Науково – дослідна

робота

на тему:

« Ефективність роботи адміністративного персоналу підприємства»

Зміст

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

Мотивація як головний фактор ефективної роботи працівників . . . . . . . . . . . . . . 4

Поняття і роль мотивації в управлінні підприємством . . . . . . . . . . . . . . .4

Методи впливу керівника на підлеглих . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .6

Комплексний підхід до мотивації працівників підприємства . . . . . . . . . . . . . . . . 10

Сутність «Сотової моделі» М.Мартиненка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .10

Взаємозв’язок: потреби-інтереси-цілі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12

Оцінка ефективності діяльності персоналу підприємства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20

Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .25

Використана література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .26

Вступ

Основна діяльність людини - це праця, яка займає, як мінімум, третину дорослого самостійного життя. Ряд етапів трудового життя людини охоплює більш ранні і пізні періоди його життя (вибір професії, трудове і професійне навчання, передача трудового досвіду в сім'ї, використання професійної допомоги інших людей). Стає очевидним, що праця, а, отже, і всі питання пов'язані з нею мають велике значення для будь-якої людини і завжди знаходяться в полі зору.

Результати, досягнуті людьми в процесі роботи, залежать не тільки від знань, навиків і здібностей цих людей. Ефективна діяльність можлива лише за наявності у працівників відповідної мотивації, тобто бажання працювати. Позитивна мотивація активує здібності людини, звільняє його потенціал, негативна мотивація гальмує прояв здібностей, перешкоджає досягненню цілей діяльності. Мотивація включає внутрішній стан людини, що називають потребою, і щось зовні нього, визначуване як стимул або задача. Поведінка людини визначається потребою, яка домінує в даний момент часу.

Давно відомо, що колектив - щось більше, ніж просте логічне впорядкування працівників, що виконують взаємозв'язані задачі. Теоретики і практики управління зрозуміли, що організація є також і соціальною системою, де взаємодіють окремі особи і формальні і неформальні групи, від психологічного клімату, від настрою кожного працівника залежить і продуктивність праці, і здоров'я працівників і багато що інше.

Мотивація як головний фактор ефективної роботи працівників

1.1. Поняття і роль мотивації в управлінні підприємством

Мотивація — це процес спонукування людини або групи людей до досягнення цілей організації і включає в себе мотиви, інтереси, потреби, захоплення, мотиваційні установки або диспозиції, ідеали і т. п. У широкому розумінні мотивація іноді визначається як детермінація поведінки взагалі.

У процесі праці у людей цілеспрямовано формується заінтересоване ставлення до неї та її результатів, оскільки мотивація посилює бажану поведінку людини, дає напрямок поведінки і ґрунтується на внутрішніх і зовнішніх факторах або на мотивах і стимулах. Мотив — це усвідомлена спонукуюча причина, основа, підстава до якоїсь дії чи вчинку. Мотив є суб'єктивним явищем, усвідомленням вчинків, які у кінцевому підсумку перетворюються у постановку цілі, що спонукає людину до дії внаслідок трансформації зовнішнього спонукуючого фактора (стимулу) і його усвідомлення індивідом.

Мотиви можуть класифікуватися за різними ознаками. Так, у залежності від стимулюючої сфери, вони можуть бути поділені на мотиви матеріального і морального порядку. У свою чергу, моральні можна поділити на: а) ідейно-політичні (стимули, що діють в усьому суспільстві) і б) моральні стимули, що викликають певні відносини у даній групі людей (почуття колективізму, товариськості, взаємодопомоги в процесі роботи та ін.).

Велику групу мотивів становлять спонукання, які стимулюються самим змістом трудового процесу: почуття задоволення від творчого напруження сил, естетичне задоволення від добре зробленої речі та ін.— тобто змістовні мотиви праці. Механізм дії подібних факторів розкривається у теорії "У" МакГрегора. Стимул також розглядається як спонукання до дії, спонуковуюча причина поведінки, але, на відміну від мотиву, спонукання викликається зовнішніми факторами, які поділяються на матеріальні (винагороди за працю) і моральні стимули: