словотворчий аналіз учні початкових класів здійснюють під керівництвом учителя, тому що навичками такого аналізу вони володіють недостатньо. Класовод запитує : “Від якого слова утворене пояснювальне? Чому даний предмет назвали так?” Наприклад: очеретянка – пташка, яка живе в очереті, через це її так назвали. Цей прийом пояснює досить ефективно. Він дає змогу не тільки пояснити значення незнайомого слова, а й показати різницю в значеннях однокореневих, зовні схожих слів паронімів.
Тлумачення слів – найпошириніший у практиці спосіб пояснення значення слів. Користуючись цим способом, учитель вдається до ряду прийомів:
а) розчленування загального поняття на часткові (цитрусові - це мандарини, лимон)
б) підведення часткових понять під загальні (очіпок, сорочка, сукня – це одяг).
в) розгорнутий опис (ціп – ручне знаряддя праці для молотьби, яке складається з довгого джерела і прикріпленого до нього ременем короткого дерев’яного бича).
г) добір слів-синонімів. До використання цього прийому слід поставитися дуже серйозно.
д) добір антонімів (значення слова темрява стане зрозумілішим дітям через зіставлення його зі словом світло).
е) пояснення шляхом перекладу з російської мови. В умовах белінгвізму, особливо на території північних і південно-східних говорів, де вплив російської мови досить великий, значення окремих слів можно пояснити з допомогою російського відповідника (шкарпетки-носки).
є) з’ясувати значення незнайомих слів за допомогою довідкових матеріалів (тлумачний словник, виноски в букварях).
Пояснення одного й того самого слова можна здійснити різними способами й прийомами. Так, значення слова панчохи пояснюється або за допомогою демонстрації предмета чи малюнка, або підведення часткових понять під загальні (панчох –це частина одягу), або внаслідок перекладу (панчох – чулки), чи розгорнутим описом (панчохи - це виріб машинного або ручного в’язання, що одягається на ноги за коліна). Треба обирати той спосіб, який найбільше підходить до кожного випадку пояснення слова.
На уроках мови слова, що потребують уточнення або пояснення значення, заздалегіть записуються на дошці, обов’язково пишеться знак наголосу. Слова спочатку читаються у голос, пояснюються значення шляхом перекладу, а зі збагаченням лексичного запасу – добором синонімів чи антонімів. Працюючи зі словами, що різняться морфемами, пропонується знайти однакову частинку слова подумати над його значенням. Після пояснення обов’язково пропонуються завдання проговорити їх хором, бо слово запам’ятовується краще тоді, коли вимовлено вголос.
Велике значення для словникової роботи має правильно організоване виправлення орфографічних та лексичних помилок, яких припускаються учні.
Доцільно визначити основні види вправ, які можна застосувати для пропедевтичної роботи із вивчення різних частин мови, інших розділів української мови.
Активізація та збагачення словникового запасу учнів під час роботи з малюнками.
За допомогою малюнків пояснюється значення нового слова без перекладу російською мовою (соняшник, їжак, гілка, дятел, космічний корабель), активізуються слова, засвоєні на попередніх уроках (демонструю малюнок журавля, учні хором промовляють це слово); проводиться словниковий диктант (перш ніж записати слово-назву малюнка, промовляє його в голос, добираємо найбільш влучні ознаки, які характеризують предмет, складаємо речення). Так вивчаючи тему “Алфавіт”, показуються малюнки зі словами і пропонується завдання розставити їх в алфавітному порядку, а слова потім записати за алфавітом.
Добір слів (іменників) на певну тему.
Для активізації та збагачення лексичного запасу корисно добирати слова на визначені класоводом теми. При цому доцільно використовувати ілюстрації. Наприклад, пропоную школярам назвати іменники на тему “Школа”, “Колгосп”, “Вулиця”, “Білбліотека”, “Клас” і на дощці прикріплюється відповідна картинка.
Такі вправи можна проводити у вигляді гри “Хто назве більше слів?”. Після усної підготовчої роботи слова доцільно записати і влаштувати взаємоперевірку.
У ході таких завдань збагачується лексичний запас дітей. Можна провести короткочасну виховну бесіду із теми про правила дорожнього руху, чи про бережне ставлення до результатів людської праці, тощо. Готуючись до цього виду роботи, варто обов’язково продумувати слова до теми, добирати ті з них, які потребують пояснення, давати можливість учням перевірити себе за словником.
Словотворчі вправи.
Для активізації та розширення словникового запасу школярів варто використовувати словотворчі вправи. Під час їх виконання перед школярами знайоме слово постає по-новому, розкривається взаємозв’язок його лексичного і граматичного значеня (без використання понять):
зелений – прикметник, означає колір;
зеленіти – дієслово, вказує на стан рослин або чогось іншого, подібного за кольром.
Серед словотворчих вправ слід виділити:
а) на спостереження за змінною значення слова при додаванні суфіксів чи префіксів. Наприклад: яке значення мають утворені слова: Київ – киянин – київський; Україна – українець – український;
б) на творення нових слів за допомогою суфіксів і префіксів. Наприклад: від поданих утворити нові за допомогою суфікса –ин. До якої частини мови налеать утворені слова: лебідь, сокіл, словей, пташки, тополя;
в) на добір груп споріднених слів до поданного з наступним поясненням того, як утворені споріднені слова: продавати – продавець, проданий, розпродаж, продавщиця.
Наведені вправи спрямовані на усвідомлення значення слова, його будови, словникового запасу учнів. Словотворча робота не закінчується творенням окремих слів – певних частин мови. Наступний етап – складання словосполучень і речень хоча б з одним – двома такими словами. Краще, якщо для цього добираються пари слів: слово, від якого треба утворити нове, і новоутворене (мужній – мужність). Під час складання словосполучень та речень діти чіткіше уявляють собі смислову різницю таких слів.
Значення багатьох слів української мови найчастіше вмотивовано функціями предметів чи осіб, місцем їх знаходження тощо. Скажімо підберезовик одержав таку назву тому, що росте під березою; підвіконня – тому, що розміщується під вікном; одесит – людина, що проживає в Одесі; бузковий – колір за кольром квіток рослини бузку.
Тісно пов’язана зі словотворчими вправами і