Подальша робота спрямовувалась на створення власного малюнкового тексту про зайчика. Спочатку учням пропонувався зразок, а потім завдання. У процесі роботи використовувався прийом № 1,3,4, а саме:

1. Читання тексту з пропущеними словами, які вказують на назву предмета.

3. Створити малюнковий текст, підібравши слова протилежні за значеннм до тих, які у тексті підкреслені.

4. Складання малюнкового тексту із використанням з окремих слів і іншого тексту.

Продовження цієї роботи знайшло своє відображення на уроці із вивчення літери К.

Наводимо фрагмент уроку:

Тема. Буква К. Звукобуквенний аналіз слів. Складання речень за предметними малюнками. Побудова питальних речень за змістом тексту, складання малюнкових текстів.

Мета:

1. Ознайомити учнів з артикуляцією звука [к], із буквою, що позначає цей звук.

Вдосконалювати навички аналізу слова (звуко-буквений, звуко-складовий), правильно складати речення використовуючи власні назви, за моделями складати їх, будувати питальні речення давати повні відповіді на поставлені запитання.

Розвивати пам’ять, увагу, спостережливість, любов до рідного слова. Збагачувати активний, пасивний словник учнів.

Створювати малюнкові тексти.

Тема висловлювання: “Нема цвітку на всім світку, як на тій клалинці”.

Лексика для засвоєння: кущ калини, пишний кущ, кетяги білого цвіту, червоні ягоди, суцвіття білі, дівчина красуння, яскраві намистинки.

Основний зміст

І. Повторення вивченого на попередньому уроці:

а) назви приголосні звуки, які вимовляються за допомогою голосу та шуму ( [ р, м, н, в, л ] );

б) назви приголосні, які ти вивчив, що вимовляються тільки за допомогою шуму ( [к, п, с] );

в) назви слова, які мають крім голосних тільки глухі приголосні: коса, сапа, пісок, сік, пасок, сак, коса…

Перевірка читання тексту про зайчика, коментування змісту, складання запитань, відповідей.

ІІ. Робота над темою уроку:

Прокинувся зрану Язичок від дивних звуків. Десь поблизу нього співала свою пісеньку ворона: кар-кар-кар! Кувала зозуля: ку-ку-ку! Вони завзято співали, так завзято, що Язичкові теж захотілося проспівати цю пісню дуетом.

Підняв він свій хвостик і тихенько, без голосу, несміливо почав стукати в верхні дверцята: к-к-к!

- Як здорово! Під цю псеньку я тепер завжди маршируватиму, вирішив Язичок, - і наспівав: далі – к-к-к!

2. Розвиток фонематичного сприймання:

а) розгляд предметних малюнків, називання їх, визначення місця знаходження звука [к];

б) розрізнення наслух звуків [к] [г]: го-ко, гу-ку;

в) вивчення вірша, визначення слів зі звуком [к]:

Кіт збирався до роботи,

Та завадили турботи.

Треба висушить хвоста,

Це робота не проста.

Почухати живота

І зчесати вушка,

З’їсти … три пампушки,

Подзвонити до подружки.

Цілий день такі турботи,

Що не встигнеш до роботи.

Після прослуховування вірша дітям пропонувалося створити свій малюнковий текст на основі того, що вони запам’ятали.

3. Ознайомлення з літерою К.

4. Читання складів, слів (звко-буквений аналіз, моделювання).

5. Лексико-семантича робота:

Ви сьогодні прочитав багато добре відомих вам слів.

Вам стало відомо, що кіт це свійська тварина, родини котячих, що знищує мишей і щурів. До родини котячих відносять і дуже великих кішок: тигрів, пантер, левів, леопардів.

Закріплюючи вивчену букву К і звук [к], були використані створені учнями малюнки про кота. На основі прочитаного тексту, вивченого вірша учні експериментального класу здійснили опис цієї тварини. Порівняльні результати додаємо у таблиці 2.3.

Таблиця № 2.3

Кількісні результати відповідей учнів у процесі опису предмета (кота)

Питання | Експеримен-тальний клас | Пов-ний опис | Контроль-ний клас | Пов-ний опис

Епіт. | Син. | Порівн | Епіт. | Син | Порівн

Хто це?

Який він?

Які у нього вушка?

Де живе?

Який у нього хвостик?

Що він їсть?

Яку користь приносить кішка?

Чи є нього вороги? | 4 | 2 | 3 | 3

4

4

4

3

6

3

6 | 2 | - | - | 1

2

2

3

1

4

2

4

Як бачимо учні експериментального класу змогли дати характеристику предметові повним реченням, (3 учня) використали більше епітетів ( ), порівнянь ( ), синонімів ( ), продемонстрували більше інформованності про кота ніж учні контрольного класу, вказавши, які ще тварини відносятьс до родини кошачих.

На цьому ж уроці додатково опрацювався на тему: “Нема цвітку на всім світку як на тій клинці”. Учням зачитувався текст В. Супруненко “Калина”, і вірш Т.Г. Шевченко “Зацвіла в долині”. (Додаток № ).

За змістом вірша Т.Г. Шевченко учні експериментального класу створили свої малюнкові тексти (Додаток № ).

У процесі роботи були використані прийоми створювання малюнкових текстів 2,5,6:

2. Створити малюнковий текст, вибравши потрібні слова із довідки.

5. Складання малюнкового тексту на основі прочитаного чи почутого.

6. Складання малюнкового тексту на основі аналізу предметного малюнка.

Після провденної роботи дітям пропонувалося завдання: напишіть нові слова які ми вивчили опрацьовуючи текст “Калина”. Учні експериментального класу написали такі слова і словосполученя як: кетяги, суцвіття, китиці квітів, ягоди калини, наче дівчина у вінку.

Отже, експериментальним дослідженням було охоплено 8 учнів. У процесі вивчення ефективності запропонованої методики активізації словникового запасу учнів засобу використання дитячіх малюнків були використані шість прийомів, які знайшли своє відображення у структурі уроків з рідної мови.

Результати експериментального дослідження.

Визначення рівня навчальних досягнень учнів із проблеми активізації словникового запасу засобами використання дитячого малюнка грунувався на позитивному принципі, що передбачало врахування рівня досягнень учнів, а не спирання його невдач.

Методами контролю нами слугували бесіди, розповіді, спостереження.

Об’єктивність і точність оцінювання забезпечувались відповідними критеріями. Основними критеріями нами слугували:

На основі цих критеріїв ми виділили чотири рівні: початковий, середній, достатній, високий.

До початкового рівня ми віднесли дітей, які змогли дати відповіді на запитання лише “так”, “ні”.

До середнього рівня ми віднесли учнів, які давали повні