Івано-Франківська область розташована в трьох різних за своєю природою ландшафтних зонах. Північно-східна частина території лежить на Подільській височині (Лісостеп) [15, 20].

Середня частина області розташована в межах Прикарпаття з піднятим і сильно-розчленованим рельєфом. Тут панують лісолучні ландшафти. Південно-західна частина заходить в українські Карпати, які складаються з серії хребтів, витягнутих в південно-східному напрямку.

Північна частина області розташована на лівобережжі Дністра [15].

Об’єкт дослідження – басейн річки Бистриця – розташований в центральній частині українських Карпат і в Прикарпатській височині. В межах Івано-Франківської області басейн розташований в центральній частині на території Надвірнянського, Богородчанського, Тисменицького та Коломийського районів. Загальна площа басейну 2520 кмІ [15, 39].

2.2. Геологічна будова

Зовнішня скибова зона в Івано-Франківській області являє собою підвищення, ускладнене насувами, які утворюють шість скиб типово карпатського простягання. Зокрема, перша берегова скиба насунута на внутрішню зону прогину на 20 км. На скибову зону з південного заходу насунута Чорногірська скиба. Вона утворена породами Крейдяного періоду, які в окремих місцях перекриваються Палеогеновими [1, 15].

Майже всю територію області суцільним шаром покривають четвертинні відклади. Вони різноманітні за походженням, хоча переважають алювіальні, делювіальні та водно-льодовикові [15].

2.3. Геоморфологія

Різноманітність геологічних відкладів і стилів тектонічної будови Івано-Франківської області, складна і довга історія розвитку екзогенних процесів, зумовили неоднорідний характер її поверхні. Відповідно до трьох основних тектонічних зон області – платформи, передового прогину і складчастої зони – на території області утворилося три основних типи рельєфу: рівнинно-пластовий на платформі, флювіальний в зоні прогину і гірський складчастий в геосинклінальній зоні [1, 14, 40].

Басейн ріки Бистриця розташований в центральній частині українських Карпат і Прикарпатській височині. Водорозділи басейну проходять по гірських хребтах і вершинах висотою 1000-1800 м. і більше. В нижній частині вони не так чітко виражені і не перевищують 500 м [1, 40, 41].

Верхня частина басейну (24,7%) розташована в Горганах, окремі вершини яких досягають 1500-1800 м. (г. Висока, 1808 м.; г. Сивуля, 1836 м. ; г. Довбушанка, 1761 м. та ін.) [24]. Гірські хребти простягаються паралельно один одному з північного заходу на південний схід, розчленовані численними річковими долинами, мають округлі вершини, іноді бувають вершини конічної форми. У північно-схіному напрямку гори змінюються передгір’ями з відмітками висоти 600-800 м. Складені вони типовим карпатським флішем з конгломератів, пісковиків, глинистих і мергелястих сланців [15, 39].

Нижня частина басейну, яка розташована на Прикарпатській височині з відмітками 200-400 м., є рівниною, складеною флювіогляціальними і алювіальними відкладами. Поверхня розчленована глибокими річковими долинами, ярами та балками, густота яких складає 1 – 1,25 км./км.І В долинах рік розвинута бокова ерозія [15, 39].

2.4. Водні ресурси

Річка Бистриця – це права притока Дністра. Загальна водозбірна площа басейну – 2520 кмІ. Конфігурація річкової системи має своєрідний характер.

Власне Бистриця – це невелика за довжиною річка (17 км), є наче стовбур, який розгалужується біля с. Вовчинець (нижче по течії від Івано-Франківська) на дві гілки-річки: Бистрицю Надвірнянську і Бистрицю Солотвинську [11, 15].

Річка Бистриця Надвірнянська є найбільшою притокою Бистриці з довжиною 94 км, площею басейну 1580 кмІ, густотою річкової сітки більше 1,0 км/кмІ, середнім нахилом 11,4‰ . Вона бере початок на північному схилі г. Чорна Клева на висоті близько 1290 м над рівнем моря, впадає в Бистрицю на 17 км від гирла на висоті 232 м нижче м. Івано-Франківськ. Найбільші притоки – Салатрук, Довжинець, Ворона, Зелениця та ін [11].

Басейн розташований в центральній частині українських Карпат і Прикарпатській височині. На гірську частину басейну припадає близько 30% її площі. В передгір’ях рельєф хвилястий [11, 39, 41].

Заплава двостороння, місцями чергується по берегах, шириною від 20 м до 2 км. Поверхня нерівна, в центральній частині при піднята внаслідок акумуляції наносів Карпатських річок, порізана старицями, в більшості суха, лугова, місцями поросла лісом і чагарниками, складена піщано-гальковими наносами. Під час проходження повеней затоплюється водою [11].

Русло звивисте, розгалужене, під час повеней сильно деформується і змінюється. У верхній частині річки часто зустрічаються пороги, перекати, водоспади.

Переважна глибина 1 – 1,5 м, місцями до 3 м, швидкість течії від 0,5 до 3 м/с [11, 14].

Дно нерівне, у верхній течії каменисте і скелясте, нижче валунно-галькове і піщано-галькове. Береги круті, обривисті, піщано-галькові, дуже розмиваються [11, 15].

Живлення мішане, переважно дощове.

Річка Бистриця Солотвинська бере початок з джерел у підніжжі гір Сивуля і Бистрина на висоті 1390 м, впадає в Бистрицю з лівого берега на 17 км від її гирла на висоті 232 м. Довжина річки 82 км, площа водозбору – 795 кмІ, загальне падіння 1158 м, середній нахил 14,2‰ [11, 39].

Основні притоки – Манявка, Великий Лукавець, Саджавка, Радчанка. Основні характеристики річки в основному такі ж як і в Бистриці Надвірнянської [11].

Також на досліджувальній території розміщені в невеликій кількості озера природного походження і болота.

2.5. Клімат

На клімат Івано-Франківщини найбільш впливає географічна широта, висота над рівнем моря, рельєф, віддаленість від моря, характер підстилаючої поверхні [15].

Через те, що Івано-Франківська область віддалена від моря, клімат є помірно-континентальним. Відмінності у висоті над рівнем моря між Карпатською частиною і Прикарпаттям визначають значні різниці у розподілі температур і річної кількості опадів. Віддаленість від морів визначає значний вплив повітряних мас з Атлантики. Не захищена територія і від проникнення повітря з