Дозволяючи іншим особам або фірмам продавати продукт або послугу, уряд збільшує ефективність.
Регулювати поведінку монополій. Найрозповсюдженіше рішення в умовах природної монополії це регулювання цін, встановлених монополіями. Але яку ціну встановити? Наші попередні аналізи доводять, що ціна має дорівнювати граничним витратам. Однак, у цього методу існує декілька практичних проблем:
За визначенням, природний монополіст має спадаючі загальні витрати. Коли загальні витрати спадають, граничні витрати є нижчими за середні витрати. Таким чином, якщо регулятор встановить ціну, рівну граничним витратам, монополіст втрачатиме гроші. Монополія просто вийде з промисловості. Іноді уряд має справу з проблемою субсидіювання монополіста для покриття його втрат, що потребує коштів, отриманих від збору податків. В протилежність цьому можна регуляторно встановити ціни, які дорівнюють середнім витратам. Це призведе до чистих втрат економіки, розглянутих вище.
Крім цього, встановлення цін на рівні граничних витрат не заохочує монополіста знгокативитрати на виробництво. Якщо монополіст розуміє, що нижчий рівень витрат означає заниження цін регуляторами, вони не виграють від нижчих витрат. В реальному житті регулятори часто дозволяють монополістам "зберегти" певну частину виграшу від нижчих витрат у вигляді вищих прибутків, що вимагає певного відхилення від встановлення цін на рівні граничних витрат.
Перетворення деякііх монополій на державні підприємства. Іноді уряд просто самостійно управляє природною монополією. Економісти зазвичай віддають перевагу природним монополіям, які є приватною, а не державною власністю. Приватні власники мають стимулмінімізувати витрати, доки вони отримують свою частину у вигляді вищих прибутків. Як що менеджери фірми займатимуться програшною справою – утримають витрати на низькому рівні – власники фірми звільнять їх. Навпаки, якщо урядові чиновники займаються програшною справою, в програші залишаються споживачі та платники податків, єдиним ресурсом яким є політична система
Нічого-не-роблення. Деякі економісти стверджують, що ліки можуть бути гіршими за хворобу. Відповідно, вони стверджують, найкраще для уряду буде не намагатись виправляти неефективність монопольного встановлення цін. Можливо, неефективність ринку зашкодить менше, ніж неефективність політики при втручанні уряду.
Висновки.
Отже, після всього вищесказаного можна зробити висновок, що в економічній теорії монополія є однією з найбільш суперечливих, але в той же час однією з найбільш цікавих тем. Різні провідні економісти постійно намагалися висловити свої думки з приводу них. Ще давні вчені (Арістотель) виявили існування такого явища в суспільному житті.
Серед причин їх появи вказуються різні передумови. Деякі вважають, що це був об’єктивний процес, інші твердять, що їх було створено штучно. На сучасному етапі розвитку людства виникли 3 шляхи утворення монополістичних об’єднань: концентрація виробництва і капіталу, централізація того самого виробництва і того ж таки капіталу, та диверсифікація. Ці шляхи виникали послідовно на кожному етапі прогресивного розвитку суспільства і кожен з них мав та має свій механізм дії та застосування.
Форми монополій існують різноманітні, в даній роботі я намагався їх описати, і загальною тенденцією розвитку різних монополістичних форм був їх шлях від найпростіших утворень (таких як картелі) до надвеликих та надмогутніх, прикладами яких можуть слугувати сучасні багатогалузеві концерни та конгломерати.
Монополія, як економічний процес має результатами своєї діяльності певні наслідки. Переважна частина з них була перерахована в роботі, та слід зазначити, що серед цих наслідків, як і скрізь, є позитивні, а є й негативні. І реальність на сьогодні така, що негативні, на жаль, набагато переважають позитивні. Одним з найголовніших таких наслідків є придушення конкуренції, без якої неможливе нормальне існування ринку.
Щоб запобігти деяким з цих негативних наслідків, держава була змушена проводити регулюючу антимонопольну політику, до складу якої входить видання різних актів, які мають силу законів, обмеження сфери впливу монополістичних об’єднань і, звісно, застосування різних санкцій до порушників — від економічних (штрафи, пені) до кримінальних (тюремні ув’язнення).
Можемо сказати, що вплив монополій на розвиток світового господарства був різноманітний, шкідливий і корисний, і відповідним може бути відношення до них різних людей, проте їх існування — це частина історії розвитку світового суспільного виробництва, і сутність цього суперечливого явища ніколи не залишить байдужими провідних спеціалістів від економіки.
Список літератури
1.Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р., Экономика, М., “Дело ЛТД”, 1993 с.208
2.Барановський О. Что такое монополия и как с ней бороться? // Финансовая Украина. — 26 грудня 1995, с.28
3. Основи економічної теорії / за редакцією С.В. Мочерного. — Тернопіль; АТ “Тарнекс”, 1993, с.203-204
4. Основи економічної теорії. Політекономічний аспект / за редакцією Г.Н. Климка, В.П. Нестеренка. — Київ; Вища школа, 1997, с.195
5. Самуельсон Поль. Економіка. — Львів; Світ, 1993, с.378
6. . Гальчинський А. С., Єщенко П. С., Палкін Ю. І. Основи економічних знань. Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 2002.
7. Радіонова І. Ф. Макроекономіка та економічна політика. – К.: Таксон,1999.
8. Б.Д. Лановик. Економічна історія. , Киів «Вікар», 2000 р.
9. Селезнев В. В. Основы рыночной экономики Украины. – К.:1999.
Індивідуальне завдання
Переліксуб єктів господарювання, що займають монопольне становище на загальнодержавному ринку.
Вид економічної діяльності | Суб'єкт підприємницької діяльності | Товарна група
Виробництво та розподілення елек-троенергії | Державне підприємство "Національна енергети-чна компанія "Укренерго" МШІСТЕРСТВО ПАЛИВА ТА ЕНЕРГЕТЖИ | Передача електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами
Наземний транс-порт | Державна адміністрація залізничного транспорту УКРАЇНИ (Укрзалізниця) МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ'ЯЗКУ УКРАЇНИ у складі: 6 залізниць та інші об'єднання, підприємства, установи і організації залізничного транспорту за переліком, визначеним Мінтрансзв'язком України згідно з постановою Кабміну від 29 лю-того 1996 р. №262 | Послуги користування залізничними коліями, ди-спетчерськими службами, вокзалами та іншими об'єктами інфраструктури, що забезпечують
