2.2 Методичні особливості засвоєння змісту курсу.

Всі уявлення, передбачені програмою, формуються на інтуїтивно-практичній основі з використанням інтенсивних (показу, ілюстрації) означень. Протягом чо-тирьох років навчання учні поступово оволодівають суттєвими ознаками понять, з опорою на них вчаться підводити об'єкти під дане поняття. Введення терміна «алгоритм» не передбачається. Рівень узагальненого оволодіння кожним уявленням визначається вимога-ми до результатів навчання у певному класі. Що сто-сується мови, читання, математики, образотворчого мистецтва, художньої праці, знання, вміння і нави-чки, передбачені цією програмою, находяться в осно-вному у відношенні підрядності, тобто для порівнян-ня і узагальнень залучається матеріал, який достатньо засвоєний під час вивчення перелічених предметів. Звідси випливає принцип узгодженості використан-ня інформаційних технологій з календарними плана-ми початкової школи та інтеграції двох інформацій-них культур, звичайної та комп'ютерної. Фундаментальність умінь і навичок інформатики полягає в тому, що вони мають загально-навчальний (інваріантний) характер, тобто належать до за-гальнопізнавальних. Враховуючи те, що критеріями сформованості пізнавальних дій є «звання суті дано-го способу і вміння ним самостійно користуватися», формування їх здійснюється з опорою на операцій-ний склад дій. Семантичні вміння ґрунтуються на дії семантизації мовних одиниць і складаються з таких умінь: розпізнавання об'єктів за їх термінами та символами серед інших об'єктів чи їх зображень; виділення суттєвих ознак понять; відтворення понять; оцінка відповід-ності словесного (символічного) виразу предметно-матеріальній або матеріалізованій ситуації; підведення об'єкта під поняття; заперечення понять; виявлення взаємозв'язків між поняттями; відтворення об'єкт-них ситуацій у словесно-символічній формі; мислене оперування термінами й символами. Синтаксичні вміння характеризуються такими ді-ями: читання і запис символічних виразів; побудо-ва і перетворення виразів відповідно до встановле-них правил. Уміння моделювати виявляється у виділенні осно-вних змістових частин задачі, виявленні зв'язків між ними, побудові шуканої моделі. Уміння інтерпретувати виявляється у визначенні особливості даної синтаксичної структури, виділен-ні об'єктної сфери з урахуванням відповідностей між об'єктами та елементарними символами, встановлен-ні взаємозв'язків між об'єктами, які задовольняють задану синтаксичну структуру. Алгоритмічна культура молодших школярів виявля-ється в усвідомленні деяких властивостей алгоритмів та принципів їх виконання, а також уміння виконува-ти, змінювати, конструювати алгоритми різної струк-тури, знаходити помилки в них.

20

Вміння планувати (за О. Я. Савченко) має такий опе-раційний склад: визначити мету роботи; усвідомити, що треба для її виконання; з чого краще почати; що зробити потім; як завершити; які і скільки дій необ-хідно для досягнення мети; чи можна передбачити результат роботи. Вміння системно мислити складається з операцій роз-биття складних об'єктів на більш прості; визначен-ня функцій кожного простого об'єкта та головних їх зв'язків, а також системних властивостей. Вміння структурувати полягає у виділенні множи-ни об'єктів; визначенні зв'язків між ними; представ-ленні об'єктів у нових взаємозв'язках.

Організаційною формою проведення занять є урок. Клас ділиться на підгрупи. Кожний урок складається з двох частин: без машинної, певна частина завдань якої готує до роботи на комп'ютері, та комп'ютер-ної, спрямованої на формування комп'ютерної гра-мотності та закріплення операцій і дій без машинної частини уроку. Основними засобами навчання у за-пропонованій нами методичній системі є підручник та комп'ютер з відповідним програмним забезпечен-ням. За відсутності комп'ютера за допомогою підруч-ника можливо сформувати основні інваріанти діяль-ності, окрім комп'ютерної грамотності. Підручник і комп'ютер становлять інформаційне середовище, навчальний матеріал якого представлено у вигляді спірально-циліндричної структури. Відпрацювання на кожному уроці максимальної кіль-кості операційного складу дій сприяє міцності засво-юваного матеріалу, допомагає запобігти його забуван-ню. Змістова насиченість матеріалу забезпечується багатофункціональністю вправ підручника та комп’ютерних дидактичних ігор основі однієї вправи відпрацьовується кілька дій (операцій). Зростання рівня знань, умінь та навичок учнів по спі-ралі відбувається за такими напрямками: поступового розкриття суттєвих ознак засвоюваних понять; залу-чення об'єктної сфери з інших навчальних предметів (виділення їх знаково-інформаційних особливостей);поетапного забезпечення становлення предметно-матеріальних дій та операцій; переходу до предмет-но-ідеальних і знаково-матеріальних дій; реалізації предметно-ідеальних і знаково-матеріальних дій; по-силення рівня творчості виконуваної діяльності.

Програма і підручник зорієнтовані на варіативне ви-користання. У них існують орієнтири для всіх ти-пів використовуваних комп'ютерів та програмно-педагогічного забезпечення. Варіативна частина не є обов'язковою.

Програма для 1 класу. 1 год. на тиждень (34 год.)

Об'єкти (аналіз, оперування). Ознаки об'єкта (вияв-лення). Суттєві ознаки об'єкта (усвідомлення й ха-рактеристика). Виявлення зв'язків між об'єктами на основі схожих зовнішніх ознак. Знак. Значення зна-ка. Імена об'єктів. Походження окремих знаків. Знак «стрілка» як вказівник напрямку та відношень. Гра-фи з кольоровими ребрами. Опис об'єктів. Розбит-тя множин об'єктів за певною ознакою. Виділення підмножини об'єктів, що мають декілька спільних ознак. Закономірності у розташуванні об'єктів.

21

Роз-ташування об'єктів за певними адресами. Зміна ознак об'єктів за певним наочно поданим приписом. Поря-док. Зв'язки між об'єктами «один до одного», «один до багатьох», «багато до багатьох», використання цих зв'язків для виконання завдань. Складання об'єкта з його частин. Ціле і частина. Табличне розташування об'єктів. Рядок. Стовпчик. Структурування об'єктів (розташування у вигляді, зручному для відповіді на за-питання). Лінійні алгоритми. Подання ситуацій на-вколишньої дійсності у вигляді лінійних алгоритмів. Міркування з використанням логічного заперечен-ня «не», сполучника «і», словосполучення «якщо..., то...», понять «всі», «кожний». Виконання лінійних алгоритмів, знаходження помилок в алгоритмах, змі-на алгоритмів, конструювання алгоритмів, позначен-ня лінійних алгоритмів блок-схемами. Виконавець. Учень — виконавець команд. Система команд виконавця. Середовище виконавця. Керую-чий пристрій (командир), який подає команди. Ін-формація. Інформаційний простір (приклади). Ін-формаційне поле (створення, аналіз). Інформаційні процеси (одержання, передача, перетворення, збері-гання інформації). Пошук інформації (що шукати іде шукати?). Різні форми подання інформації (текстова, графічна, звукова). Усвідомлення світу через органи