Мовленнєві завдання є супутніми на кожному наро-дознавчому занятті. Наприклад, дітям приготували обід із українських національних страв, з назвами яких діти ще не обізнані. Отож, під час обіду вихователь поповнює словник дітей новими словами: куліш, пампушки, деруни чи крученики.

Словник дітей також поповнюється образними виразами, коли вони слухають фольклорні твори та твори ук-раїнських письменників. Діти на прохання вихователя пригадують знайомі прислів'я, приказки, примовки. Кож-не заняття супроводжується розповідями дітей про ба-чене, почуте, пережите.

Виховні завдання мають на меті прищепити дітям на-самперед любов до рідного краю, до землі своїх предків, до рідної мови, оселі, до батьківщини, почуття гордості за свій народ, повагу до національної культури, національ-них звичаїв та оберегів.

Природними національними рисами характеру укра-їнців вважаються щирість, гостинність, доброта, муд-рість, щедрість, добре почуття гумору. Отож, ці риси особистості потрібно виховувати у дитини, використову-ючи для цього багатий народознавчий матеріал.

Заняття з народознавства сприяють вихованню у ді-тей духовності на національному ґрунті, доброзичливос-ті, чесності, взаємоповаги, чемності, скромності, товари-ськості, поваги до культури інших народів, вшанування їхніх традицій, оберегів.

Прилучення дітей до народної творчості, мистецтва, безпосередня участь у національних святах виховують у них естетичні почуття, розвивають художнє світобачен-ня, наповнюють емоційну сферу дитини радощами, під-німають настрій, формують естетичний смак.

Згіно чинної програми навчання і виховання «Я у Світі» заняття народознавчого циклу мають комбінований характер. Упродовж заняття вихователь використовує різноманітні методи навчання: розглядання виробів та бесіда про них, загадки, приказки, вірші, пісні, ігри, кар-тини, художні твори, технічні засоби (платівки, діапро-ектор, діафільми). Вони можуть бути також комплекс-ними, коли на одному занятті розв'язуються програмні завдання з різних розділів: рідний край, образотворча ді-яльність, розвиток мовлення, музика, художня літера-тура.

Не слід також забувати і про принципи, методи та прийоми, якими під час підготовки та під час проведення заняття користується вихователь.Дотримання наукових принципових положень у навчан-ні гарантує успіх у досягненні дидактичної мети.

Викладання педагогічних дисциплін у будь-якому на-вчальному закладі передбачає обов'язкове використан-ня загальнодидактичних принципів. Кожній навчальній дисципліні, крім загальнопедагогічних принципів на-вчання, притаманні ще й свої специфічні, які витікають з логіки та змісту цього предмета. Вони орієнтують пе-дагога на добір ефективних засобів навчання (художні твори, дидактичний та наочний матеріал, розвиваючий потенціал соціального середовища), методів та прийо-мів, доцільну організацію процесу навчання. Такі самі наукові принципи має й методика ознайом-лення дітей з українським народознавством.

Основним принципом народознавчої науки, безпереч-но, є народність. Принцип народності у вихованні під-ростаючого покоління в 40—50-х рр. минулого століття висунув К. Ушинський. Він був переконаний у тому, що тільки сам народ здатний обрати правильний шлях в історії як її суб'єкт, глибоко вірив у принцип «народ поза народністю, що тіло без душі», обгрунтував його та намагався впровадити в практику виховання. Народне виховання, побудоване на народних традиціях, на дум-ку К. Ушинського, має такий позитивний виховний потенціал, якого не мають навіть найкращі абстрактні педагогічні системи.

У принципі народності виховання великий педагог конкретизував своє розуміння суспільної зумовленості психічного розвитку нових поколінь. З його погляду, тільки народне виховання, що відбиває психологічні, со-ціально-економічні, ідеологічні і культурні особливості народу, його життя і прагнення, може мати справжню розвиваючу силу.

У творах народної педагогіки відби-вається народний ідеал виховання. «Ідеал цей у кожно-го народу,— пише К. Ушинський,— відповідає його характерові, визначається його громадським життям, розвивається разом з його розвитком». Тому не дивно, що народна педагогіка була не тільки ґрунтом, на якому побудував свою педагогічну систему К. Ушинський, а й самим корінням цієї системи, без якого вона була б позбавлена життя.

Принцип народності у вихованні відстоював і В. Сухомлинський. Його дуже турбувало, що за часів його життя цей принцип ігнорувався, діти не знали коренів свого народу, його звичаїв, традицій, оберегів. У листі до дослідника чуваської етнопедагогіки Г. Волкова він писав: «Про народну педагогіку ніхто серйозно до цього часу не думав і, очевидно, це завдало великої шкоди пе-дагогіці. Я впевнений, що народна педагогіка — це зіб-рання духовного життя народу. В народній педагогіці розкриваються особливості національного характеру, об-личчя народу».

Принцип народності у вихованні та навчанні дітей на сучасному етапі відстоює академік М. Г. Стельмахович. Втілення цього принципу у циклі народознавчих наук означає прилучення дітей з раннього віку до вито-ків української народної культури, добір форм, методів та прийомів ознайомлення молоді з українськими тради-ціями, оберегами, символами, звичаями відповідно до кожного вікового періоду.

Принцип народності у вихованні та навчанні дітей є основою побудови національного дитячого закладу, фун-датором якого в Україні була С. Русова (70-ті рр. XIX ст.). Вона писала: «Міцнішою нацією в наші часи виявляє себе та, яка краще других вичерпала в своєму вихованні свої глибокі національні скарби й національ-ній психології дала вільний розвиток», тому виховання має бути національним. Ідеї С. Русової щодо націо-нального виховання та принципу народності знайшли своє втілення в сучасній концепції національного дитя-чого садка в Україні. В ній відзначається, що специфіка сучасного українського національного дитячого садка полягає «…у виразній перевазі в системі виховання і роз-витку дітей власне українського: мови, фольклору, ху-дожньої літератури, образотворчого мистецтва, музики, народних звичаїв, форм і способів поведінки. Це твори-тиме для них національну культуру світу, формуватиме національну психологію, самосвідомість і національну гордість -