Інформаційна грамотність — це уміння:

* визначати можливі джерела інформації і стратегію її пошуку, одержання;

17

* аналізувати отриману інформацію, використову-ючи різного роду схеми, таблиці для фіксації ре-зультатів;

* оцінювати інформацію з погляду її вірогідності, точності, достатності для розв'язання проблеми;

* розпізнавати потребу в додатковій інформації, одер-жувати її, якщо це можливо;

* використовувати результати процесів пошуку, одер-жання, аналізу й оцінки інформації для прийнят-тя рішення;

* створювати нові (для даного випадку) інформацій-ні моделі об'єктів і процесів, у тому числі з вико-ристанням схем, таблиць тощо;

* створювати власний банк знань за рахунок значимої інформації, необхідної для власної діяльності в найрізноманітніших галузях;

* створювати свої джерела інформації;

* використовувати сучасні технології у роботі з ін-формацією;

* працювати з інформацією індивідуально й у групі.

Природно виникає питання: яким повинен бути зміст предмета «інформатика» у початковій школі, щоб максимальною мірою сприяти формуванню інфор-маційної грамотності? З огляду на те, що в початковій школі продуктивно співіснують різні освітні програми (за єдиного міні-муму змісту з навчальних предметів), можна припус-тити, що інформатика може і повинна запропонувати школі кілька варіантів своєї ролі у формуванні інфор-маційної грамотності. Таких, наприклад, як узагаль-нення і розвиток навичок, отриманих на інших уро-ках, концентрація уваги на логічно найбільш складних напрямах інформаційної грамотності, акцент на за-стосування комп'ютерних технологій тощо. Важливо, щоб обрана стратегія викладання інформатики ста-вила перед собою реальні цілі, враховуючи обмеже-ний час навчання (1 година на тиждень). Такий підхід до формування інформаційної грамот-ності створює основу для варіативності змісту пред-мета «Інформатика» у початковій школі. Вибір варі-анта реалізації курсу залежить від різних початкових умов: наявності комп'ютерів, особливостей регіональ-них підходів, освітньої програми, шкільної специфі-ки викладання інформатики тощо [11, С. 6].

В Україні з питань вивчення інформатики в початко-вих класах найбільш відомий досвід кандидата педа-гогічних наук, докторанта Інституту педагогіки АПН М. М. Левина, який розробив концепцію вивчення інформатики. Головна мета навчання інформатики в початковій школі — це розвиток мислення та твор-чих можливостей учня [4, С. 12].

Метою даного навчального предмета, сукупно із ре-алізацією загальних цілей навчання, є забезпечення формування в учнів 1—4 класів початків інформацій-ної культури, їх світоглядних першо-уявлень (систем-но-інформаційної картини світу), розвитку систем-ного, логічного і алгоритмічного мислення, закласти основи для подальшого вивчення інформатики. За метою та змістом він є пропедевтичним, спрямова-ним на максимальну реалізацію сенситивності пері-оду розвитку дітей цієї вікової

18

групи для формування нових якостей їхнього мислення, притаманних лю-дині інформаційного суспільства. Поняття інформаційної культури є складним і бага-токомпонентним. У сучасній психолого-педагогічній літературі його зміст розглядається як опис загальних вимог (ознак) до людини, яка володіє інформаційною культурою, системи понять, навичок і вмінь (спосо-бів діяльності), засвоєних нею, загально-пізнавальних умінь. Ми виділили такі основні компоненти поняття «інформаційна культура учнів»: оволодіння системою інформаційних уявлень, комп'ютерною грамотністю (вмінням і навичками користувача, включаючи знаряддєве використання комп'ютера); відповідний стиль мислення, який характеризується певною логіко-математичною підготовкою учнів та оволодінням ними загально-пізнавальними способами діяльності.

Формування початків інформаційної культури мо-лодших школярів забезпечується трьома основними змістовими аспектами програмового матеріалу.

Програмно-технологічний компонент змісту навчан-ня (комп'ютер та його складові частини, можливості і застосування комп'ютера, окремі елементи інтер-фейсу (меню), піктограма, символ, лінійні, з розга-луженням, циклічні алгоритми, позначення алгорит-мів за допомогою блок-схем, виконавець, алгоритми управління програмами, комп'ютерні програми).

Гуманітарно-інтеграційний (світоглядно-пізнавальний) аспект підготовки учнів із зазначенням основних ін-варіантних способів діяльності (знак, значення, мови, форми подання інформації, види інфор-мації, інформаційний простір, об'єкти, система, умін-ня структурувати, планувати, систематизувати, моде-лювати, інтерпретувати, семантизувати, синтаксичні уміння, уміння виконувати алгоритми, конструювати алгоритми, знаходити помилки в алгоритмах, ін-формаційні процеси, код).

Системно-математичний аспект змісту програмово-го матеріалу (множина, об'єднання, переріз множин, відношення, графи, висловлення, логіко-математичні операції над висловлюваннями, квантори «Існуван-ня» і «Загальності»).

За основу інтеграції з усіма предметами навчального плану початкової школи вибрано семіотичні інварі-анти діяльності учнів (семантизація, моделювання, інтерпретація, синтаксичні перетворення), оскільки виконання інформаційної діяльності звичними мов-ними засобами та на комп'ютері, в принципі, зводить-ся до перелічених інваріантних умінь. Програмою передбачені базова і варіативні змістові частини, зорієнтовані на забезпеченість комп'юте-рами певних типів та відповідних програмно-педа-гогічних засобів (ППЗ). До варіативної частини програми належать питан-ня, пов'язані із формуванням уявлень про оболонки операційних систем, операційні системи, файлову систему, вміння користуватися аналогами баз даних, електронних таблиць, експертних систем, оскільки можливість їх розгляду залежить від можливостей наявних комп'ютерів та відповідного програмово-го забезпечення. Якщо тип наявних комп'ютерів не дозволяє

19

користуватися сучасною стандартною сис-темою, можливо використовувати їх імітаційні моделі або вважати названу