- Ялицеві ліси. На досліджуваній території займають невелику площу. Зростають в основному в карпатській частині території басейну нижче поясу ялинових лісів. Найбільші масиви цієї породи знаходяться поблизу сіл Любіжня і Лойова Надвірнянського району. В рівнинній частині басейну чисті угрупування Abies alba, зустрічаються рідко, переважно у вигляді посадок (недалеко від села Рибне Тисменицького району).

Порівняно з ялиною, Abies alba є більш вимогливою до тепла і багатства грунтів, і утворює темнохвойні ліси неморального типу. Приурочені вони в основному до південно-східних схилів, захищених від вітрів з багатими добре дренованими бурими лісовими грунтами [20].

Домінантом виступає Abies alba Mill., яка формує одноярусний монодомінантний деревний пояс. Через велику затіненість підлісок виражений слабо.Іноді зустрічаються Sorbus aucuparia, Lonicera nigra, Sambucus racemosa. Також трапляються представники роду Rubus. Зі збільшенням висоти і збідненням грунтів починають формуватися чагарничкові-мохово-ялицеві ліси з переважанням у чагарниковому ярусі Vaccinium myrtullus.

Трав’яний покрив є доволі бідним і утворений Oxalis acetosella, Asperula odorata, Mercurialis perennis, Mycelis muralis, Salvia glutinosa, Sanicula europaea. Мохове покриття виражене переважно на бідних і вологих грунтах, а також зі збільшенням висоти [14, 20].

Мікобіота багата, переважно така ж , як і в ялинових лісах, хоча відзначається меншою кількістю видів. З Boletaceae були виявлені Boletus calopus, B. edulis, B. subappendiculatus, B. erythropus. Родина Russulaceaе представлена Lactarius lignyotus, L. rufus, Russula decolorans, R. ochroleuca, R. turci, R. integra, R. fragilis. З Tricholomataceae виявлені: Clitocybe vibecina, Tricholoma saponaceum, Collybia butyracea, C. maculatа, Mycena epipterygia, M. zephirus. З інших видів трапляються Amanita virosa, A. rubescens, Armillaria caligata, Galerina hypnorum, G. mycenopsis, Pholiota aurivella, Rozites caperata, Cortinarius purpurascens, C. evernius, C. malicorius, C. sanguineus, C. cinnamomeus, Hypholoma capnoides та інші.

- Ялиново-ялицеві угрупування. Займають незначну площу на території басейну, і зростають також в гірській частині. Такі ліси були відмічені біля села Любіжня Надвірнянського району та недалеко від міста Яремча. Вони займають як би перехідний гірський пояс між ялицевими і ялиновими лісами.

В верхньому деревному поясі співедифікаторами виступають Picea abies та Abies alba.

Кліматичні, едафічні та орографічні умови фактично такі ж самі, як і у ялинових лісах.

Через затіненість підлісок і трав’янистий покрив малорозвинені. Серед них трапляються Vaccinium myrtillus, Luzula sylvatica, Lonicera nigra, Sambucus racemosa, Athyrium alpestre, Dryopteris austriaca , Soldanella hungarica [20].

Мохове покриття місцями досить густе, як наприклад біля села Любіжня Надвірнянського району в заказнику Кливський, і становить приблизно 50 - 70 %.

В ялиново-ялицевих лісах мікобіота має багато спільного з ялиновими та ялицевими лісами, хоча видовий склад все ж таки менший через обмеженість площі зростання цих угрупувань. Найчастіше спостерігались такі види: Boletus edulis, B. pinophilus, B. calopus, B. erythropus, Xerocomus pruinatus, Lactarius rufus, L. helvus, Russula decolorans, R. ochroleuca, Amanita virosa, Galerina hypnorum, Rozites caperata, Cortinarius evernius, C. sanguineus, Hypholoma capnoides та інші. В заказнику Кливський було знайдено рідкісний вид Russula turci.

- Ялиново-соснові угрупування. На досліджуваній території зустрічаються тільки у вигляді насаджень. Такі насадження спостерігалися в селах Грабовець та Жураки Богородчанського району, поблизу міста Яремча.

Домінантами виступають Pinus sylvestris та Picea abies. Підлісок та травостій виражені слабше ніж у соснових лісах завдяки ялині, під полог якої потрапляє мало сонячного світла, хоча в деяких місцях, де багатший грунт, спостерігався більш густий трав’яний покрив. Зустрічаються такі види рослин як: Daphne mezereum, Sorbus aucuparia, Lonicera nigra, Oxalis acetosella, Lusula sylvatica, Hieracium murorum, деякі види з роду Rubus та інші [14]. Мохове покриття розвинуто слабо.

В мікобіоті цього угрупування присутні як види, типові для ялинових лісів, так і види, які зростають в соснових лісах. Були відмічені такі види: Boletus edulis, Suillus luteus, S. bovinus, S. variegatus, Hygrophorus hypothejus, Tricholoma imbricatum, Lactarius deterrimus, L. helvus, L. glycyosmus, Russula lepida, Gymnopilus penetrans, Tricholomopsis rutilans, Agaricus sylvaticus, Clitocybe cerussata та інші.

3. Змішані ліси. На території басейну ріки Бистриці займають меншу площу ніж хвойні чи широколистяні ліси.

- Буково-ялинові та буково- ялиново-ялицеві ліси. Ці ліси займають проміжне становище між темнохвойними та буковими лісами. Їм в багато в чому притаманні риси, властиві останнім. Буково-ялинові ліси приурочені до потужних щебенистих грунтів, які за рівнем водно-мінерального живлення перевершують чисті ялинники. Це обумовлено тим, що грунт збагачується за рахунок мінералізації опаду. Буково-ялиново-ялицеві ліси займають частину рухомої північної межі та прилеглі території нижнього гірського лісового поясу і нижню частину верхнього гірського поясу. Вони розвиваються на бурих лісових середньо потужних мало щебенистих грунтах помірного зволоження [14, 20].

Освітленість в таких лісах мала, оскільки всі три породи дерев належать до тіневитривалих. На території басейну ріки Бистриця були відмічені поблизу міст Яремча, Надвірна та ще декількох місць.

Співедифікаторами виступають Abies alba, Picea abies та Fagus sylvatica, причому дві перші породи зай мають верхній деревний ярус, а бук звичайний – нижній. Постійним супутником деревостану є Acer pseudoplatanus.

У підліску переважають Lonicera nigra, Sorbus aucuparia, Sambucus racemosa, Aruncus vulgaris Auct., Spiraea ulmifolia Scop. Подекуди трапляється Vaccinium myrtillus [14].

Травостій розріджений, хоча місцями покриття може досягати 70%. Найбільш поширені