Мікобіота агарикальних дуже різноманітна в грабово-дубових лісах. Переважають в основному мікоризні гриби. Серед болетальних, майже на всій досліджуваній території, яка охоплює ці угрупування, спостерігались такі види як Boletus reticulates, Leccinum griseum, Xerocomus chrisenterom. У лісах з домішками бука зрідка траплялись Boletus regius і B. appendiculatus, а з домішками осики – Leccinum aurantiacum і L. duriusculum. Серед видів родини Russulaceae є багато представників як роду Russula, так і Lactarius: Russula cyanoxantha, R. nigricans, R. xerampelina, R. atropurpurea, R. оlivacea, Lactarius quietus, L. volemus, L. blennius, L. vellereus, L. piperatus та багато інших). З аманітових представлені: Amanita rubescens, A. phalloides, A. citrina, Pluteus cervinus. Велика різноманітність родини Tricholomataceae: Clitocybe nebularis, C. dealbata, Tricholoma columbetta, T. sulphureum, T. sejunctum, Oudemansiella radicata, Collybia dryophila, C. butyracea, C. peronata, Mycena pura, M. inclinata, Lepista nuda, Laccaria amethystea, L. laccata і багато інших. З Lepiotaceae траплялися Lepiota clypeolaria, Macrolepiota procera, M. mastoidea. Cortinariaceae теж широко представлені в грабово-дубових лісах. Серед роду Cortinarius були знайдені: C. olidus, C. raphanoides, C. anomalus, C. hinnoleus, C. torvus, C. violaceus, C. triumphans, C. praestans, C. caerulescens, C. infractus, C. prasinus. Останні п’ять видів були знайдені тільки в одному місці, а саме, в селі Грабовець Богородчанського району. З інших Cortinariaceae трапляються представники з роду Inocybe: Inocybe rimosa, I. brunnea. Досить поширена Hebeloma crustuliniforme.

Сапротрофи більше поширені на луках, хоча трапляються в грабово-дубових лісах. Це деякі види з родини Agaricaceae: Agaricus silvicola; родини Coprinaceae: Coprinus cinereus, C. lagopus, C. micaceus, C. disseminatus, Psathyrella candolleana; родини Strophariaceae: деякі види роду Hypholoma, зокрема H. fasciculare.

Слід згадати також і про родину Hygrophoraceae, хоча в грабово-дубових лісах вони не так поширені, як у хвойних. Це Hygrophorus lindtneri, H. chrysodon, які були знайдені в селі Грабовець.

Також представлені інші родини: Pleurotaceae, Paxillaceae, Bolbitiaceae.

- Дубові ліси. Представлені в меншій мірі на території басейну ріки Бистриця ніж грабово-дубові угрупування. Зустрічаються на невеликих ділянка, або у вигляді посадок. Основна порода – Quercus robur L., а також Q. rubra Du Rei – інтродуцент з Північної Америки. Останній зустрічається тільки в вигляді насаджень майже по всій досліджуваній території крім гірських районів. Зокрема, в селах Грабовець та Жураки Богородчанського району, біля сіл Загвіздя, Марківці і Хриплін Тисменицького району та в інших місцях. Ліси з дуба черешчатого на досліджуваній території спостерігалися біля села Братківці та Марківці Тисменицького району та в деяких інших. Дубові посадки з цієї самої породи виявлені майже по всій площі у чистому вигляді або з Picea abies чи Pinus sylvestris.

За оптимальних грунтово-кліматичних умов дуб добре росте, але йому притаманний повільний ріст. В загущених посадках дуб витягується і росте швидше [20].

Quercus robur за своєю природою вважається мало вибагливим до грунтових умов. Він росте на різних грунтах (чорноземах, кам’янистих, опідзолених, оглеєних та ін.).

Оскільки дуб відноситься до світлолюбних порід, під його пологом утворюється менше тіні, що дає змогу рости багатьом видам трав і чагарників. Через свою світлолюбність дуб на пагорбах зростає в основному на південних схилах [14, 20].

У деревостані лишень один ярус з Quercus robur. Як домішки можуть примішуватися Fraxinus excelsior , Acer platanoides , Tilia cordata. та інші породи. В підліску поширені майже ті самі чагарники як і у грабово-дубових лісах (Corylus avellana, Swida sanguinea, Frangula alnus, Euonymus verrucosa та інші) [14, 30].

У травостою домінантами виступають різні види Carex з проектним покриттям близько 60%. З решти видів постійно високу сталість мають: Coronaria flos-cuculi (L.) A. Br., Myosotis palustris (L.) L., Crocus heuffelianus Herb., Veratrum album L., Ajuga genevensis L. , Digitalis grandiflora Mill., Stellaria graminea L., Poa nemoralis L., Coronilla varia L., Pulmonaria obscura Dumort., Polygonatum multiflorum (L.) All., Ranunculus auricomus L. [20]. В більш сирих дібровах росте Vaccinium myrtillus L. Зустрічаються папороті: Pteridium acuilinum (L.) Kuhn., Driopteris filix-mas (L.) Schott. Мохи не утворюють суцільного покриву, але все ж представлені більшою кількістю видів ніж у грабово-дубових лісах. Це в основному зелені мохи. Лишайники поселяються на стовбурах дерев.

Видовий склад грибів не такий багатий як у попередніх угрупуваннях. З Boletaceae спостерігалися Boletus edulis, Leccinum quercinum, Xerocomus subtomentosus, X. chrisenteron, X. rubellus, який був знайдений біля села Загвіздя Тисменицького району. З Russulaceae на досліджуваній території були знайдені: Lactarius quietus, L. flexuosus, L. pyrogalus, L. subdulcis, Russula delica, R. ochroleuca, R. vesca, R. lepida. Hygrophoraceae не було виявлено. З Amanitaceae поширені Amanita rubescens, A. spissa, Pluteus cervinus. Багато Tricholomataceae: Marasmius scorodonius, M. lupuletorum, Megacollybia platyphylla, Mycena sanguinolenta, M. epipterygia, Tricholoma columbetta, T. album, Melanoleuca melaleuca , Clitocybe candicans, C. geotropa, C. odora та інші види. З Lepiotaceae були виявлені: Macrolepiota procera, Lepiota ventriosospora. Були знайдені також Cortinariaceae: Inocybe rimosa, I. bongardii, I. geophylla, Astrosporina asterospora, Cortinarius torvus, C. hinnuleus, Hebeloma crustuliniforme. Зустрічаються ксилотрофи: Pholiota aurivella, P. squarrosa, Armillaria mellea, Crepidotus mollis, Pleurotus dryinus, останній був знайдений єдиний раз в лісі поблизу