року № 1453-111, із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 18 червня 1999 року № 770-XIV // Голос України від 21.03.2000 р.
Цей Закон визначає загальні правові, соціальні, економічні й організаційні основи фізичної культури і спорту в Україні, участь державних органів, посадових осіб, а також підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності у зміцненні здоров’я грома-дян, досягненні високого рівня працездатності та довголіття засобами фізичної культури й спорту. Фізична культура і спорт посідають чільне місце в структурі здорового способу життя.
Не менш важливими нормативно-правовими документами є «Національна доктрина розвитку освіти» затверджена Указом Президента України від 17 квітня 2002 року № 347/2002; «Національна програма розвитку фізичної культури і спорту» затверджено Указом Президента України від 28 вересня 2004 року № /148/2004; цільова комплексна програма «Фізичне виховання – здоров’я нації» затверджено Указом Президента України від 1 вересня 1998 року № 963/98 тощо.
В нормативно-правовій базі України є низка документів, які регламентують особливості охорони здоров’я дітей:
1. Основи законодавства України про охорону здоров’я. Закон України від 19 листопада 1992 року №2801
Стаття 59. Піклування про зміцнення та охорону здоров’я дітей і підлітків
Батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я своїх дітей, їх фі-зичний духовний розвиток, ведення ними здорового способу життя. У разі порушення цього обов’язку, якщо воно завдає істотної шкоди здоров’ю дитини, вони у встановленому порядку можуть бути позбав-лені батьківських прав.
З метою виховання здорового молодого покоління з гармонійним розвитком фізичних духовних сил держава забезпечує розвиток ши-рокої мережі дитячих садків, шкіл-інтернатів, оздоровниць, таборів відпочинку, інших дитячих закладів.
Дітям, які перебувають на вихованні в дитячих закладах і навча-ються в школах, забезпечуються необхідні умови для збереження і зміцнення здоров’я та гігієнічного виховання. Умови навчально-трудового навантаження, а також вимоги щодо режиму проведення за-нять визначаються за погодженням з Міністерством охорони здоров’я України.
Стаття 60. Забезпечення дітей і підлітків медичною допомогою
Медична допомога дітям і підліткам забезпечується лікувально-профілактичними оздоровчими закладами, дитячими поліклініками, відділеннями, диспансерами, лікарнями, санаторіями та іншими за-кладами охорони здоров’я. До державних дитячих санаторіїв путівки дітям надаються безплатно.
Стаття 61. Дитяче харчування
Держава забезпечує дітей віком до трьох років виготовленими переважно на промисловій основі з екологічно чистої сировини якісними дитячими сумішами та іншими продуктами дитячого харчування.
Контроль за виконанням санітарно-гігієнічних та інших норма-тивних вимог щодо продуктів дитячого харчування покладається на органи державного санітарного нагляду.
Стаття 62. Контроль за охороною здоров’я дітей у дитячих вихов-них і навчальних закладах
Контроль за охороною здоров’я дітей та проведенням оздоровчих заходів у дитячих виховних і навчальних закладах здійснюють органи та заклади охорони здоров’я разом з органами і закладами народної освіти за участю громадських організацій.
Стаття 63. Державна допомога громадянам у здійсненні догляду за дітьми з дефектами фізичного та психічного розвитку
Діти з дефектами фізичного або психічного розвитку, які потребу-ють медико-соціальної допомоги і спеціального догляду, за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, можуть утримуватися в будинках дитини, дитячих будинках та інших спеціалізованих дитячих закла-дах за державний рахунок.
Сім’ям або особам та закладам, на утриманні яких перебувають такі діти, надається медико-соціальна допомога у порядку, встановле-ному Кабінетом Міністрів України.
2. Закон України “Про охорону дитинства” від 26 квітня 2001 року № 2402-111
Розділ II. Права та свободи дитини
Стаття 6. Право на життя та охорону здоров’я
Кожна дитина має право на життя з моменту визначення її живонародженою та життєздатною за критеріями Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Держава гарантує дитині право на охорону здоров’я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закла-дах охорони здоров’я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, раціонального харчування, формуванню навичок здорового способу життя.
3. Закон України "Про освіту" від 23 травня 1991 року №1060-ХІІ із змінами та доповненнями
Освіта - основа інтелектуального, культурного, духовного, со-ціального, економічного розвитку суспільства і держави.
Стаття 33. Дошкільна освіта
Дошкільна освіта і виховання здійснюються у сім’ї, дошкільних закладах освіти у взаємодії з сім’єю і мають на меті забезпечення фі-зичного, психічного здоров’я дітей, їх всебічного розвитку, набуття життєвого досвіду, вироблення умінь, навичок, необхідних для по-дальшого навчання.
4. Закон України "Про дошкільну освіту" від 11 липня 2001 року №2628-111
Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи дошкільної освіти, яка забезпе-чує розвиток, виховання і навчання дитини, ґрунтується на поєднанні сімейного та суспільного виховання, досягненнях вітчизняної науки, надбаннях світового педагогічного досвіду, сприяє формуванню цін-ностей демократичного правового суспільства в Україні.
Розділ І. Загальні положення
Стаття 7. Завдання дошкільної освіти
Завданнями дошкільної освіти є:
Збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дитини.
Стаття 11. Дошкільний навчальний заклад та його повноваження
Дошкільний навчальний заклад - навчальний заклад, що за-безпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та го-товність продовжувати освіту.
Дошкільний навчальний заклад:–
задовольняє потреби громадян відповідної території в здобутті дошкільної освіти;–
забезпечує відповідність рівня дошкільної освіти вимогам Базо-вого компонента дошкільної освіти;–
створює безпечні і нешкідливі умови розвитку, виховання і нав-чання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнен-ня здоров’я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечує їх дотримання;–
формує у дітей гігієнічні навички та основи здорового способу життя, норми безпечної поведінки;–
сприяє збереженню та зміцненню здоров’я, розумовому, психіч-ному і фізичному розвитку дітей;–
здійснює соціально-педагогічний патронат, взаємодію з сім’єю;–
є осередком поширення серед батьків психолого-педагогічних та фізіологічних знань про дітей дошкільного віку;
- дотримується фінансової дисципліни, зберігає матеріально-тех-нічну базу [34].
5. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні за рішенням Колегії Міністерства освіти України