Учитель повинен у доступній та цікавій формі на уроках з основи здоров'я виробити правила робот; з комп'ютером, повести цикл бесід «Комп'ютер — друг, комп'ютер — ворог». Саме тому основним принципом формування та вико-нання програми інформатизації загальноосвітніх на-вчальних закладів є принцип провідної ролі вчителя Величезний дидактичний потенціал: використанню інформаційних технологій навчання може бути роз-критим лише за умов, якщо провідна роль у навчаль-но-виховному процесі належатиме вчителю. Одним з вирішальних факторів ефективного вико-ристання засобів інформаційних технологій (ІТ) у на-вчально-виховному процесі школи є знання і вміння вчителя у галузі застосування цих технологій у процесі навчання та виховання, розумного поєднання но-вих технологій з традиційними. Вбудовування інформаційних технологій у навчально-виховний процес не повинне звести нанівець наявні досягнення в галузі психології, педагогіки і методи): навчання різних дисциплін, завдати збитків культур-ним надбанням, національним традиціям, призвес-ти до інформації.

15

РОЗДІЛ 2. Шляхи формування комп'ютерної грамотності молодших школярів.

2.1. Пропедевтика інформатики в початкових класах.

Питання «З якого класу починати вивчення основ інформатики і комп'ютерної грамоти» обговорюва-лося в академічних колах та широкою громадськіс-тю (учителями, батьками, учнями) давно. Всі пам'я-тають той час, коли інформатику викладали тільки у старших класах. Зараз викладання починається з 8-го, але є підручники і для 7 класу, а в інших кра-їнах (наприклад, у Росії) — і для початкової школи. Причина проста: молодшає користувач, який вперше сідає перед монітором персонального комп'ютера. Не помічати цього не можна. І найдинамічніший ри-нок, який воістину не терпить пустоти, уже сьогодні може запропонувати навчальні та розвивальні (так, принаймні, зазначається в анотаціях) ігри і програми на компакт-дисках для дітей 4—5-літнього віку. Що ж до навчального курсу, то в його розробці мож-ливі два підходи. По-перше, можна почекати, поки представники ака-демічної науки, а точніше, різних галузей знань — пе-дагоги, фізіологи, медики-гігієністи, психологи — вра-хують усю багатоманітність, часто віддалені і непрямі наслідки раннього освоєння комп'ютерної техніки, його явні та приховані переваги і недоліки. По-друге, можна на основі сучасного рівня знань ство-рити експериментальний курс для початкової шко-ли, що розвиватиметься та видозмінюватиметься як у міру нагромадження наукових даних, так і в міру на-громадження досвіду його викладання. Перший підхід має багато прибічників — і не випад-ково. Відлякує людей небезпека зіпсувати зір і гіпо-динамія, лякає (аж до комп'ютерофобії!) можливий нездоровий вплив на психіку нереальних, віртуальних світів, занурення в які відбувається в комп'ютерних іграх, які часто сповнені агресії і жорстокості.

Необхідність ретельного відбору змісту вступ-ного освітнього курсу «Інформатика», уважний і виві-рений відбір, чого і як учити початкуючого користу-вача, у якому співвідношенні повинні бути теоретичні знання про інформацію, орієнтовані на логічне мис-лення завдання і вправи та практичні навички робо-ти з комп'ютером. [6, С. 48—50].

Перед курсом інформатики (як стратегія пропедевти-ки) ставиться завдання формувати лише ті навички, що стосуються інформаційної грамотності і необхід-ні для пропедевтики найбільш складних розділів ін-форматики («Алгоритми», «Логіка», «Формалізація і моделювання»). Навички, яких слід набути, вивча-ючи курс, згруповано відповідно до сучасних змісто-вих ліній інформатики: інформація та інформаційні процеси, формалізація і моделювання, інформаційні технології.

Усім відомо, що час, не використаний для розвитку логічного мислення в початковій школі, може бути втраченим назавжди. Слід врахувати, що новий курс допоможе учням:

* розвинути логічне мислення у віці, найбільш спри-ятливому для цього — в початковій школі;

16

* увійти у світ комп'ютерів, сучасних комп'ютерних технологій у всій його повноті та різноманітності, розв'язуючи спеціально підібрані ланцюжки ціка-вих задач та граючи в логічні ігри;

* розширити логічний та математичний світогляд, тобто навчитися розв'язувати нові цікавих за-дач, несхожі на ті, які вони розв'язують у школі;

* навчитися способів, що допоможуть розв'язувати нетипові задачі та проблеми, тобто ті, які учень ні-коли не розв'язував раніше.

Зрозуміло, що новий пропедевтичний курс не може замінили комп'ютерну інформатику, а тільки допо-внює її. Комп'ютер — це, перш за все, інструмент для досягнення будь-яких цілей. І як будь-який складний інструмент, він ефективний настільки, наскільки під-готовлена до роботи з ним людина. Ми намагаємося виховати творчу особистість, яка уміє використову-вати комп'ютер для значного збільшення своїх твор-чих можливостей. Підкреслимо, що використання комп'ютера як за-собу навчання для вивчення базових дисциплін усіляко заохочується. Однак, використання його для виконання завдань з математики, української, російсь-кої мов та інших предметів проблеми формування інформаційної культури не тільки не розв'язує, але навіть ставить її з новою гостротою. Використання комп'ютера як засобу навчання базових дисциплін можна розглядати як навчання технології виконан-ня конкретних завдань з конкретного предмета. Це, безумовно, дуже добре для вивчення базових дисци-плін (із застосуванням комп'ютера), але слабко пов'я-зано з вивченням інформатики (за винятком уміння включати комп'ютер, викликати програму й оперу-вати мишкою і клавіатурою, як складовими комп'ю-терної грамотності). Справа в тім, що предмет «Інформатика» має свій зміст, який не зводиться тільки до практичних