стали колом, у волошки очі ясні, очі неба голубі;
доповніть: небо яке?, волошка яка?, кульбаба яка?.
Методика створення такого малюнкового тексту вимагає виконання відповідного порядку:
прочитати текст;
визначити чи все відомо у тексті;
прочитати другий текст;
визначити наявність таких слів-назв предметів, які можна використати у нашому тексті для малюнків;
створити малюнковий текст;
прочитати його.
Прийом п’ятий
5. Складання малюнкового тексту на основі прочитаного чи почутого.
Методика складання малюнкових текстів самими дітьми на основі прочитаного вимагає від учителя великої попередньої роботи.
Наводимо фрагмент такого уроку.
Виразне читання вірша Г. Демченко “Весняні струмочки”. Вступне слово вчителя. Запитання для усвідомлення змісту твору.
- Українська поетеса Галина Демченко почула пісню весняного струмка. Очевидно, він розмовляв з нею своєю чарівною мовою.
Послухайте її вірш.
Весняні струмочки,
Цілу зиму спали
На тепло чекали.
А тепер прокинулись,
Зразу бігти кинулись,
Дзвінко заспівали:
“Ми струмочки весняні,
Ми струмочки голосні,
Спішимо до річки –
Нашої сестрички”.
- Що робили струмочки взимку? (Спали).
Спостереження за струмочком.
- Давайте подивимося, де іще сплять струмки? (підходимо до купки снігу, звідки вони починають свій шлях).
Хто розбудив струмочок? (Весна, сонечко).
Як це сталося? (Сонце торкнулося струмка промінцями і він прокинувся, почав тікати).
Простежемо куди він побіжить?
(Прошкуємо за струмком; звертаю увагу шестиліток, що він більшає).
Чому струмок збільшився? (До нього приєднався ще один, вони злилися до купи).
А чому не біг сам? (Бо гуртом краще, веселіше).
Послухаємо його пісню. (Ідемо далі, струмочок усе більше. Спостерігаємо його руйнівну силу). Але люди вміють “заспокоювати” потоки води. Вони роблять на схилах коритця, щоб не розмивалася земля.
Підходимо до річки, куди впадає струмок.
Уявімо, що струмок – це маленький хлопчик і спробуймо скласти про нього казку. (Повертаємося до класу).
Колективна творчість дітей. Складання казки. Запис її на окремих аркушах.
Куди поспішає Струмочок?
Жив собі веселий Струмочок. Взимку він солодко спав. Та прийшла весна. Прокинулися дерева, квіти, земля. І Струмочок прокинувся.
Додаток № 5.
Після складання власного малюнкового тексту діти зачитують їх одні одним. Друкують їх на листівках і створюють власні книжечки.
Прийом шостий
6. Складання малюнкового тексту на основі аналізу предметного малюнка.
Наводимо фрагмент такої роботи:
Розгляньте уважно предметну кратинку (зоображена лисиця). Скажіть кого ви бачите на малюнку? Назвіть цього звіра.
Це лисиця. Ми бачимо лисицю.
Давайте опишемо її зовнішність. Якого вона кольору?
Яка в неї шубка?
У лисиці пухнаста шубка.
А хвіст?
У неї довгий гарний хвіст.
Що можна сказати про її мордочку?
У неї гостра мордочка.
Тепер розповімо що вона їсть.
Мишей.
Що найбільше вона любить?
Вона любить красти курей.
Де її дім? Де вона живе?
Живе в лісі, в норі.
Тепер об’єднаємо все сказане про лисицю і складемо текст. Послухайте як я розповім про неї:
Це лисиця. Вона велика і красива. Її шубка пухнаста, рудого кольору. У неї красивий довгий хвіст. Очі в лисиці хитрі, ноги прудкі. Вона – хижак. Часто полює на мишей, курей. Живе в лісі в норі.
Таким чином, експериментальна методика використання малюнкових текстів включала шітсь прийомів, які спрямовувались на активізації словникового запасу першокласників, а саме:
Читання тексту з пропущеними словами, які вказують на назву предмета.
Створити малюнковий текст, вибравши потрібні слова із довідки.
Створити малюнковий текст, підібравши слова протилежні за значеннм до тих, які у тексті підкреслені.
Складання малюнкового тексту із використанням з окремих слів і іншого тексту.
Складання малюнкового тексту на основі прочитаного чи почутого.
6. Складання малюнкового тексту на основі аналізу предметного малюнка.
Названі вище прийоми впроваджувались у практику роботи і знаходили своє відображення у структурі уроків.
2.2. Огранізація експериментельного дослідженя.
Експериментальне дослідження проводилось на базі першого класу притулку для неповнолітніх Служби у справах неповнолітніх Київської міської державної адміністрації.
У зв’язку з тим, що паралельного класу у спеціалізованому закладі не має, а також враховуючи різний вік дітей, які у ньому навчаються (від 6-ти до 10 років), різний рівень розумової, фізичної й психологічної готовності першокласників до навчальної діяльності, експериментальним дослідженям були задіяні учні першого класу (експериментальний клас) і другого класу (контрольний клас). Учні контрольного класу – другого (віком від 10-12 років) мають також різний рівень розумової, фізичної й психологічної готовності до навчальної діяльності, який не відрізняється від рівня учнів першого класу.
Експериментальне дослдіження з проблеми використання малюнкових текстів з метою активізації словникового запасу першокласників проводилося у два етапи.
На першому етапі експериментального дослідження було визначено тему дипломної роботи, уточнено об’єкт і предмет дослідження, підібрано літературу для опрацювання, розроблено методику створення малюнкових текстів, складено план реалізації методики створення і використання малюнкових текстів, розроблені конспекти уроків, визначено контрольний та експериментальний класи.
На констатуючому етапі нашого дослідження учням обох класів зачитувався текст про зайчика. (Додаток № ) Робота, яка проводилась з метою кращого сприйманя тексту включала вступну бесіду показ малюнка зайчика коротку характеристику тварини.
Після прочитування тексту учням обох класів пропонувалася таблиця із набором можливих відповідей які характеризують зайчика.
Таблиця 2. 1.
Зміст завдань які пропонувалися з метою опису предмета зайця.
Питання | Пропоновані можливі відповіді, у яких потрібно вилучити зайве
Де живе зайчик?
Яка у нього шубка?
Які у нього лапки?
Які у нього очі?
Які у нього вуха?
Який у нього тулуб?
Який у нього хвостик?
Як він бігає?
Як зайчика називають?
Чим він харчується?
Який в нього хорактер?
Кого найбільше боїться зайчик? |
У лісі, у полі, у степу, вдома, у саду, у річці.
Сіра, біла, пухнаста, тепла, кольорова, колюча.
Задні міцні і довгі, а передні коротші за задні, пристосовані до швидкого бігу, з довгими, кітями,
Опуклі, червоні, великі, круглі, розкосі, чарівні, веселі, сумні.
Довгі, великі, чутливі, маленькі, трикутні.
Малий, видовженний, квадратний, великий.
Маленький, пухнастий, куценький, короткий, товстий, рудий.
Швидко, миттєво, стрибками, прудко, жваво.
Зайчик-побігайчик, зайчик-пострабайчик, несміливий, боязливий, весельчак, войовничий.
Рослинами, морквою, капустою, корою, корінцями, черв’яками, комашками.
Переляканий, безпорадний, полохливий, спостережливий, войовничий.
Вовчика,
