Як вважав Савченко О.Я., “щоб активізувати учнів під час розповіді, треба подбати про емоційниій настрій дітей, включення наочності опорних слів”. [37, 200] “Вчасно використана виразна наочність – це змістове й емоційне підживлення процесів сприймання, мислення, мовлення молодших школярів. [37, 209]

На думку М.С. Вашуленко “наочність сприятиме засвоєнню характерних ознак добре відомих предметів, помічати у текстах художні засоби зоображення і використовувати їх у власному мовленні, поширювати речення, будувати їх за даними словосполученнями, вживати слова у граматично правильній формі”. [7, 5]

Висновки до І розділу

Теоретичний аналіз педагогічної, психологічної та методичної літератури, а також вивчення педагогічної практики дозволив зробити висновок, про те, що проблема малюнкових текстів знайшла своє виреження у дослідженнях багатьох науковців.

У психолого-педагогічній літературі та педагогічній практиці малюнкові тексти розглядаються як засіб активізації словникового запасу школяра, розвитку мовленнєвої діяльності, сприйманя й збагачення мови й мовлення.

На основі аналізу теоретичної бази виявлено, що малюнкові тексти сприяють емоційному настрою дитини підживлюють процес сприймання, мислення й мовлення.

2. Методика використання малюнкових текстів на уроках навчання грамоти.

2.1. Прийоми використання малюнкових текстів.

Навчання рідної мови забезпечує глибоке усвідомлення школярами комунікативної функції мови. Тож мовні й мовленнєві вправи учні мають виконувати саме для комунікації, спілкування. Сюди належать і створення мовленнєвих ситуацій, і розвиток мотивації висловлювань, і вироблення умінь накопичувати та систематизувати словниковий запас для цього матеріал тощо.

Нині ідея комунікативного навчання все більше охоплює і граматику. На відміну від традиційної описової, вона має стати у шкільному курсі функціональною. Це допоможе школярам краще зрозуміти роль виучуваних мовних засобів при досягненні комунікативної мети (спілкування, вираження думки). Наприклад, для художнього опису певного предмета, особи чи явища використовують різноманітні прикметники, а трудовий процес описують за допомогою дієслівних форм. Про один і той же предмет можна розказати не лише художньо, із застосуванням різноманітних виражальних засобів, а й науково-популярно, де на першому плані – точна, достовірна характеристика предмета.

За такого підходу робота з розвитку мовлення набуває більшої цілеспрямованності, діти вчаться конкретних умінь: будувати текст, створювати тексти різних типів (розповідь, опис або міркування) та стилів (художнього, науково-популярного, ділового) залежно від мети, ситуації та адресата висловлювання.

У сучасній методиці розвитку мовлення для учнів розроблено також конкретні вміння, що формуються у процесі підготовчої роботи до написання творів. Відповідно до цього нові підручники та навчально-методичні комплекти з рідної мови підпорядковані розвитку таких умінь.

Пропонована методика створення і використання малюнкових текстів співвідноситься з розроблюваним у сучасній дидактиці принципом єдності змістової і процесуальної сторін навчання. Це вимагає розглядати розвиток мовлення на рівні навчального процесу і дає можливість корректувати його, видозмінювати, удосконалювати виходячи з реальних особливостей. Такий підхід певною мірою стосується діяльності вчителя та учнів, а також засобів, якими вона здійснюється.

Методика збагачення словника першокласника налічує велику кількість прийомів, серед яких малюнкові тексти найбільш ефективні. Читання малюнкових текстів дуже подобається першокласникам. Водночас створення таких текстів не менш цікава робота і для вчителя.

Використання малюнкових текстів відбувається різними прийомами. Володіючи такими прийомами, вчитель не тільки впорядковує граматичний лад мовлення, збагачує активний словниковий запас учня, а й зацікавлює першокласників роботою, створює емоційний фон. Найбільш поширеними прийомами створення малюнка вважають:

Прийом перший

Наприклад:

У лісі зросла височенна ………….

Зеленим верхів’ям дістала ………

Зелена ………гойдає……………..

Блакитна ………гойдає…………..

Для того щоб створити малюнковий текст, учень повинен його прочитати, здогадатися, які предмети потрібно намалювати.

З метою поповнення словника учня вчитель пропонує завдання:

Додаток № 1.

Прийом другий

Наприклад:

Зашумів зеленими вітами кущ.

Між пухнастих трав, та гіллям яблунь

вишикувалися рядочками курчата.

Довідка: Ліс, ялинок, смерек, маслючки.

Завдання вчителя:

доповніть:

Додаток № 2

Методика використання цього прийому створення малюнкових текстів вимагає такого порядку:

Прийом третій

Наприклад:

Наталка приладнала на сосні маленьку ………

Щодня прилітала туди біла …………..

Вона знаходила там великі ………хліба

………………їла і тихенько каркала.

Довідка: годівницю, ворона, крихти, ворона.

Запропоновані вчителем завдання:

Додаток № 3.

Методика використання цього прйому вимагає пояснення вчителя:

Прийом четвертий

4. Складання малюнкового тексту із використанням з окремих слів і іншого тексту.

Наприклад:

При стежині росла жовта ____________.

Біля неї - синя ____________.

А поруч росли зелені _________.

Текст :

Кульбабка дика при стежині

Жовтіється сама собі.

А у волошки очі сині.

А в неба очі голубі.

Зелені клени стали колом

Побіля нашого двора.

Завдання вчителя:

Додаток № 4.

Завдання учителя: