У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





такі види: Galeobdolon luteum Huds., Oxalis acetosella, Sanicula europaea, Soldanella hungarica, Rumex carpaticus Zapal., Glechoma hirsuta, Mycelis muralis, Homogyne alpine (L.) Cass., Asperula odorata, Dentaria glandulosa та інші.

Присутнє також і мохове покриття. Інколи покриває поверхню грунту на 50 %. Найбільш поширені Hylocomium proliferum (Brid.) Lindb., Polytrichum commune Hedwig, Abietinella abietina Fleischer [20].

Мікобіота включає види, які зростають у темнохвойних і букових лісах. Були відмічені такі основні види агарикальних грибів: Boletus calopus, B. erythropus, Xerocomus chrisenteron, Lactarius fuliginosus, L. deterrimus, L. glutinpallens, Russula ochroleuca, Lyophyllum connatum, Oudemansiella mucida, Marasmius alliaceus, Mycena rosella, Cystoderma carcharias, Armillaria mellea, Pholiota flammans, Cortinarius collinitus, C. scaurus, C. glaucopus, C. duracinus, C. traganus, C. cinnamomeus, C. semisanguineus, Psathyrella candolleana, Panaeollus campanulatus, Hypholoma capnoides та інші.

- Дубово-соснові ліси ширені в основному на Поліссі та Лісостепу. На досліджуваній території були відмічені тільки у вигляді посадок. Такі посадки спостерігалися, зокрема, біля села Загвіздя Тисменицького району, В селі Волосів Надвірнянського району, поблизу села Дзвиняч Богородчанського району та в деяких інших.

Відмінністю цих лісів є те, що вони зростають в умовах багатшого водно-мінерального живлення, на дерново-підзолистих грунтах. Також в них багатший і різноманітніший порівняно з чистими дібровами і сосновими лісами флористичний склад угрупувань, а також ускладнення структурної організації і формування багатоярусних горизонтально почленованих синтаксонів дубово-соснових лісів [14, 23].

Співедифікаторами виступають Pinus sylvestris та Quercus robur. Також спостерігалися насадження з Pinus sylvestris та Quercus rubra, який інтродукований з Північної Америки .

Підлісок іноді густий і представлений Corylus avellana, Euonymus europaea, E. verrucosa, Padus racemosa. Часто трапляється Rubus idaeus L.

Трав’янистий покрив досить рясний і різноманітний, його проективне покриття становить 45 – 70%. Завдяки геоморфологічній приуроченості, грунтовій неоднорідності та оптимальному водно-мінеральному живленню, рослинний покрив тут різноманітніший і рясніший. Із найпоширеніших видів тут зростають: Pteridium aquilinum, Fragaria vesca L., Nardus stricta, Achillea millefolium L., Campanula rotundifolia L., Hieracium umbellatum L., Pulsatilla latifolia Rupr., Viola canina L., Pulmonaria obscura, Primula officinalis, Poa nemoralis, Carex sylvatica, Veronica chamaedrys L. та інші [20].

Моховий покрив розвинутий слабо. Він представлений окремими синузіями різної величини та конфігурації. Його сумарне покриття рідко перевищує 25% загального покриття [23].

Мікобіота агарикальних представлена Boletus edulis; B. reticulates; Leccinum quercinum; Xerocomus chrisenteron; X. rubellus, знайдений тільки в одному місці, а саме біля села Загвіздя Тисменицького району; X. badius; Lactarius cimicarius; Russula luteotacta; Lepista nuda; Melanoleuca melaleuca; Clitocybe clavipes; Tricholomopsis rutilans; Tricholoma imbricatum; Mycena epipterygia; Amanita rubescens; Pholiota flammans; Cortinarius mucosus; C. bolaris; C. cinnamomeus; Stropharia aeruginosa та інші.

- Дубово-ялинові угрупування. На території басейну зустрічаються також у вигляді посадок, в основному в рівнинній частині. Були відмічені біля села Волосів Надвірнянського району, в селі Грабовець Богородчанського району, поблизу села Хриплін Тисменицького району.

Грунти в основному дерново-підзолисті. Зімкнутість крон доволі висока.

Домінантами є Quercus robur та Picea abies. В підліску переважають Swida sanguinea, Viburnum opulus, Sambucus racemosa, Frangula alnus, Daphne mezereum. Травостій, через велику затіненість (завдяки Picea abies), доволі розріджений. В основному зустрічаються такі види: Stellaria holostea, Asarum europaeum L., Galeobdolon luteum, Carex brizoides L., Agrostis stolonifera, Ajuga genevensis, Poa nemoralis, Coronilla varia L., Asperula odorata, Pulmonaria obscura, Myosotis palustris (L.) L., Galium palustre L., Oxalis acetosella, Carex sylvatica, Salvia glutinosa та інші. Також трапляються мохи: Mnium undulatum, Polytrichum commune, Dicranum scoparium [20].

В цих угрупуваннях були виявлені такі гриби: Boletus edulis, Leccinum quercinum, Chalciporus piperatus, Lаctarius quietus, Russula fragilis, Clitopilus prunulus, Clitocybe nebularis, Amanita rubescens, A. spissa, Amanitopsis fulva, Hebeloma crustuliniforme, Hypholoma capnoides .

4. Лучні угрупування. На досліджуваній території лучна рослинність представлена в кожній природній грунтово-кліматичній зоні – лісовій, лісостеповій, а також в Карпатах, і займає досить велику площу. Лучні угрупування розвиваються в різних екологічних умовах, але найоптимальнішими являються мезофільні умови середовища. На території басейну зустрічаються заплавні, суходільні та високогірні (альпійські) луки.

- Суходільні луки. Поширені в лісостеповій і передгірській частині території басейну. Вони виникли колись на місці зведених лісів; приурочені до вододільних масивів, горбів і схилів, а також до сухих низин, для яких характерний недостатній і непостійний водний режим. Зволожуються ці ділянки атмосферними опадами; грунтові води більшості суходільних лук залягають глибоко. Для цих лук характерні досить бідні на поживні речовини дернові супіщані, дерново-опідзолені грунти [14, 20].

Для суходільних лук характерні злаково-бобово-різнотравні угрупування. Найбільш поширені: Festuca rubra, Nardus stricta, Coryneforus canescens (L.) Beauv., Agrostis tenuis, Potentilla argentea L., Trifolium pretense L., T. repens L., Lotus corniculatus L., Festuca rupicola Heuff., Calamagrostis epigios (L.) Roth., Poa trivialis L., Bromopsis inermis (Leys.) Holub та інші [20].

Мікобіота небагата. Переважають гумусні сапротрофи і копротрофи. Були відмічені такі види: Hygrocybe conica, Lyophyllum decastes, Lepista luscina, Clitocybe infundibuliformis, Hygrophorus virgineus, Marasmius oreades, Agaricus campestris, Coprinus comatus, C. atramentarius, Psathyrella candolleana, Panaeolina foenisecii, Lacrymaria velutina, Stropharia semiglobata, Macrolepiota procera.

- Заплавні луки поширені в долинах річок досліджуваної території: Бистриці Надвірнянської, Бистриці Солотвинської, Ворони та інших. Ці ріки мають широкі долини з пониженими заплавами, які невисоко піднімаються над рівнем річок. Заплави цих річок колись були покриті лісами і заростями чагарників, які поступово вирубувалися для збільшення площі лук. Залишки деревної рослинності збереглись тепер у вигляді окремих невеликих ділянок переважно в центральній і притерасній частині заплав. В прирусловій частині вузькі смуги формують чагарникові верби. Тут характерні порівняно добре розвинутий


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35