Індивідуальні відповіді учнів фіксуються у протоколі.

Протокол відповідей учнів експериментального класу, щодо опису предмета (зайчик)

№

п/п | Питання | Експеримент-альний клас

(кількість слів) | Контрольний клас

(кількість слів)

1 | 2 | 3 | 4

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13 | Де живе зайчик?

Яка у нього шубка?

Які у нього лапки?

Які у нього очі?

Які у нього вуха?

Який у нього тулоп?

Який у нього хвостик?

Як він бігає?

Як зайчика називають?

Чим він харчується?

Який в нього хорактер?

Кого найбільше боїться зайчик? |

1

1

1

2

1

1

1

1

2

1

1

1 |

1

1

1

1

2

1

2

2

1

2

1

1

Як бачимо, результати опитування свідчать, що в учнів обох класів незначний словниковий запас, відповіді майже однакові, неповні, а вміння здійснити опис предмета обмежені.

З метою виявлення умінь вживання антонімів, синонімів, порівнянь, учнями обох класів показували малюнок на якому було зоображено два дерева: дуб і береза. (Додаток № )

Учням обох класів пропонувалася таблиця із написаними словами які стосуються цих предметів і характеризують їх.

Таблиця 2. 2.

Зміст слів і словосполучень, які характеризують предмет (дуб і береза).

Назви предметів | Антоніми | Синоніми | Порівняння

Дуб

Береза | Високий, низький,

широкий, тонкий

густий, рідкий. | Шумить, гуде, шелистить, шепче, тріпоче. | Наче дівчина у вікні, біле плаття, наче могутній козак, як міцний воїн.

Відповіді учнів обох класів фксуються у протоколі.

Протокол відповіді учнів експериментального і контрольного класів

№

п/п | Питання | Експериметальний клас | Контрольний клас

Антон. | Синон. | Порівн. | Антон. | Синон. | Порівн.

1 | Дуб який ? | 2 | 2 | 1 | 2 | 2 | 1

2 | Береза яка ? | 1 | 2 | 1 | 1 | 1 | 1

Наступним нашим завданням було вияснення рівня сформованності умінь назвати предмети за поданими словами – назвами ознак. Опори на ілюстрацію ми не робили. Учням запропнували прелік таких слів та словосполучень: червоні кетяги, червоні ягоди, кислі ягоди, суцвіття білих квітів, наче дівчина у вінку, пишний кущ, лікарська рослина.

Отримані результати подаємо у наступному параграфі.

Другий етап експериментального дослідження – формуючий розпочався з того, що в експериментальному класі почала проводитися цілеспрямована і систематична робота з поновлення та активізації словникового запасу учнів у процесі якої нами були використані і підібрані предмети, використання створення малюнкових текстів.

Перші малюнкові таксти були запропоновані учням у процесі закріплення звуків з, з’.

Наводимо фрагмент уроку:

Т е м а. Закріплення звуків з, з’. Текст “У зоопарку”.

М е т а: Формувати в дітей літературну вимову слів зі звуками з, з’:

О б л а д н а н н я. Набірне полотно, предметні малюнки (заєць), діафільм “Розвиток мовлення у 1 кл.”, грамзапис для фізкультхвилинки.

Х і д у р о к у

І. Організація класу до уроку.

ІІ. Фонетична хвилинка:

Зажурився заєць-тато –

Знов пустують зайченята.

Злий з’явився лис близенько,

- Зайченята, в дім хутенько.

(Заучування віршика, читання в особах).

ІІІ. Оголошення теми:

- Який звук ми найчастіше чуємо у віршику? (з). Якою буквою позначають його на письмі? (з). Сьогодні на уроці ми повторимо всі вивчені звуки та букви, закріпимо вимову звуків з, з’, які на письмі позначаються літерою з; відпроцюємо читання текстів, складатимемо звукові моделі слів.

ІV. Розвиток мовлення:

- Хто був уважний на уроці і зможе сказати, про яку тварину ми вивчили віршик на початку уроку та назвали кілька разів (Це зайчик).

(Кадр діафільму).

Етимологічне походження слова.

- Ми часто вживаємо слово заєць і я вас називаю “зайчиками”. А звідки походить це слово?

Послухайте віршик:

Куцохвостику вухатий,

Чому зайцем тебе звати?

- Так давно мене назвали

І на вуха не зважали,

Бачили що молодець,

І назвали – стрибунець,

Бо “заяти” – то “стрибати”.

У давній мові було таке для нас незвичайне слово “заяти”, що означає “стрибати”. Отже, тваринку, яка добре стрибає, і назвали зайчиком.

Заєць – житель відкритих просторів. Тіло його срунке, вкрите сіруватою шубкою. Голова невелика, а вуха довгі. Очі опуклі, місться по боках голови. Задні ноги міцні, майже удвоє довші за передні. Кінцівки пристосовані до швидкого бігу. Тулуб у зайців закінчується коротеньким пухнастим хвостиком.

Розповідь учителя.

Заєць – улюблений герой народних казок – безпорадний і боязкий. Безпорадний …. Це правда. Нічого не вдієш, таким створила його природа: заєць – вегетеріанець (той, що не їсть м’яса, харчується тільки овочами та молочною їжею), все влаштовано в нього так, що навіть маленький хижак, як лисиця, може його скривдити. А от чи боягуз? Злякати, скажімо, раптом ведмедя шумом, тріском. Зірветься той з усіх чотирьох і дремене. Але далеко не втече. Пробіжить 100 метрів і впаде, мов неживий. Ледве потім отямиться з переляку. Вовк і лисиця теж летять, як стріли, коли полякаються. А от заєць – ні. Якщо й наполохати сонного, він спершу стрибає в повітря, а далі мчить стрімголов, як і усі. Але не більше 100 кроків. Стане озирається. Якщо це людина без рушниці – спокійно стрибає у гущавину. А коли тікає від хижака – біжить не прямо, а по кривій, весь час спостерігаючи одним оком за своїм нападником. Від лося, оленя, косулі заєць взагалі не тікає, а пасеться в їхній компанії. Отже, коли чуєте, що зайчик боягуз – не вірте. Просто бійка – не для нього.

Опишіть зайчика: