Дельфін - символ спасіння від морської небезпеки, а також символ лагідності, щедрості, воскресіння. Дельфін був носієм корабля - Церкви, або ж човна душі померлого, яку Христос супроводжував до вічності.

Корабель в поєднанні з монограмою Христа символізує Церкву. Зображення корабля часто зустрічаються в настільних розмалюваннях римських катакомб. У формі корабля робили багато старохристиянстьких культових предметів.

Корабель - Церква, що пливе до порту спасіння. Корабель також символізує людське життя, щасливо пройдений життєвий шлях.

Чимало птахів наділялось символічним значенням. До них передовсім належать: голуб, пава, качка, орел, пелікан, півень, ластівка.

Голуб - найстаровинніший християнський символ, який мав чимало значень істини, невинності, чистоти, смеренності, заспокоєння. Голуб ще в юдеїв був символом Святого Духа, а також єдності Церкви, поєднання з Богом (Ной), Боже милосердя. Голубка в старохристиянському мистецтві є символом вогню, а також криптограмою хрещення - «Я хрещу вас водою в річці, але цей, що після мене приходить буде хрестити вас Святим Духом та вонгем».

Пара голубів - строзавітня жертва богові. JC..-83-V-] Два голуби з маслиновими галузками символізують мир, також є символом апостолів.

Пава у християнському мистецтві сиволізує воскресіння. Символом Святого Причастя було зображення пави, що клює виноград. Часте застосування символу пави - ця алегорія вічності, безсмерття.

Качка - символ смерті.

Орел - символ небес, символ піднесення душі до Бога. Цей птах є символ євангелиста Иоана.

Пелікан - символ вічного життя. Своїх дітей повертає до життя своєю кров'ю, для чого розриває груди. Ця оповідь була розповсюджена в період раннього християнства і використовувалась як алегорія жертовності Спасителя.

Фенікс - символ воскресіння, сонця, вогню, довговічності, вічної молодості, безсмертя. Отці Церкви оголосили цього птаха символом Христа, як уявлення жертви, пов'язаної з розп'яттям та воскресінням.

Василіск - легендарний звір який зображається під видом отруйної змії з золотою короною на голові, що символізував зло, підступність, заздрість.

Змія у Біблії виступає найхитрішою, наймудрішою (знала таємницю райського дерева пізнання добра і зла). Змія є емблемою гріхопадіння, образом зла, диявола. В цьому значенні змія є християнському мистецтві змальовується атрибутом ап. Пилипа, Св. Цицилії, Св. Евфелії, Св. Теклі.

Мідний змій був предметом культу у стародавніх євреїв. Розгніваний Ягве послав на синів Ізраїля, що блукали по пустині і нарікали на Бога, вогненних змій. Мідний змій був старозавітній праобраз Спасителя

Лев - символізував божественну силу, владу, силу духа, перемогу, могутність. У давніх християн - образ задуми, самотності, пустельника, що породило емблеми святого Іроніма, який багато років сам перекладав Біблію латинською мовою.

Скеля, з якої випливають чотири райські ріки: Фізон, Геон, Тигр, Євфрат - це символи Христа і чотирьох Євангелистів.

Рука, що благословить з небес, - символ Всесильності Бога. Запеленута людська постать - симовлізувала душу людини, що покинула тіло, бо в давніх юдеїв тіло мертвого загортали в саван

Меч - символ Божого гніву.

Труба - символ воскресіння з мертвих. Найчастіше труби використовувалася давніми юдеями для повідомлення про настання нового місяця, для оголошення початку сьомого місяця тішрі та для оголошення новин

Вага - символ Божої правди.

Ліра - символ Богохвалення.

Золота палиця - символ сили і влади.

Крилаті амури, птахи, дельфіни, гірлянди квітів -райський світ.

Полум'я свічки - символ вічної сили християнської віри.

Квадрат - символ землі.

Куля - символ вогню.

Ромб - символ слави.

Трикутник - око.

Перли - символ чистоти, святості та царської гідності.

Сонце - символ Христа (в стародавньому Римі символ імператора, імперської влади).

Місяць - символ Діви Марії (так як місяць дістав світло від Сонця, так і Марія набула величі, народивши Христа-Спасителя).

Символи євангелистів - орел, людина, віл (ягня), лев, що означають євангелистів Івана, Матея, Луку і Марка. Як біблійні зображення, символи євангелистів сформувались вже під кінець IV століття. Вперше їх застосовано в мозаїках Санта Пуденціана (IV сг). Символи євангелистів тлумачаться: людська постать - Матей, тому, що його Євангеліє починається з опису людської генеалогії Христа; Євангеліє від св. Марка - з опису проповіді Івана Хрестителя в пустелі, символом якої є лев, що вважається «царем пустелі»; Євангеліє від Луки починається описом жертвоприношення Захарії у храмі, де часто об'єктом жертвоприношення був віл або ягня: Орел символізує Євангеліє від св. Івана, бо євангелист часто використовує у своїх тексах орла як символ.

Теоретики мистецтва давно зауважили, що чим більше наповнене зображення символічним підтекстом, тим сильніше воно сприймається людиною, як щось давно знайоме, давно очікуване свідомістю і сприймається як радісна вістка із різних глибин буття, наче забута, але в таємниці леліяна пам'ять про духовну батьківщину свого власного "я". І дійсно, сприйнявши символічне зображення в нашу підсвідому духовну батьківщину, ми не сприймаємо його ззовні, а наче в середині самих себе його асоціюємо - символ і є зображенням, яке стимулює наше внутрішнє нагадування про високий першообраз.

Але, крім окремих символів-знаків, ще чимало зображувалося сцен у давньому християнському мистецтві, які носили асоціативний, або напівсимволічний характер. Символіка не могла виразити всього християнського духу та задовольнити релігійні почуття. І тоді прообразами новозавітних подій ставали звертання до старозавітних сцен.

Ной у ковчезі з голубкою - образ Христової Церкви і її надій.

Авраам приносить в жертву Ісаака - праобраз хресної смерті Ісуса.

Авраам з трьома подорожніми біля дуба - старозавітній праобраз Триєдиного Бога.

Пророк Йона - смерть і