності та відпочинку, профілактичні заходи задля збереження здоров’я і душевний комфорт.

Реалізація змісту виховання в старших дошкільників навичок здорового способу життя відбувалася в процесі активної діяльності дітей і спілкування з іншими людьми, насамперед з батьками та працівниками ДНЗ (вихователями, психологами, медичними працівниками), що забезпечило багатосторонній виховний вплив на ціннісне ставлення дітей до збереження їхнього здоров’я.

Методи формування навичок здорового способу життя обирались залежно від психологічних особливостей дітей старшого дошкільного віку: –

формування поглядів і переконань щодо здорового способу життя:

а) словесні методи ( роз’яснення, бесіди, розповіді, казки);

б) метод прикладу (позитивний приклад педагогів, батьків);–

формування оздоровчої поведінки:

а) педагогічний вплив (порада, вимога, виховні ситуації);

б) привчання до виконання певних дій, режиму дня (вправи);–

стимулювання діяльності та поведінки:

а) змагання (ігри);

б) заохочення (схвалення, похвала).

Результати проведеної експериментальної роботи засвідчили, що розроблена методика дає змогу підвищити рівень сформованості в старших дошкільників навичок здорового способу життя, а як наслідок цього поліпшити й стан здоров’я дітей.

Результати формувального експерименту підтвердили гіпотезу дослідження, проте не вичерпали рішення всіх аспектів означеної проблеми. Вбачаємо за доцільне подальше вивчення особливостей організації навчально-виховного процесу з формування навичок здорового способу життя дітей інших вікових груп, що сприятиме цілісному підходу до виховання дбайливого ставлення до здоров’я в дітей дошкільного віку. Залишаються актуальними і проблеми формування навичок здорового способу життя в умовах сучасної сім’ї та наступність між дошкільним закладом і початковою школою.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Амосов М. М. Роздуми про здоров’я - К.: Здоров’я, 1990 - 166 с.

Аршавский И. А. Физиология развития детей, - Пущино: Ин-т
биофизики АН СССР, 1985, - 36 с.

Бабанський Ю. К., Поташнік М. М. Оптимізація педагогічного проце-су / в запитаннях і відповідях /. - 2-ге вид. - К.: Рад шк., 1983. - 200с.

Бальсевич В. К., Запорожанов В. А. Физическая активность человека - К.: Здоровье, 1987. - 224 с.

Берзінь В. І. Литвинова Ю. О. та ін. Особливості формування стану здоров’я дітей дошкільного віку в сучасних екологічних умовах // Матеріали