В оволодінні мовленням дитина йде від частини до цілого: від слова до поєднання двох-трьох слів, далі - до простої фрази, ще далі - до складного речення. Л.С.Вигодський вважає, що кінцевим етапом мовлення є зв'язне мовлення, яке складається з розгорнутих речень. Зв'язне мовлення - це послідовність пов'язаних одна з одною думок, які передані такими словами у правильно побудованих реченнях.

Особливу увагу слід надавати взаємозв'язку слова і уявлення, бо уявлення є основою збагачення словника дітей. Про все, що дитина називає, вона повинна мати правильне розуміння, "кожному поняттю надавати належну форму". Звертаючись до батьків, Є.М.Водовозова закликала їх бути уважними до дитячої мови, не дозволяти спотворювати слова, своєчасно виправляти мовні помилки.

Дитина повинна засвоювати слово в такій послідовності: а) відчуття окремих властивостей, ознак, якостей предмета (глиняний, полив'яний, глибокий, гладенький, коричневий); б) сприймання цілісного образу (полумисок); в) формування уявлення про предмет (наливають перші страви, посудина для їжі), поняття (посуд); г) відображення поняття в слові (полумисок).

В основі словникової роботи лежить чуттєвий досвід дитини, процеси відчуття і сприймання. Відчуття є первинною формою відображення об'єктивної дійсності в мозку людини, це відправний пунктпізнання. Відчуття і сприймання - єдине джерело знань про навколишній світ.

Під час прогулянок, одягання, роздягання, купання, на кухні під час приготування їжі доцільно проводити з дитиною дидактичні вправи: "Хто більше назве слів (овочі, фрукти, меблі, квіти)?", "Скільки слів ти знаєш?", "Назви одним словом", "Скажи як", "Скажи де".

Багатство та образність словника визначається вмінням людини влучно використовувати в розмові прислів'я, приказки, загадки.

Прислів'я та приказки - своєрідний кодекс моральної поведінки, в них можна знайти пораду, осуд, підтримку без зайвого пояснення і без зайвих слів.

Приказці завжди знайдеться місце в спілкуванні з дитиною. Під час сніданку, обіду, вечері доцільно використати такі прислів'я: "Каші маслом не зіпсуєш", "Дорога ложка до обіду", "Добрий борщик, та малий горщик", "Так їсть, аж за вухами лящить", "Захочеш пити - підійдеш до струмка".

Якщо дитина виконує трудові доручення неохоче, нашвидкуруч, відмовляється, можна використати такі прислів'я: "Без праці нічого не зробиш", "Поспішиш - людей насмішиш", "Не так лінь, як не хочеться", "Силою не хвались - краще трудись", "Ледачому все ніколи", "Коли за все візьмешся, то нічого не зробиш", "Метушиться багато, а робить мало", "Як до діла, так і сіла", "Не хитруй, не мудруй, а чесно працюй", "Що посієш, те й пожнеш".

Вихідний день батькам бажано проводити з дитиною на природі. Вона відкриває багато можливостей для поповнення знань і словника дошкільника прислів'ями. Наприклад: "Багато снігу - багато хліба", "Де багато пташок, там немає комашок", "Синиця пищить - зиму віщить", "Зимою сонце світить, та не гріє", "Без вітру і трава не шелестить".

Завжди будуть доречні прислів'я морального плану: "Краще гірка правда, ніж солодка брехня", "На злодієві шапка горить", "Хвастун - пустий чоловік", "Не хвали сам себе, нехай тебе інші похвалять".