- Березові ліси. На досліджуваній території переважно зустрічаються в лісостеповій частині в основному як домішки в грабово-дубових та інших лісах, хоча є і чисті березові угрупування, які виникли здебільшого на місці зведених корінних лісів – дубових, соснових, ялинових, внаслідок заліснення луків та пасовищ, техногенних територій. Тому, це в основному похідні вторинні ліси.

Березняки невибагливі до умов місцезростання. Звичайно береза краще розвивається на багатих мінеральних грунтах, але переносить і грунти, збіднені на азот і зольні елементи. Приурочені березові ліси до чорноземних, дерново-лучних, лучних, дерново-підзолистих грунтів. Віддають перевагу багатим або помірно багатим лісорослинним умовам [14].

Березові ліси з Betula pubescens Ehrh.і B. pendula Roth на території басейну ріки Бистриця ростуть на торфянисто- і торфяно-глейових заболочених землях з близьким рівнем залягання грунтових вод.

За вимогою до світла береза належить до світлолюбних порід. У цьому полягає одна з причин того, що формуються чисті березові деревостани, або вона асоціюється з лісоутворюючими породами, які стимулюють розвиток едифікатора через свою розрідженість або прозорість крон деревостану [14, 20].

Березові ліси мають широку амплітуду пристосованості до грунтового зволоження: вони ростуть на сухих піщаних, слабогумусованих мінеральних грунтах і перенасичених вологою або надмірно зволожених грунтах. Слід відзначити, що Betula pubescens росте переважно на вологих місцях і заболочених землях, а B. pendula – на мінеральних грунтах з поглибленим рівнем грунтових вод. Незважаючи на високу стійкість до грунтового зволоження, Betula pobescens досить добре росте на низинних і підсихаючи болотах, але не переносить тривалої високої вологості [14, 20].

Березові ліси відмічені по всій лісостеповій частині басейну, місцями зростають і в гірській частині. Найбільше їх росте в Тисменицькому (села Ценжів, Березівка, Братківці) та Коломийському (біля села Черемхів) районах. Невеликі угрупування спостерігалися в Надвірнянському районі біля села Лойова.

Деревостан одноманітний з Betula pendula. Може домішуватись Alnus glatinosa (у вологих місцях), Padus avium Mill., Populus tremula. Підлісок відсутній або представлений Frangula alnus, Corylus avellana, Viburnum populus, Swida sanquinea. Березові ліси пропускають багато світла, і тому трав’яний покрив досить густий. Переважають злаки з різних видів мітлиці, костриці, біловуса. З інших видів зустрічаються: Anthoxanthum odoratum L., Campanula patula L., Veronica officinalis L., Hieracium pilosella L., Potentilla erecta (L.) Rausch., Viola canina L., Melampyrum pretense L., Origanum vulgare L., Majanthemum bifolium (L.) F. W. Schmidt, Stellaria holostea L. та багато інших [20, 23]. На більш вологих місцях березових угруповань переважають осоки. В таких місцях також зустрічається досить густий моховий покрив (біля села Лойова Надвірнянського району). Також в цьому ж місці спостерігалися невеликі зарості Vaccinium myrtillus.

Мікобіота агарикальних доволі багата. З Boletaceae переважають різні види Leccinum: L. scabrum, L. variicolor, L. holopus. Біля міста Івано-Франківськ та в заповіднику Горгани було знайдено L. versipelle. Є й інші Boletaceae: Boletus edulis, Xerocomus subtomentosus. З родини Russulaceae було знайдено такі види: Lactarius thejogalus, L. vietus, L. pubescens, L. glycyosmus, Russula claroflava, R. puellaris, R. delica, R. aeruginea, R. betularum. Останній вид був відмічений в березовому лісі поблизу міста Івано-Франківськ. Представлені й інші родини. Найчастіше траплялися такі види: Laccaria laccata, Clitocybe candicans, Tricholoma album, Amanita spissa, A. muscaria, Cortinarius alboviolaceus, C. armillatus, C. pholideus та багато інших.

- Дубово-березові ліси. На досліджуваній території займають невелику площу зростання. Були виявлені біля села Волосів Надвірнянського району, біля міста Івано-Франківськ та ще в декількох місцях.

Субдомінантами виступають Quercus robur і Betula pendula. На вологих грунтах може домішуватися Populus tremula. В підліску зустрічаються: Corylus avellana, Swida sanquinea, Euonymus verrucosa, Prunus spinosa L., Lonicera xylosteum L. Трав’яний покрив в основному густий. В сирих місцях переважають осоки. Зустрічаються папороті та мохи [20]. В загальному, нижній трав’яний ярус подібний до дубових лісів.

Видовий склад грибів різноманітний. З Болетальних траплялися Boletus edulis, Xerocomus subtomentosus. Біля міста Івано-Франківськ був знайдений Leccinum versipellе. З Сироїжкових були відмічені: Russula claroflava, R. foetens, R. cyanoxantha, Lactarius subdulcis, Lactarius turpis та інші. Tricholomataceae були представлені: Laccaria laccata, Tricholoma fulvum , T. columbetta, Collybia confluens, Mycena galopus, Marasmius scorodonius. Є багато видів Cortinariaceae: Inocybe rimosa, Cortinarius alboviolaceus, C. torvus, C. delibutus, Hebeloma crustuliniforme. Присутні майже всі екологічні групи грибів, хоча мікобіота бідніша ніж у грабово-дубових лісах.

- Березово-осикові угрупування. Зустрічаються на зволожених грунтах, на місцях колишніх вирубок, згарищ. На території басейну березово-осикові угрупування спостерігалися біля села Жураки Богородчанського району та біля міста Івано-Франківськ, де вони утворюють густі зарості переважно з молодих дерев.

Деревостан утворюють дві породи: Betula pendula і Populus tremula. Підліску немає , або він представлений окремими кущами Frangula alnus, Salix caprea L., Viburnum opulus L. В травостої переважають злакові та осоки. З інших видів трапляються Melampyrum pratense L., Agrostis stolonifera L., Galium palustre L., Ranunculus flammula L. [8]. Присутній також моховий покрив.

Мікобіота багато в чому подібна до березових лісів, проте були знайдені гриби, які утворюють мікоризу з Populus tremula. Це широко розповсюджений Leccinum aurantiacum, L. duriusculum, Paxillus involutus, Tricholoma populinum, Lactarius controversus. З інших грибів зустрічалися Leccinum holopus, Russula puellaris, R. aeruginea, Lactarius turpis, L. torminosus, L pubescens, L. thejogalus, Laccaria laccata, Pleurotus ostreatus, Lyophyllum decastes, Tricholoma terreum, T. fulvum, Amanita muscaria, Agaricus campestris, Cortinarius trivialis, C. pholideus, C. armillatus.

- Букові ліси. На території басейну поширені в основному в